Фото: АР
Найбільш імовірним кандидатом від демократів у президентській гонці буде Хіларі Клінтон
Хто претендує на посаду президента США, і які особливості передвиборчої кампанії 2016 року.
Початок лютого стане офіційним відкриттям президентської кампанії у США, пише Джон Худак, заступник директора Center for Effective Public Management, у колонці, опублікованій у №4 журналу Корреспондент від 5 лютого 2016 року. У штаті Айова пройдуть перші праймеріз демократичних і республіканських кандидатів. Усі розуміють, наскільки важливий старт кампанії, оскільки він визначає, хто стане фаворитом глядацьких симпатій.
Цього року президентська гонка має кілька суттєвих особливостей. По-перше, чинний президент Барак Обама завершує свій другий термін і не балотуватиметься. При цьому його рейтинг зараз не дуже високий. Економіка поступово відновлюється після кризи, але недостатньо швидко, і тому лідер країни, який у 2008 році обіцяв докорінні зміни, вже далеко не такий популярний.
У зв'язку з цим Обама нічим не може допомогти своєму кандидатові-однопартійцю. Навпаки, якщо демократичний лідер Хілларі Клінтон переможе на виборах, то їй у спадок дістанеться Конгрес, який контролюють республіканці, і вони саботуватимуть будь-які ініціативи майбутнього президента, як роблять і зараз.
По-друге, демократична партія загалом визначилася зі своїм кандидатом уже багато місяців тому. Ніхто з конкурентів Клінтон не має такої політичної ваги, адже свого часу вона була держсекретарем і показала, що здатна вести жорсткі переговори зі світовими лідерами. І поки Хілларі залишається лідером у перегонах.
Для неї важливо лише продемонструвати, що вона готова правити країною ще чотири роки і може справлятися з президентськими навантаженнями. Адже до кінця 2016-го їй буде вже 69 років, а вік є досить серйозним аргументом у перегонах. Так, у 2008 році популярний Джон МакКейн програв Бараку Обамі в тому числі через те, що на той момент уже переступив рубіж у 70 років.
Крім того, багато хто звинувачує Клінтон у занадто великих політичних амбіціях. А також в тому, що вона орієнтується на більш консервативний електорат. Але все одно демократи поки що не виставили кандидатів, які можуть на рівних конкурувати з Клінтон. Цього року реальних кандидатів від демократичної партії взагалі не багато – є ще Барні Сандерс і Мартін О'Мейлі. Але поки що ніхто, крім Сандерса, реально не заявив про свої президентські амбіції.
По-третє, основна битва розгорнеться серед республіканців. Там борються два табори – традиційні кандидати, такі як Джеб Буш або Ранд Пол. Вони вже багато років у політиці і знають, як вести передвиборні кампанії, щоб сподобатися виборцям. І зараз вони підійшли до початку гонки з традиційними гаслами.
До цієї когорти також входять Марк Рубіо і Тед Круз. Саме в традиційності є головна проблема республіканців, оскільки виборці вже не хочуть бачити звичайних політиків при владі. З одного боку, суспільство не прагне вибирати занадто незалежних і сильних лідерів. Оскільки всі мають намір контролювати політиків і уникнути самої можливості авантюр. Сучасна західна демократія хоч і переживає кризу довіри, але не поспішає схилятися до сильних лідерів.
З іншого боку, традиційні кандидати здаються все більш відірваними від простих людей. Вони живуть у своєму світі вашингтонської політики, відомої тільки кулуарними переговорами. Останньою спробою на проведення реформ було обрання Обами, але він не виправдав багатьох надій. Саме тому значна частина виборців не голосуватиме ні на праймеріз, ні на загальних виборах. Бо вони розчаровані і не бачать свого кандидата.
Якщо рік тому Трамп був швидше непорозумінням у передвиборній гонці, то тепер може стати реальним суперником Клінтон. Це свідчить про кризу в стані республіканців – вони не змогли знайти менш скандального кандидата
Нарешті, це розчарування приводить на вершину рейтингів таких популістів, як Дональд Трамп. Перед самим голосуванням в Айові він заявив, що готовий відмовитися від збору пожертвувань на свою кампанію і платитиме за все сам. Якщо рік тому Трамп був швидше непорозумінням у передвиборній гонці, то тепер може стати реальним суперником Клінтон.
Це свідчить про кризу в стані республіканців – вони не змогли знайти менш скандального кандидата. Хоча партійні функціонери більше ставлять на Буша або Пола, але Трамп зумів набути значної популярності в Америці. Головна його перевага – він може створити красиву картинку, і тому подобається американцям. Правда, всі розуміють, що його політична кампанія побудована більше на нереальних обіцянках, ніж на економічній стратегії.
Тому Трамп – плід розчарування в стандартній влади і спроба змін. Багато хто усвідомлює, що це шлях у нікуди, але потреба реформ настільки назріла, що навіть це вважають прийнятною альтернативою.
Хто вийде з праймеріз переможцем, ми дізнаємося тільки до літа. Але перегони вже починаються в Айові.
***
Цей матеріал опублікований в №4 журналу Корреспондент від 5 лютого 2016 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованими на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.