Фото: АР
Іранські виборці суттєво змінили парламент країни, але на зміну політики це кардинально не вплине
Чому реформісти виграли парламентські вибори в Ірані, і коли там можуть розпочатися реформи.
Загальні вибори в Ірані повинні визначити, хто братиме участь у засіданнях майбутнього парламенту (290 місць) та в Раді експертів (88 членів). Саме ці органи стануть вибудовувати зовнішню політику країни після того, як їй скасують санкції, пише Маджид Рафізаде, президент International American Council, радник USAID Center for Energy studies, професор Гарвардського університету, у колонці, опублікованій у №8 журналу Корреспондент від 4 березня 2016 року.
Успіх міжнародних угод щодо ядерної програми і скасування санкцій привели до несподівано високої явки виборців. З 55 млн осіб, які мають право голосу, на виборчі дільниці прийшли 60%.
Десятки мільйонів людей юрмилися на дільницях у спробі відправити владі повідомлення, що вони все ще можуть впливати на політику – щоб навіть у рамках цієї контрольованої структури забезпечити хоча б незначні зміни. Багато хто прийшов голосувати з метою не допустити до влади «поганих хлопців» –прихильників жорсткої лінії, які виступають проти ядерної угоди із Заходом і посилення цивільних свобод.
І це при тому, що багато іранських виборців знали: вибрати вони можуть тільки раніше схваленого кандидата. Справа в тому, що до голосування Рада вартових Конституції дискваліфікує багатьох кандидатів на основі непрозорих стандартів, таких як міркування безпеки, релігійні чинники, спосіб життя кандидата або його лояльність щодо Ісламської Республіки.
А головне – це голосування розглядалося як референдум щодо схвалення ядерної угоди й уряду президента Хасана Рухані. Реформістські сили отримали принаймні 85 парламентських місць, а їхні помірковані союзники завоювали ще 73 місця з 290. Кількість прихильників жорсткої лінії значно знизилася, а помірковані отримали більшість у парламенті. Головною їхньою перемогою стали 30 мандатів у Тегерані, де радикальні консерватори залишилися ні з чим.
Проте не можна сказати, що в Ірані відразу розпочнуться реформи. По-перше, жодна з основних політичних партій не отримала повної більшості. А по-друге, незважаючи на прогнозовану перемогу Рухані і реформістів у парламенті, політику країни також контролюють такі радикальні інститути, як Корпус вартових Ісламської революції, Міністерство розвідки й Управління верховного лідера Алі Хаменеї.
Навіть той факт, що сили, які підтримують Рухані, виграли вибори, доводить тільки те, що він користується прихильністю Хаменеї. Екс-президент Ірану Мохаммад Хаттамі, який також намагався проводити реформи, не мав такої підтримки, і радикальні сили швидко відправили його у відставку.
Коли мова йде про зовнішню політику Ірану на Близькому Сході, жоден політик з партії реформ, консерваторів або поміркованих кандидатів не ставить під сумнів військові амбіції Ірану – як і його важливу роль у справах Іраку, Ємену, Сирії або Лівану. Тому Тегеран не припинить негласну підтримку Башара Ассада та руху Хезболла. Існує неписаний консенсус про регіональну роль Ірану.
Набагато цікавішими є результати виборів не в парламент, а до Ради експертів. Цей орган може обирати нового духовного лідера країни і навіть зміщувати того, хто при владі. Тут потрібно звернути увагу на те, що на цих виборах до Ради експертів не пройшли два впливових і безкомпромісних клірики, які були готові стати наступником аятолли Хаменеї – це аятола Мохаммед Язді, чинний глава Ради, і аятолла Мохаммад Тахді, близький союзник колишнього радикального президента Ірану Махмуда Ахмадінежада.
Також дивовижною стала перемога поміркованих кандидатів. Від реформістських партій до ради ввійшли колишній президент Алі Акбар Хашемі Рафсанджані та Хасан Рухані. Ці люди можуть зробити істотний вплив на вибір наступника 76-річного Алі Хаменеї.
Від того, чи буде верховний лідер Ірану поміркованим або ж радикальним, залежить, в якому напрямку піде країна. Оскільки він має останнє слово у всіх питаннях зовнішньої і внутрішньої політики
Від того, чи буде верховний лідер Ірану поміркованим або ж радикальним, залежить, в якому напрямку піде країна. Оскільки він має останнє слово у всіх питаннях зовнішньої і внутрішньої політики.
На закінчення треба сказати, що головним результатом став рух Ісламської Республіки Іран все далі від радикального правого мислення і жорсткої лінії до поміркованої позиції Рухані і його політичних союзників. Однак зміни відбуватимуться дуже повільно. Принаймні поки живий верховний лідер – оскільки консерватори, як і раніше, контролюють більшу частину політичних і економічних органів управління в Ірані.
***
Цей матеріал опублікований в №8 журналу Корреспондент від 4 березня 2016 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованими на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.