Африка стає найбільшим регіоном чоловічої проституції для жителів США, ЄС і Близького Сходу.
У 2014 році, за даними правозахисних організацій Ботсвани і Кенії, в ці країни прибуло понад 50 тис. туристів, головною метою яких були зустрічі з місцевими жиголо для сексу. Більша частина приїжджих – жінки у віці після 40 років, які підшукують собі партнера на кілька днів для приємного відпочинку, пише Павло Сивокінь у №11 журналу Корреспондент від 25 березня 2015 року.
«Вони переважно починають зі стриптизу в клубах, а потім до них підсаджуються люди з каталогами, які і пропонують на вибір молодих людей, готових бути з ними», – каже Корреспонденту Алан Мур з Africa Human Rights Association.
За його словами, більшість молодих кенійців або жителів Ботсвани готові догоджати туристкам за невеликі для європейців гроші. І хоча вони майже не розмовляють англійською, зате дуже послужливі.
Зараз такий бізнес у багатьох країнах перетворюється на стабільне джерело доходу для тисяч людей. За даними ООН, у середньому держава може заробити на рік на такій торгівлі своїми чоловіками понад $ 200 млн.
Зараз такий бізнес у багатьох країнах перетворюється на стабільне джерело доходу для тисяч людей. За даними ООН, у середньому держава, яку можна порівняти за розмірами з Кенією або Зімбабве, може заробити на рік на такій торгівлі своїми чоловіками понад $ 200 млн. Зрозуміло, що значна частина цих грошей залишається в тіньовому секторі економіки. Але там, де майже всі державні органи корумповані, це цілком нормальна практика.
В останні роки в цьому бізнесі також окреслилося кілька важливих тенденцій. По-перше, центр такого туризму поступово переїжджає до Південної Африки. Багато туристок бояться кримінальної обстановки в Танзанії або Конго і тому вважають за краще, щоб супутників їм привозили в країну з більш спокійним населенням і тропічним кліматом.
Деякі навіть купують у ПАР будинки з метою їздити туди на відпочинок. Звичайно, тут вартість таких послуг досить висока, оскільки потрібно оплачувати і дорогу клієнту.
По-друге, в Африці набирає обертів гомосексуальна проституція. І тут також лідирують держави східного узбережжя континенту. Туди стали частіше приїжджати вихідці з арабських країн, де такі стосунки між чоловіками заборонені і можуть каратися за законом. В Африці ж спеціальні агентства надають повний спектр послуг у цьому напрямку, незалежно від того, хто робить замовлення, чоловік або жінка.
Нарешті, все більше чоловіків у ПАР або Кенії обирають роботу в ескорт-послугах на неповний день. Переважно це студенти, які заробляють таким чином на своє навчання. Навіть більше, в материкових районах таких бідних країн, як Ботсвана, вже одружені чоловіки часто вирушають на сезонні заробітки в період, коли на узбережжя приїжджають іноземні туристи.
За прогнозами ООН, цей бізнес в Африці тільки зростатиме, а разом з ним і динаміка поширення ВІЛ у регіоні. Хоча туристів це не зупиняє: і чоловіки, і жінки зі США, країн Перської затоки або ЄС готові платити гроші за послуги місцевих жителів.
Перша хвиля
Жіночі поїздки в Африку за чоловіками отримали досить широкий розголос у 2001 році, коли міністерство праці Кенії оприлюднило приблизні дані зайнятості в цьому бізнесі. Тоді виходило, що державу щорічно відвідують понад 20 тис. жінок у пошуку розваг з місцевими жителями.
Спочатку ситуація розвивалася за стандартною схемою. Біля готелів з іноземцями працювали жиголо, які безпосередньо не брали грошей з клієнток – ті обмежувалися дорогими подарунками і покупками.
Пізніше стало зрозуміло, що американки і європейки приїжджають сюди не за високими стосунками і коханням, а більше думають просто про літній відпочинок. А оскільки у них немає супутника або він залишився вдома, то вони воліють наймати молодого чоловіка з місцевих, щоб не нудьгувати.
У середньому розцінки в готелях були досить великими – від $ 500 за одні вихідні. Але більшість фірм, які цим займалися, тоді гарантували, що їхні працівники будуть здоровими і послужливими.
Пізніше в містах на узбережжі стали також формуватися такі «фірми». Переважно вони розміщувалися біля нічних клубів і займалися більш дешевими розвагами. Але там уже не було гарантії, що клієнтка не привезе додому хвороби на додачу до приємних спогадів.
Зараз цим бізнесом займаються вже окремі компанії, які надають послуги як у готелях, так і в містах.
«Тут все набагато простіше, ніж у Європі. Немає сенсу купувати випивку вподобаному хлопцю, достатньо знайти його агента і домовитися. Все одно більша частина жиголо не розуміє англійської», – каже Алан Мур.
Переважно туристки похилого віку замовляють собі супутників ще до поїздки через численні профілі у соціальних мережах. Ніхто не тішить себе ілюзіями про велике кохання. Крім того, більшість туристок заміжня або не має планів на особисте життя
За його словами, переважно туристки похилого віку замовляють собі супутників ще до поїздки через численні профілі у соціальних мережах. Там вони вибирають протяжність візиту, партнера і перелік його послуг. Європейки й американки в основному хочуть, щоб хлопець супроводжував їх під час прогулянок, щоб уникнути провокацій з боку місцевого населення.
Але ніхто не тішить себе ілюзіями про велике кохання. Крім того, більшість туристок заміжня або не має планів на особисте життя.
«Вони надто зосереджені на кар'єрі і зароблянні грошей. У них немає часу на побачення і пошук партнера у себе на батьківщині. Тому вони вибирають стосунки без зобов'язань у країнах третього світу», – пояснює Пет Джонсон зі School of Oriental and African Studies.
В останні роки розвивається також тенденція зростання попиту на африканських жиголо серед жінок середнього віку в ПАР. Економіка там поступово розвивається, відповідно зростає добробут, особливо серед білого населення. Багато жінок Південної Африки не встигають витрачати час на особисте життя, оскільки будують кар'єру. Тому вони і замовляють собі чоловіків з Ботсвани або Намібії для розваг.
У цих країнах навіть є регіони, де левова частка чоловіків вирушає на такі заробітки. Вони намагаються вчити англійську і постійно перевіряються на венеричні захворювання, щоб підняти свій статус і вартість послуг.
У чоловічих обіймах
Важливою галуззю цього бізнесу останнім часом стали послуги для чоловіків-туристів. Тут переважно задіяні Танзанія, Мозамбік і Мадагаскар, куди постійно приїжджають жителі країн Близького Сходу, які також хочуть розважитися.
Інформації про цей бізнес майже немає, оскільки клієнти не готові афішувати свої поїздки за розвагами – на їхній батьківщині гомосексуалізм карається за законом. Але відомо, що багато сімейних чоловіків із Саудівської Аравії або ОАЕ вважають за краще їздити на відпочинок саме туди. Деякі дружини самі купують своїм чоловікам тури з особливими послугами.
В Africa Human Rights Association вважають, що масштаби одностатевого бізнесу не менші, ніж надання послуг клієнтам-жінкам, просто він більш засекречений
В Africa Human Rights Association вважають, що масштаби одностатевого бізнесу не менші, ніж надання послуг клієнтам-жінкам, просто він більш засекречений. Тим більше, багато аналітиків передбачає, що чоловіча проституція часто призводить до поширення СНІДу в цьому регіоні. Зараз там близько 18% молодих людей уже інфіковані ВІЛ, і більшість з них працює в цій індустрії.
За словами правозахисників, чоловіки, особливо з країн Перської затоки, не бажають користуватися контрацептивами і не думають про хвороби, на відміну від жінок з розвинених держав. Але при цьому охочих працювати з чоловіками не стає менше, оскільки за ризик вони отримують додаткові гроші. Як не стає менше і тих, хто їде з Абу-Дабі або Вашингтона за африканськими чоловіками.
***
Цей матеріал опублікований в №11 журналу Корреспондент від 25 березня 2016 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованими на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.