Яким є сучасний Узбекистан, де 26 років безперервно "залізною рукою" правив Іслам Карімов.
Смерть президента Узбекистану Іслама Карімова, який помер 2 вересня від крововиливу в мозок, підняла питання про зміну влади в країні. Республіка, яка межує з Афганістаном, є важливою ланкою регіональної стабільності.
До цього часу ця стабільність мала в Узбекистані чітко авторитарний характер.
Події після смерті Карімова, на думку деяких експертів, можуть бути небезпечними для ситуації у всій Центральній Азії.
ВВС звернулась до різних досліджень, які допомагають краще зрозуміти, яким є сучасний Узбекистан.
Щастя
За світовим "індексом щастя", який публікує щорічно ООН, Узбекистан є найбільш "щасливою" країною в СНД.
Рейтинг кожної країни складається на основі мультиплікації шести показників: ВВП на душу населення, очікувана тривалість життя, соціальні пільги, рівень довіри в суспільстві (який розуміється як індекс сприйняття корупції), можливість для громадян самостійно приймати життєво важливі рішення і обсяги благодійності у суспільстві.
Узбекистан з коефіцієнтом 5,987 виявився на 49 місці світового рейтингу щастя, випередивши не тільки партнерів по СНД, але і Японію, Італію, Польщу і багато інших держав, значно розвиненіших у соціальному і економічному сенсі. Україна на 123 місці з коефіцієнтом 4.324.
Рівність
З дослідженням ООН корелюють дані міжнародного проекту World Values Survey. Результати його шостого раунду, опубліковані у 2014 році, показали, що 89,32% жителів Узбекистану задоволені життям.
Аналізуючи ці результати, російські вчені з Лабораторії порівняльних соціальних дослідженьприпустили, що це частково можна пояснити відносно "низьким рівнем економічної нерівності" в країнах Центральної Азії.
"Бідні жителі [Узбекистану та інших центральноазіатських держав] порівнюють себе з такими ж бідними сусідами. У Росії високий розрив у доходах і доступність інформації про життя багатих людей веде до того, що навіть при відносному об'єктивному добробуті суб'єктивні показники виявляються низькими", - дійшли висновку вчені.
Бідність
За даними МВФ, у 2015 році ВВП на душу населення за поточними цінами в Узбекистані становив 2 121 долар.
Мінімальна зарплата в промисловому секторі у 2013 році становила 40 доларів.
При Карімові припинили роботу багато великих радянських підприємств, в останні роки з газом і електрикою є перебої, національна валюта - сум - залишається нестабільною.
При цьому Узбекистан багатий природними ресурсами, експортує нафту і газ. За розвіданими запасами золота країна на четвертому місці у світі, а за рівнем видобутку - на дев'ятому.
За оцінками експертів, клімат для ведення бізнесу в країні вкрай несприятливий. У щорічному рейтингу корупції у світі, що публікується міжнародною неурядовою організацією Transparency International, Узбекистан стабільно займає місце в районі 150-го рядка.
Трудова міграція
У зв'язку з економічними труднощами не менше 10% працездатного населення працюють за кордоном. 58% з них відправляються на заробітки в Росію, а решта в Казахстан, ОАЕ, Туреччину, Південну Корею і країни Європи.
Узбекистан разом з Таджикистаном і Молдовою є ключовим реципієнтом грошових трансфертів, що відправляються з Росії трудовими мігрантами. У 2011-2014 роках на республіку припадала майже третина всіх отриманих країнами СНД переказів, підрахували російські вчені у Вищій школі економіки.
При цьому загальний обсяг трансфертів, відправлених мігрантами з Росії на батьківщину (мова не тільки про громадян Узбекистану), у 2014 році склав 33 млрд доларів. Ця цифра різко знизилася з настанням в Росії економічної кризи і девальвацією рубля, причому найбільше скорочення позначилося на Узбекистані.
"У 2014 році обсяг відправлених в Узбекистан грошових переказів скоротився більш ніж на 25%. Це більше, ніж для інших країн СНД", - зазначали дослідники.
На початок 2016 року в Росії працювало 1,8 млн трудових мігрантів з Узбекистану.
Туга за СРСР
З усіх країн СНД інтеграції з колишніми "братніми республіками" найбільше хотіли б громадяни Узбекистану, Таджикистану та Киргизстану, дійшли висновку автори дослідження "Інтеграційний барометр ЄАБР ", проведеного навесні 2012 року. У його рамках опитали понад 13 тисяч людей у країнах регіону.
У людей запитували, в якій країні вони хотіли б відпочивати, вчитися, працювати і так далі. Більшість респондентів називали як таку країну Росію.
Низька якість управління
Група вчених з Національного бюро економічних досліджень США опублікувала у 2011 році роботу, в якій проаналізувала якість бізнес-менеджменту в країнах з економікою перехідного періоду, в тому числі Узбекистані.
Спираючись на спільне опитування ЄБРР і Світового банку, проведене у 2008-2009 роках, яке охопило 1874 менеджери у десяти країнах, дослідники дійшли висновку, що Узбекистан разом з Казахстаном має найнижчий рівень якості управління в бізнес-середовищі.
"Фірми цих країн виявилися гіршими, ніж фірми в країнах, що розвиваються на зразок Бразилії, Китаю та Індії.... Здається, що десятиліття центрального планування залишили компанії [даних країн] у ситуації, коли у них відсутнє уявлення про те, в якому напрямку розвиватися, скільки інвестицій їм потрібно, коли у них поганий фінансовий менеджмент", - йдеться у дослідженні.
Сексуальна контрреволюція
Узбекистан і Вірменія опинилися серед пострадянських країн, де найнижчий рівень лібералізації сімейних норм, дійшли висновку вчені з Лабораторії порівняльних соціальних досліджень.
Під лібералізацією сімейних норм в даному випадку розумілося виправдання абортів, розлучень і сексу до шлюбу. Експерти вивчали матеріали шостої хвилі міжнародного дослідницького проекту World Values Survey 2014 року.
Індекс виправдання абортів, розлучень і дошлюбного сексу склав в Узбекистані - 17, в Україні - 43. На думку вчених, на цей індекс впливають два головні чинники: характер економіки (країни з низьким ступенем лібералізації сімейних норм є переважно аграрними) і ступінь релігійності населення. В Узбекистані індекс релігійності склав 67, в Україні - 52, в Росії - 47.
Дослідники з'ясували, що сімейні цінності жінок в аграрних країнах пов'язані з фінансовим становищем сім'ї. Якщо сім'я багата і жінці не потрібно бути одним з годувальників, її погляд на сімейні норми більш консервативний. Якщо жінці доводиться працювати, то вона більш ліберальна в своїх установках.
Джерело: ВВС Україна