Уособлені хіпстерами Сталін, Ленін і Маркс налякали британців
Ностальгія за радянським минулим в Росії і його романтизація там відлякують Захід.
Оновлена ностальгія за радянським минулим у вигляді переінакшених у хіпстерський іконостас образів Леніна, Сталіна і Маркса містить вкрай небезпечну загрозу. Про це пише The Times у статті "Не ведіться на новий, покращений вигляд Сталіна".
Газета звертає увагу на те, що в рамках передвиборної кампанії КПРФ до держдуми був зроблений ребрендинг не тільки самої партії, а й її візуальних символів.
Ленін у джинсах і хіпстерській кепці з ноутбуком під пахвою і під руку з дівчиною з айфоном, Карл Маркс у шкіряній куртці з "Капіталом" у руці, який заявляє а-ля Шварценеггер: "Я повернуся!", - усе це нові візуальні знахідки, покликані викликати симпатії з боку молодого покоління.
Але найсмішніша і водночас найгнітючіша реклама в рамках цього ребрендингу, як зазначає газета, це Сталін, який затягує електронну сигарету і закликає: "Тримайтеся курсу, товариші!"
Нові образи покликані показати, що комунізм і досі актуальний, сексуальний і крутий, пише The Times. Але вони так само болісно нагадують про те, як формувалася громадська думка за тоталітаризму.
Газета нагадує, що СРСР і нацисти однаково вміло використовували сміливі візуальні образи, щоб висловити свою політичну точку зору і підтримувати ідеологічний контроль. Яскраві кольори, прості гасла, сильні образи і, перш за все, культ особистості - сучасна реклама багато в чому зобов'язана маніпулятивній пропаганді 1930-х років.
Канони соціалістичного реалізму, закладені на з'їзді 1934 року, вимагали, щоб мистецтво було легко зрозумілим робочим, зображувало повсякденне життя в реалістичній манері і, перш за все, підтримувало комуністичну партію. Нові рекламні плакати виконані відповідно до кожної із цих вимог, перетворюючи культові особистості з комуністичного минулого у співзвучні сучасності культові постаті.
Але, застерігає The Times, те, що видається смішним антуражем, - це фактично останній крок до реабілітації Сталіна і ретушування злочинів комунізму тими, хто є керованим ностальгією за образністю і однозначністю радянської епохи.
У теорії КПРФ, як і раніше, головна опозиційна до влади партія в Росії. Але насправді жоден настільки не буде радий реабілітації образу Сталіна, як президент Росії Володимир Путін, зазначає видання.
Газета нагадує, що, за останніми опитуваннями, більше половини росіян зараз вважають, що
Сталін відіграв загалом позитивну роль у житті країни. Захоплення від Сталіна неухильно зростає протягом останніх 20 років. Про світ жорстокості і параної, який він створив, про мільйони, які загинули за його влади, тепер рідко хто згадує.
Путін знає, що туга за Сталіним зміцнює його власний статус спасителя ХХІ ст. За його власними словами, він має намір поновити зв'язок між епохами у неподільній історії та показати безперервний зв'язок з титанами російської історії, нехай навіть знаними за їхніми злочинами, нехай навіть із царями.
Мова сталінізму, нагадує The Times, уже знову просочилася в політичний лексикон з відсиланням до ворогів народу та іноземних агентів. Комуністичні плакати з осучасненими Леніним, Марксом і Сталіним - останній вияв такої тенденції.
Луначарський проголосив у 1917 році, що мистецтво мусить зображати ідеальну людину. І відповідно до цього заклику м'язистий красень Ленін заманливо дивиться на нове покоління сприйнятливих росіян. У нього на зап'ясті дизайнерський годинник, під пахвою - модний лептоп.
Усі ці картинки зі Сталіним і Марксом, які по-знавецьки орудують сучасними гаджетами і одягнені за сьогоднішньою модою, відмінно передають путінську Росію, пише, підсумовуючи, The Times. Ностальгія із романтизацією радянського минулого, готовність закривати очі на власні злочини, невтомна жадоба до накопичення матеріальних благ - усе це запаковане в глянсовій рекламній зйомці, яка корінням сягає в іконографію тоталітаризму.
Осучаснений, реабілітований, відновлений для цифрової епохи, прощений, вирваний з контексту чи будь-якої ідеології Сталін - взагалі-то - повернувся.