RU
 

Шимон Перес: великий миротворець в ізраїльській політиціСюжет

BBC Україна,  28 вересня 2016, 08:48
0
260
Шимон Перес: великий миротворець в ізраїльській політиці
Фото: Reutres
Шимон Перес помер на 94-му році життя

Стан політика погіршився після перенесеного раніше цього місяця інсульту.

Шимон Перес був помітною фігурою на політичній арені так довго, що без нього майже неможливо уявити історію сучасного Ізраїлю.

Він обіймав вищі керівні пости в державі, багаторазово обирався депутатом Кнесету, очолював низку міністерств, двічі був прем'єр-міністром, а в 2007 році був обраний президентом, хоча партія під його керівництвом жодного разу не змогла перемогти на виборах.

Народився Шимон Перес 2 серпня 1923 року в польському містечку Вишнево (на території нинішньої Білорусі). Батько Шимона або Сьоми Перського - так його звали в той час - торгував пиломатеріалами. Мати була бібліотекаркою і вчителькою російської мови.

Двоюрідна сестра Шимона Бетті Джоан Перське, яка народилася вже в США, стала актрисою і взяла псевдонім Лорен Беколл, під яким вона й прославилася як одна з найкрасивіших зірок Голлівуду.

 Вишнево, Білорусь

Батьки Шимона не були ортодоксальними євреями. Проте його дід по матері, рабин Ґірш Мельцер, познайомив його з Торою, Талмудом та історією єврейського народу. Це зробило майбутнього політика глибоко релігійною людиною.

У 1934 році вся родина поїхала в підмандатну Палестину (батько поїхав на два роки раніше) і оселилася в Тель-Авіві.

Як розповідав сам Шимон Перес, всі його родичі, що залишилися у Вишнево, включаючи рабина Ґірша Мельцера, загинули під час Голокосту.

Сіоністський рух

Після закінчення школи Шимон навчався в трудовій школі кібуца Бен-Шемен, де познайомився зі своєю майбутньою дружиною Сонею Гельман, яка емігрувала до Ізраїлю з України в дитинстві.

Після школи він кілька років працював фермером.

Шимон Перес захопився політикою в ранньому віці. У 18 років був обраний секретарем молодіжної сіоністської організації лівого напрямку "Ха-ноар ха-Овед ве ха-ломед" ("Трудящі та учнівська молодь"). У наступні роки продовжував активно працювати в сіоністському русі.

У 1947 році засновник сучасної держави Ізраїль, прем'єр-міністр Давид Бен-Гуріон призначив його відповідальним за закупівлю озброєнь, придбання екіпірування та набір військовослужбовців управління Хагани, попередника Армії оборони Ізраїлю.

На цій посаді Шимону Пересу вдалося укласти угоду з Францією з постачання новоствореній державі двох найсучасніших в той час французьких винищувачів "Міраж" та інших видів озброєнь. Він також зіграв важливу роль в будівництві ядерного реактора на глибині пустелі Негев, недалеко від міста Дімона.

У 1959 році Перес був обраний депутатом Кнесету від партії "Мапай", що згодом трансформувалася в нинішню Партію праці, і був призначений заступником міністра оборони.

У 1965 році він змушений подати у відставку після того, як опинився замішаним у знову розпочатому розслідуванні щодо "Операції Сюсанна".

За цим планом у 1954 році слід було з метою провокації влаштувати вибухи в британських і американських установах в Єгипті, зваливши при цьому вину на єгиптян, і змусити так Британію не виводити свої війська з Синайського півострова.

Перше розслідування зіткнулося з невідповідностями в показаннях свідків, і Перес разом з Бен-Гуріоном вийшов із партії "Мапай", щоб сформувати нову політичну організацію.

Коли в 1974 році Голда Меїр пішла з поста прем'єр-міністра після війни Судного дня, Перес спробував зайняти її місце, але поступився Іцхаку Рабіну.

Секретні переговори

У 1977 році газета "Гаарець" повідомила про існування банківського рахунку в США, оформленого на ім'я дружини прем'єр-міністра Іцхака Рабина Леї.

Тоді мати закордонні рахунки заборонялося. Іцхак Рабін взяв відповідальність на себе і пішов у відставку з поста лідера Партії праці.

 Шимону Пересу і Ясіру Арафату вручили Нобелівську премію миру

Втім, за конституцією Ізраїлю, він не міг піти з поста прем'єр-міністра. Лідером партії і неофіційними прем'єром став суперник Рабіна Шимон Перес, який очолив правлячу коаліцію, але на виборах вона зазнала поразки від партії "Лікуд" на чолі з Менахемом Бегіном.

Розчарування від поразки на виборах Пересу довелося пережити ще п'ять разів, й замість крісла прем'єра йому діставався зазвичай міністерський пост в складі коаліційного уряду.

Перед парламентськими виборами 1992 року Перес програв внутрішньопартійні вибори своєму давньому суперникові - Іцхаку Рабіну.

Як міністр закордонних справ в уряді Рабіна Перес починає секретні переговори з Ясіром Арафатом і Організацією звільнення Палестини (ОЗП), що привело до підписання в 1993 році історичної мирної угоди в Осло.

Палестинські лідери вперше офіційно визнають право Ізраїлю на мирне і безпечне існування.

Роком пізніше Шимону Пересу і Ясіру Арафату вручили Нобелівську премію миру.

У листопаді 1995 року після вбивства Іцхака Рабіна Перес ненадовго стає прем'єр-міністром. У 1996 році він отримує чергову поразку від "Лікуда" на чолі з Біньяміном Нетаньяху.

 Шимон Перес і Біньямін Нетаньяху

Примирення

У 2000 році Шимону Пересу не вдалося отримати церемоніальний пост президента країни, який зайняв маловідомий політик, кандидат від партії "Лікуд" Моше Кацав, який набрав 63 голоси членів Кнесету проти 57 у Переса.

Коли наступник Переса на посаді лідера Партії праці Ехуд Барак програв Шарону на виборах 2002 року, Перес привів партію до коаліції з "Лікуд" і став міністром закордонних справ.

Так він допоміг Шарону, який з його допомогою зміг вивести ізраїльські поселення з Сектора Гази, попри опозицію в рядах його власної партії "Лікуд".

У 2005 році Перес оголосив, що виходить з Партії праці. Разом з Шароном вони створили нову партію "Кадіма".

Після того як Шарон пережив інсульт, багато хто вважав, що лідером "Кадіми" мав стати Перес. Але його кандидатуру заблокували члени партії, які раніше перебували в "Лікуді" й були в більшості в "Кадімі".

 Шимон Перес і Біньямін Нетаньяху на похованні Аріеля Шарона

У червні 2007 року він був обраний президентом Ізраїлю і одразу ж оголосив в Кнесеті про свою відставку. Він був депутатом парламенту довше, ніж будь-хто інший в історії Ізраїлю.

Перес, який раніше підтримував створення єврейських поселень на Західному березі річки Йордан, став одним з головних миротворців на політичній сцені Ізраїлю і говорив про необхідність компромісу щодо контролю над територіями.

"Палестинці - наші найближчі сусіди, - сказав він якось. - Я думаю, що вони можуть стати нашими кращими друзями".

Джерело: ВВС Україна

ТЕГИ: смертьИзраильПерес
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Читати коментарі