Головного редактора газети Cumhuriyet підозрюють у зв'язках з Робочою партією Курдистану
Уже другий головний редактор видання Cumhuriyet опинився під слідством.
Турецька поліція затримала головного редактора провідної опозиційної газети Cumhuriyet. Мюрат Сабунчу був затриманий разом з одним із журналістів видання за звинуваченням у причетності
до тероризму.
Його підозрюють у зв'язках із забороненою в Туреччині Робочою партією Курдистану (РПК). Вона протягом кількох десятиліть веде боротьбу за створення незалежної курдської держави.
Очільника видання також підозрюють у зв'язках з мусульманським проповідником Фетхулою Гюленом, який живе у США і якого влада вважає натхненником спроби державного перевороту в липні. Сам Гюлен неодноразово заявляв, що не має відношення до путчу, і засуджував спробу перевороту.
Минулого тижня турецька влада наказала закрити 15 місцевих медіакомпаній, більшість з яких симпатизували курдам.
У травні суд засудив попереднього головного редактора Cumhuriyet й одного з його колег до п'яти років позбавлення волі за розголошення держтаємниці.
Журналісти опублікували відео з поліцейськими, які виявили у вантажівках партію зброї. За словами журналістів, ця зброя мала пряме відношення до турецьких розвідслужб.
Влада Туреччини ж наполягала на тому, що вантажівки, перехоплені поблизу сирійського кордону, везли допомогу сирійським туркменам, яких підтримує Анкара.
У липні турецька влада заарештувала десятки співробітників найбільшої газети Zaman (Час) у рамках розслідування спроби держперевороту. Їх також підозрювали в зв'язках з Гюленом.
Як повідомляв
Корреспондент.net, спроба військового перевороту в Туреччині була здійснена в ніч на 16 липня, але плани заколотників провалилися. Влада Туреччини
вважає, що за невдалою спробою путчу стоїть Фетуллах Гюлен. Сам проповідник свою провину заперечує.
Після спроби держперевороту турецька влада
почала масштабні чистки. Понад 80 тисяч людей, серед яких військові, судді, декани та викладачі університетів, журналісти позбулися своїх посад через підозри в підтримці Гюлена. Були закриті понад дві тисячі організацій.