США планують побудувати нову ядерну зброю
Питання ядерної зброї знову вийшло на перший план після погіршення відносин Москви і Вашингтона.
США і Росія часто сперечаються про свої ядерні боєголовки і звинувачують один одного у невиконанні договору щодо ліквідації ракет малої і середньої дальності, а світові політики говорять про нову холодну війну.
Минулого місяця російська й американська делегації в Женеві обговорювали угоду про стратегічне наступальне озброєння, яка передбачає скорочення розгорнених носіїв з кожного боку до 700 одиниць і до 1550 ядерних боєзарядів на них.
Чи домовилися вони про щось - не відомо, але вчора з'явилася інформація, що американська армія має намір прийняти на озброєння як мінімум 400 міжконтинентальних балістичних ракет нового покоління.
Крім того, американці планують удосконалити свою основну атомну бомбу і розмістити ближче до Росії.
Корреспондент.net вирішив розібратися, які ракети з ядерним боєзарядом перебувають на озброєнні США.
Історія створення
Перші теоретичні розробки ракет такого класу були зроблені російським винахідником Костянтином Ціолковським у кінці 19 століття.
Однак першопроходцем з розробки і створення балістичних ракет була нацистська Німеччина завдяки експериментам в галузі рідинних двигунів.
Німецька Фау-2 (Vergeltungswaffe-2, зброя відплати) стала першою у світі балістичною ракетою дальньої дії. Вона була прийнята на озброєння Вермахту в кінці Другої світової війни.
Загалом було здійснено понад три тисячі бойових пусків Фау-2. Під її удар потрапляло переважно мирне населення Великобританії.
Надалі Фау-2 стала відправною точкою й основою для розвитку балістичних ракет як у СРСР, так і в США, які незабаром стали лідерами в цій галузі.
Балістичні ракети поділяються на зброю:
- малої дальності (від 500 до 1000 кілометрів)
- середньої дальності (від 1000 до 5500 кілометрів)
- міжконтинентальні (понад 5500 кілометрів).
Розглянемо ракети, які є на озброєнні або перебувають на стадії випробування у США.
Ядерний арсенал США
Остання версія ядерної доктрини США була прийняла у 2010 році.
У ній йдеться про намір запобігти поширенню ядерної зброї, зменшити свій арсенал за збереження потенціалу, достатнього для "підтримки стратегічного балансу з іншими ядерними державами, стримування потенційних супротивників і підтвердження зобов'язань США щодо захисту країн-союзниць".
На кінець вересня 2010 року Пентагон мав у своєму розпорядженні приблизно 5113 боєзарядів.
Станом на 1 жовтня 2016 року в складі стратегічних ядерних сил США перебуває 1367 ядерних боєзарядів на 681 розгорнутому стратегічному носії, 848 розгорнутих і нерозгорнутих носіїв.
B61
Ця ядерна бомба є основною термоядерною зброєю стратегічних ядерних сил США. Являє собою модифікацію ядерного боєприпасу розробки 1960-х років. Прийнята на озброєння у 1968 році.
Існує 12 модифікацій, чотири з яких перебувають на озброєнні (3, 4, 7, 11).
Цього літа стало відомо, що США розробляють B61-12, яка повинна замінити застарілі версії. Виробництво першої партії планується у 2020 році.
B61 розгорнуті на літаках ВПС США і НАТО. Розміщені в різних країнах Європи.
Конструкція
Зі змінним рівнем потужності заряду, призначена для транспортування на літаках, у тому числі надзвукових.
Металевий корпус розрахований витримувати політ на надзвукових швидкостях.
Середня вага близько 320 кг, але може варіюватися в залежності від модифікації.
Створено понад три тисяч ракет.
Новітній зразок
Випробування 12-ї модифікації ядерної авіабомби В61 без боєзаряду відбулися у 2015 році.
Особливість нової авіабомби - нове хвостове оперення, яке робить бомбу більш керованою і точною.
Оперення дозволяє не спускати ракету з парашутом, а скидати заряд з літака, що летить на великій висоті, після чого бомба автономно планує в бік цілі багато кілометрів, в разі необхідності підрулюючи.
B83
Ця термоядерна авіабомба із зарядом змінної потужності, що вільно падає, прийнята на озброєння в 1983 році і до цього часу є одним з основних типів ядерних озброєнь ВПС США.
Конструкція
Споряджена авіабомба B83 має 3,67 м в довжину і 457 мм у діаметрі. Термоядерний заряд зі змінною потужністю до 1,2 Мт розташований в бойовій частині довжиною від 90 до 120 см.
Загальна вага бомби - близько 1100 кг. Оснащена кевларовою ПТС для забезпечення відходу літака носія.
Може використовуватися на бомбардувальниках B-1B, B-2, B-52H і винищувачах F-15E, F-16, F / A-18A.
Виготовлено понад 650 одиниць.
Мінітмен
LGM-30 Minuteman (ополченець) - сімейство американських твердопаливних міжконтинентальних балістичних ракет наземного базування. Зазнає регулярної модифікації. На цей момент існують I, II і III.
Перша у світі твердопаливна МБР й одна з наймасовіших в історії. На цей час - єдина наземна МБР ВПС США.
Перший Мінітмен був прийнятий на озброєння в 1962 році.
Ці МБР розгорталися в складі стратегічних ракетних крил ВПС США. Кожне крило включало 3-4 ескадрони; кожен ескадрон включав 50 ракет, у складі п'яти стартових позицій, що мали кожна один захищений і амортизований контрольний центр (заглиблений на 10 метрів) і десять ракетних шахт.
Загальна кількість ракет у складі крила становила 150-200. Відстань між шахтами була 4-8 кілометрів, з тим розрахунком, щоб одна ворожа боєголовка могла вивести з ладу не більше однієї шахти.
Конструкція
Триступенева, твердопаливна. Її вага (повністю заправленої) становить близько 30 тонн, довжина - близько 17 метрів, в залежності від моделі, і максимальний діаметр - 1,68 метра.
Може подолати 13 тисяч кілометрів.
Оснащуються термоядерними боєголовками W-56, W-60, W-78, або W-87 (від 350 кілотонн до 1,2 мегатонни).
Виготовлено понад 2400 одиниць, вартість близько семи мільйонів доларів кожна.
Трайдент
UGM-133A Trident II (тризуб) - триступенева балістична ракета, призначена для запуску з атомних підводних човнів.
Єдина БРПЛ, що залишилася на озброєнні стратегічних підводних крейсерів ВМС США. Розроблялася з 1970-х років, а прийнята на озброєння у 1990 році.
Носіями ракетного комплексу Трайдент є 14 ракетних підводних крейсерів типу Огайо, кожна з яких оснащена 24 такими ракетами.
Конструкція
Ракета має максимальну дальність 11 300 км і має головну частину з блоками індивідуального наведення, устаткованими термоядерними зарядами потужністю 475 і 100 кілотонн.
Довжина - 13,4 метра, діаметр - 2,11 метра, маса - 59 тисяч кілограм.
Завдяки високій точності БРПЛ здатна ефективно вражати малорозмірні високозахищені цілі - поглиблені бункери і шахтні пускові установки міжконтинентальних балістичних ракет.
Загалом 156 запусків, з яких п'ять - неуспішних. Вартість однієї одиниці - 70 мільйонів доларів.
Ядерна доктрина Обами загрожує всьому світу - Times
США і Росія часто сперечаються про свої ядерні боєголовки і звинувачують один одного у невиконанні договору щодо ліквідації ракет малої і середньої дальності, а світові політики говорять про нову холодну війну.
Минулого місяця російська й американська делегації в Женеві обговорювали угоду про стратегічне наступальне озброєння, яка передбачає скорочення розгорнених носіїв з кожного боку до 700 одиниць і до 1550 ядерних боєзарядів на них.
Чи домовилися вони про щось - не відомо, але вчора з'явилася інформація, що американська армія має намір прийняти на озброєння як мінімум 400 міжконтинентальних балістичних ракет нового покоління.
Крім того, американці планують удосконалити свою основну атомну бомбу і розмістити ближче до Росії.
Корреспондент.net вирішив розібратися, які ракети з ядерним боєзарядом перебувають на озброєнні США.
Історія створення
Перші теоретичні розробки ракет такого класу були зроблені російським винахідником Костянтином Ціолковським у кінці 19 століття.
Однак першопроходцем з розробки і створення балістичних ракет була нацистська Німеччина завдяки експериментам в галузі рідинних двигунів.
Німецька Фау-2 (Vergeltungswaffe-2, зброя відплати) стала першою у світі балістичною ракетою дальньої дії. Вона була прийнята на озброєння Вермахту в кінці Другої світової війни.
Загалом було здійснено понад три тисячі бойових пусків Фау-2. Під її удар потрапляло переважно мирне населення Великобританії.
Надалі Фау-2 стала відправною точкою й основою для розвитку балістичних ракет як у СРСР, так і в США, які незабаром стали лідерами в цій галузі.
Балістичні ракети поділяються на зброю:
- малої дальності (від 500 до 1000 кілометрів)
- середньої дальності (від 1000 до 5500 кілометрів)
- міжконтинентальні (понад 5500 кілометрів).
Розглянемо ракети, які є на озброєнні або перебувають на стадії випробування у США.
Ядерний арсенал США
Остання версія ядерної доктрини США була прийняла у 2010 році.
У ній йдеться про намір запобігти поширенню ядерної зброї, зменшити свій арсенал за збереження потенціалу, достатнього для "підтримки стратегічного балансу з іншими ядерними державами, стримування потенційних супротивників і підтвердження зобов'язань США щодо захисту країн-союзниць".
На кінець вересня 2010 року Пентагон мав у своєму розпорядженні приблизно 5113 боєзарядів.
Станом на 1 жовтня 2016 року в складі стратегічних ядерних сил США перебуває 1367 ядерних боєзарядів на 681 розгорнутому стратегічному носії, 848 розгорнутих і нерозгорнутих носіїв.
B61
Ця ядерна бомба є основною термоядерною зброєю стратегічних ядерних сил США. Являє собою модифікацію ядерного боєприпасу розробки 1960-х років. Прийнята на озброєння у 1968 році.
Існує 12 модифікацій, чотири з яких перебувають на озброєнні (3, 4, 7, 11).
Цього літа стало відомо, що США розробляють B61-12, яка повинна замінити застарілі версії. Виробництво першої партії планується у 2020 році.
B61 розгорнуті на літаках ВПС США і НАТО. Розміщені в різних країнах Європи.
Конструкція
Зі змінним рівнем потужності заряду, призначена для транспортування на літаках, у тому числі надзвукових.
Металевий корпус розрахований витримувати політ на надзвукових швидкостях.
Середня вага близько 320 кг, але може варіюватися в залежності від модифікації.
Створено понад три тисяч ракет.
Новітній зразок
Випробування 12-ї модифікації ядерної авіабомби В61 без боєзаряду відбулися у 2015 році.
Особливість нової авіабомби - нове хвостове оперення, яке робить бомбу керованою і точнішою.
Оперення дозволяє не спускати ракету з парашутом, а скидати заряд з літака, що летить на великій висоті, після чого бомба автономно планує в бік цілі багато кілометрів, в разі необхідності підрулюючи.
B83
Ця термоядерна авіабомба із зарядом змінної потужності, що вільно падає, прийнята на озброєння в 1983 році і до цього часу є одним з основних типів ядерних озброєнь ВПС США.
Конструкція
Споряджена авіабомба B83 має 3,67 м в довжину і 457 мм у діаметрі. Термоядерний заряд зі змінною потужністю до 1,2 Мт розташований в бойовій частині довжиною від 90 до 120 см.
Загальна вага бомби - близько 1100 кг. Оснащена кевларовою ПТС для забезпечення відходу літака носія.
Може використовуватися на бомбардувальниках B-1B, B-2, B-52H і винищувачах F-15E, F-16, F / A-18A.
Виготовлено понад 650 одиниць.
Мінітмен
LGM-30 Minuteman (ополченець) - сімейство американських твердопаливних міжконтинентальних балістичних ракет наземного базування. Зазнає регулярної модифікації. На цей момент існують I, II і III.
Перша у світі твердопаливна МБР й одна з наймасовіших в історії. На цей час - єдина наземна МБР ВПС США.
Перший Мінітмен був прийнятий на озброєння в 1962 році.
Ці МБР розгорталися в складі стратегічних ракетних крил ВПС США. Кожне крило включало 3-4 ескадрони; кожен ескадрон включав 50 ракет, у складі п'яти стартових позицій, що мали кожна один захищений і амортизований контрольний центр (заглиблений на 10 метрів) і десять ракетних шахт.
Загальна кількість ракет у складі крила становила 150-200. Відстань між шахтами була 4-8 кілометрів, з тим розрахунком, щоб одна ворожа боєголовка могла вивести з ладу не більше однієї шахти.
Конструкція
Триступенева, твердопаливна. Її вага (повністю заправленої) становить близько 30 тонн, довжина - близько 17 метрів, в залежності від моделі, і максимальний діаметр - 1,68 метра.
Може подолати 13 тисяч кілометрів.
Оснащуються термоядерними боєголовками W-56, W-60, W-78, або W-87 (від 350 кілотонн до 1,2 мегатонни).
Виготовлено понад 2400 одиниць, вартість близько семи мільйонів доларів кожна.
Трайдент
UGM-133A Trident II (тризуб) - триступенева балістична ракета, призначена для запуску з атомних підводних човнів.
Єдина БРПЛ, що залишилася на озброєнні стратегічних підводних крейсерів ВМС США. Розроблялася з 1970-х років, а прийнята на озброєння у 1990 році.
Носіями ракетного комплексу Трайдент є 14 ракетних підводних крейсерів типу Огайо, кожна з яких оснащена 24 такими ракетами.
Конструкція
Ракета має максимальну дальність 11 300 км і має головну частину з блоками індивідуального наведення, устаткованими термоядерними зарядами потужністю 475 і 100 кілотонн.
Довжина - 13,4 метра, діаметр - 2,11 метра, маса - 59 тисяч кілограм.
Завдяки високій точності БРПЛ здатна ефективно вражати малорозмірні високозахищені цілі - поглиблені бункери і шахтні пускові установки міжконтинентальних балістичних ракет.
Загалом 156 запусків, з яких п'ять - неуспішних. Вартість однієї одиниці - 70 мільйонів доларів.
Ядерна доктрина Обами загрожує всьому світу - Times