На виборах президента в Болгарії та Молдові перемогли проросійські кандидати.
Другий алярм Заходу після перемоги Дональда Трампа долетів зі Східної Європи: на президентських виборах у Болгарії та Молдові перемогли проросійські кандидати.
Президентом Болгарії стає соціаліст Румен Радев, який виступає за скасування антиросійських санкцій, оскільки, за його словами, Крим належить Росії. Він також за більшу незалежність Болгарії від Брюсселя у зовнішній політиці.
Перемоги "друзів Володимира Путіна" є серйозним потрясінням не тільки для ЄС і НАТО, а й для України. Як пише La Repubblica, Путін відчуває запах нових просторів експансії в сторону Європи.
Корреспондент.net зібрав реакцію українських і російських експертів на "кремлівське" воскресіння.
Україна
Офіційна реакція
Фото: Getty
Президент України Петро Порошенко заявив про готовність співпрацювати з новими президентами Молдови і Болгарії, висловивши надію на те, що "безвідповідальні дискусії, які проходили під час цих компаній, не будуть втілені в життя після виборів".
"Мені не подобається ідея, коли ми називаємо різні країни чи їхніх політиків проросійськими. Я впевнений, що політики повинні бути проєвропейськими, промолдовськими, проболгарськими. Це ті позиції, яких ми від них очікуємо", - Порошенко.
Трагедії немає
Український дипломат Богдан Яременко вважає, що трагедії в перемозі Додона немає, оскільки Молдова не може дозволити собі погані відносини з Україною, хоча б через географічне положення.
На його думку, перемога проросійського кандидата повинна змусити Україну замислитися над своєю зовнішньою політикою і звернути увагу не на його заяви щодо Криму, а на позицію щодо інтеграції в ЄС і співпраці з НАТО.
"Його позиція щодо Криму повинна цікавити нас найменше. Вона змінитися, оскільки Молдова просто так не зможе дозволити собі погані відносини з Україною. Саме тому не потрібно поспішати приймати його в Києві чи вести діалог на високому рівні з Кишиневом", - написав Яременко на Facebook.
Взяти приклад
Директор Українського інституту з аналізу та менеджменту політики Руслан Бортник вважає, що Молдова може стати прикладом для України.
"Певною мірою концепція врегулювання на сході визначається навіть не в Мінську чи Вашингтоні, а в Кишиневі. Справа в тому, що коли переможе Додон і йому вдасться провести реформу федералізації Молдови з поверненням Тирасполя, про що він говорив, то це може стати прикладом і для українського врегулювання. Але це тривалочасовий приклад. Думаю, мова йде про два-п'ять років", - сказав політолог.
Заборонити в'їзд
Минулої п'ятниці віце-спікер українського парламенту Ірина Геращенко оприлюднила депутатський запит у СБУ заборонити Додону в'їзд в Україну.
На що сам Додон зазначив, що це неофіційна позиція України, а між країнами - століття дружби, спільні християнські цінності і взаємовигідні економічні відносини.
"Не піддавайтеся істерії Майї (суперниця Додона), яка відчуває, що програє другий тур виборів", - написав у Facebook кандидат у президенти, підкресливши, що в Україні в нього друзі й великий досвід спільної роботи на державному рівні.
Хвилюватися не варто
Нардеп Андрій Іленко вважає, що до парламентських виборів у Молдові та Болгарії турбуватися немає про що, оскільки ці країни є парламентськими республіками.
Проблем не буде
Український політтехнолог Олексій Голобуцький вважає, що з приходом Додона не з'явиться нових проблем для України, оскільки українська армія сильніша, ніж у 2014 році.
"Українська армія, попри всі складнощі, уже не ті недобитки із замлілого знезброєного ошмаття, що залишилося після Лебедєва. Відповідно, ціна "південної дуги" (тобто захоплення придністровським контингентом РФ територій України для формування сухопутної лінії зв'язку з Кримом) вже зовсім не та, що могла б бути у 2014 році. І Кремль на це вже не піде", - написав він у своєму блозі.
Виклик посла
31 жовтня стало відомо про те, що українського посла в Молдові викликали в Київ для консультацій на тлі популярності Додона на виборах.
Як пише багато хто з експертів, у такий спосіб Україна подала сигнал Молдові.
І так не партнери
Блогер Ярослав Матюшин зазначив, що Болгарія і Молдова не є стратегічними партнерами України, а їхня проросійська позиція не більше, ніж частина передвиборної кампанії.
Умовно проросійські
Директор Центру з євразійських досліджень Володимир Корнілов вважає, що перемоги умовно проросійських кандидатів у Болгарії та Молдові говорять про те, що антиросійський чинник у Європі не працює.
"Одна справа - популістська риторика окремих кандидатів, і зовсім інша - їхні реальні справи на високих постах. Ми вже бачили моментальну трансформацію проросійського популіста Бориса Джонсона в антиросійського міністра закордонних справ Британії", - підкреслив експерт.
Політичний маятник
Популярний блогер Олег Пономар вважає, що перемога Радева і Додона пов'язана з тим, що жителі Молдови і Болгарії не побачили переваг від життя в ЄС.
"Є таке поняття в політиці як маятник. Люди спробували пожити за Європи - і не побачили великих переваг. Маятник хитнувся в проросійську сторону. Але проросійськість ніколи і ніде не створювала високого рівня життя. Навіть з високими цінами на нафту. І само собою, що із часом маятник обов'язково хитнеться в інший бік, але і Молдова, і Болгарія мають спробувати на смак свій вибір і заплатити за нього", - написав він.
Росія
Офіційна реакція
У Кремлі заявили, що Росії імпонують заяви Додона і Радева про готовність працювати над нормалізацією відносин з іншими країнами.
Прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков нагадав про тісні зв'язки, які раніше були з Молдовою.
"Потім стався такий дрейф - у бік скорочення обсягу наших відносин. Але в той же час Росія була і є послідовним прихильником нормалізації і розвитку відносин з Молдовою", - сказав Пєсков.
Він також підкреслив, що Росія вважає Болгарію також дуже важливою країною для співпраці.
Не інтерес до Росії, а розчарування від ЄС
Завідувач сектору стратегічних оцінок ІСЕМВ РАН Сергій Уткін в інтерв'ю
Газете.Ру заявив, що в перемозі Додона "менше якогось однозначного інтересу до Росії і більше розчарування в результатах, до яких призвела орієнтація на євроатлантичні інституції".
"Найбільш цікавою в контексті відбутих виборів може стати чергова спроба інтенсифікувати процес придністровського врегулювання, але і це завдання залишається важким", - говорить експерт.
Втома від ліберальної глобалістики
Заступник голови Інституту країн СНД Володимир Жарихін вважає, що обрання Додона і Радева, як і обрання Трампа в США, а також брекзит, - це події одного порядку, що демонструють втому виборців від курсу ліберальної глобалістики.
Порожні обіцянки
Заступник директора Російського інституту зі стратегічних досліджень Тамара Гузенкова вважає, що за передвиборними обіцянками Додона може нічого не бути. Вона зазначила, що однією з таких обіцянок була федералізація Молдови.
"Як би далеко не було до цієї фінальної події, на цьому етапі Молдова як мінімум повинна припинити економічну блокаду Придністров'я і повідомити українську сторону, що Кишинів більше не потребує послуг Києва з підтримки цієї блокади", - написала політолог на сторінках газети Известия.
У Росії немає проекту
Історик Ярослав Шимов каже, що в Росії немає проекту для союзників зі Східної Європи.
"Що стосується очікувань, пов'язаних з Росією, то якогось реального стратегічного проекту для її східноєвропейських союзників у Москви поки не спостерігається. Мова йде радше про тактичні спроби максимально розхитати ЄС і за можливості розширити сферу свого впливу. У цій ситуації можна припустити, що на болгар і молдаван, на жаль, чекають нові політичні розчарування", - написав він на сайті РБК.