Фото: Getty Images
Трамп підписав указ про вихід США з транстихоокеанського партнерства
Новий президент США підписав меморандум про запуск процесу виходу країни з Транстихоокеанського партнерства.
Американський президент Дональд Трамп підписав указ, згідно з яким США залишають склад Транстихоокеанського партнерства, передає Reuters.
"Те, що ми зараз зробили, - велика справа для американських робітників", - заявив він після підписання документа.
Угода була ініційована та підписана рік тому адміністрацією Барака Обами, який розглядав її як можливість протистояння китайській економіці.
Договір передбачав створення широкої зони вільної торгівлі в Азійсько-Тихоокеанському регіоні. Всього документ підписали представники 12 країн: США, Японія, Нова Зеландія, В'єтнам, Канада, Австралія, Малайзія, Перу, Бруней, Сінгапур, Чилі та Мексика.
Але Трамп його розцінює як одну з головних загроз економіці США і говорив про намір відмовитися від нього відразу після вступу на посаду президента.
За словами високопоставленого чиновника в Білому домі, це розпорядження стало першим з найважливіших кроків нової адміністрації в питаннях зовнішньої політики.
Тепер же ТТП зовсім під загрозою. Як говорив прем'єр-міністр Японії Сіндзо Абе, Транстихоокеанське партнерство без США не має сенсу.
Угода, яку досі не ратифікувала жодна зі сторін, вважалася наріжним каменем зовнішньоторговельної політики Обами.
Що таке Транстихоокеанське партнерство
Воно передбачає майже повне скасування митних зборів між учасниками, що повинно було привести до здешевлення продукції. Сукупний ВВП цих 12 країн перевищує 28 трильйонів доларів, що становить майже 40 відсотків світового ВВП.
Серед пріоритетних напрямків співпраці - інвестиції, телекомунікації, сільське господарство, трудове право, екологія, інтелектуальна власність.
Теоретично Транстихоокеанське партнерство могло б стати основою для створення єдиного регіонального ринку, аналогічного загальноєвропейському.
Угода може набути чинності, якщо до лютого 2018 року її ратифікують хоча б шість країн із сукупним ВВП щонайменше 85 відсотків від загального обсягу.
Таким чином, без ратифікації з боку Японії і США договір не зможе набути чинності.
Мита
У цілому ТТС зачіпає близько 18 тисяч різних імпортних мит. Зокрема, країни-учасники планували скасувати або знизити мита на сільгосппродукцію і промтовари.
Якби Америка ратифікувала угоду, то митні тарифи на майже всі американські товари скасували б.
За що критикують
Основним змістом угоди, ймовірно, є спроба стримання зростання китайського впливу в Азії.
Критики ТТС називають угоду "секретною угодою", яка враховує інтереси виключно великого бізнесу і "ставить під загрозу національний суверенітет США".
Прихильники ТТП відповідають, що деталі договору трималися в повній секретності, оскільки для досягнення формальної угоди було потрібно досить багато часу.
Антиглобалісти вважають, що Транстихоокеанське партнерство - це "корпоративний переворот", вказуючи на те, що тільки дві з 26 глав угоди пов'язані з торгівлею, а більша частина угоди "надає нові права і привілеї глобальним корпораціям, а також - обмеження на державне регулювання".
Що ще скасує Трамп
Трамп в принципі проти багатосторонніх угод і віддає перевагу двостороннім договорам. На черзі після ТТС - Північноамериканська угода про вільну торгівлю (NAFTA).
Положення угоди, підписаної Білом Клінтоном в 1993 році, набули чинності в 1994 році. Вона має на увазі зняття торгових бар'єрів між північноамериканськими країнами.
"Розпочнемо переговори щодо NAFTA, в питаннях імміграції та забезпечення безпеки на кордоні. Думаю, ми досягнемо дуже хорошого результату для Мексики, США, всіх залучених", - заявив американський президент.
Одна з головних обіцянок Трампа - зниження податків для середнього та великого бізнесу.
У перший робочий день він зустрівся з лідерами найбільш впливових американських компаній: Ford, Dow Chemical, Dell, Tesla, Whirlpool, Johnson & Johnson.
Трамп може знизити корпоративний податок до 15 відсотків з поточних 35. Крім того, Трамп пообіцяв присутнім бізнесменам знизити рівень регулювання.
При цьому він попередив, якщо компанії виведуть виробництво в інші країни, то заплатять за це.