Як зарубіжна преса реагувала на підписання Дональдом Трампом нових санкцій проти Росії.
Трампу зв'язали руки - The Washington Post
Президент Трамп підписав постанову про введення нових санкцій стосовно Росії, але негайно висловив сумніви в її конституційності і розкритикував те, що конгрес розширив свої повноваження, щоб не дозволити Трампу пом'якшити каральні заходи проти Москви.
Заява Трампа спонукає засумніватися в тому, що він буде виконувати всі до одного положення постанови.
Постанова дає конгресу 30 днів на те, щоб проголосувати проти будь-яких поправок до санкцій, які запропонує президент.
Те, як законодавці солідарно зв'язали Трампу руки в ситуації із санкціями проти Росії, відображає нарощувану стурбованість позицією Білого дому щодо Москви - позицією, яку критики називають наївною.
Хоча Трамп сказав, що буде поважати цей розділ постанови, незважаючи на свої сумніви, він стверджував, що інші частини документа є явно неконституційними, і дав зрозуміти, що може проігнорувати її положення, що стосуються територіальної цілісності України і відмови видавати візи іноземцям, на яких поширюється постанова.
Чи є правомірним твердження Трампа про неконституційність умов постанови? "Очевидно, це помилкове трактування його конституційних повноважень, - заперечує Майкл Гленнон з Флетчерівської школи юриспруденції і дипломатії. - У конгресу дуже широкі повноваження в зовнішній торгівлі - йому відкрито надана влада регулювати торгівлю із зарубіжними країнами."
Питання залишаються - The USA Today
Заява Трампа під час підписання законопроекту щодо російських санкцій ставить конституційні питання.
Трамп висунув декілька конституційних заперечень на спроби конгресу диктувати проводжувану ним зовнішню політику. "У цьому випадку ви бачите, як президент намагається зберегти могутню репутацію у зовнішній політиці", - вважає Марк Раш, професор права в Університеті Вашингтона і Лі.
"Я думаю, загалом і в цілому, що президенту зв'язали руки, - заявив виданню Браян Маршалл, завідувач кафедри політології в Університеті Маямі в Огайо. - Це надає президенту можливість деякої політичної риторики, але потім наявність цих конституційних заперечень може дати йому прикриття для свободи дій у тому, як він буде в реальності проваджувати закон у життя."
Перезавантаження між США і РФ не буде - Die Welt
Після того як президент США Трамп дав зелене світло новим санкціям проти Росії, перезавантаження між Вашингтоном і Москвою, швидше за все, чекати не варто.
Нові антиросійські санкції матимуть довготривалі наслідки для Росії. Вони зробили неможливою угоду між Трампом і Путіним. Тепер президент США не зможе в односторонньому порядку скасовувати санкції, їх термін не визначений, до того ж ніхто не гарантує, що вони будуть переглянуті в тому випадку, коли Москва піде на певні кроки.
Тим самим вони стають не інструментом впливу на політику Путіна, а покаранням за анексію Криму і війну на сході України.
Немає підстав вважати, що нові санкції змусять Кремль припинити підтримувати сепаратистів у Східній Україні чи Асада в Сирії, віддати Крим Україні чи розпустити хакерські групи, підтримувані державою, йдеться в матеріалі.
Російський фактор надовго стане складовою політики США. Тема настільки отруйна, що мало хто з американських політиків стане відкрито виступати за поліпшення відносин з Москвою. Конкретного шляху виходу з конфронтації не передбачається.
У кінцевому підсумку кризи в США і розбіжності між Америкою і Європою можуть зіграти на руку Кремлю. Поки Захід сперечається, Путін може розслабитися і подумати над наступним тактичним кроком.
Результатів від санкцій не буде - The Chicago Tribune
Економічні санкції служать скоріше символом, аніж рішенням.
Той, хто очікує великих результатів від впровадження нових санкцій проти Росії за втручання у вибори 2016 року, які президент Дональд Трамп неохоче підписав у середу, 2 липня, мабуть, буде розчарований. Але це не означає, що санкції - помилка. Показати, що Володимир Путін не може безкарно атакувати нас, однаково варто.
Закон, зрозуміло, спрямований не тільки проти Путіна. Він спрямований і проти Трампа. Крім усього іншого, він ставить його до відома, що ніхто на Капітолійському пагорбі не вважає, що на нього можна покластися у взаєминах з Путіним.
Постраждають самі американці - Forbes-Росія
Законопроект розширює секторальні санкції проти російської економіки і вводить обмеження проти російських енергетичних проектів, у тому числі в Європі. Під обмеження потрапляють проекти, у яких російським підсанкційним компаніям належать 33% і більше.
Документ передбачає санкції проти компаній, які збираються вкласти в будівництво російських експортних трубопроводів понад $5 млн за рік чи мільйон одноразово, а також надавати послуги чи надавати інформаційну підтримку.
Окремим пунктом йдеться про прагнення США протидіяти будівництву газопроводу Північний потік-2. Новий закон скорочує максимальний термін ринкового фінансування банків, що знаходяться під санкціями, до 14 днів, а компаній нафтогазового сектору - до 30 днів.
Дональд Трамп
У США нафтові, банківські й аерокосмічні гіганти, у тому числі Exxon, Citigroup і Boeing, нагадували конгресменам, що нові обмежувальні заходи непередбачувані і завдадуть шкоди їхньому бізнесу, а не Москві.
Серед компаній, які виступили з ініціативою змінити законопроект про нові санкції щодо Росії, виявилися такі нафтові і енергетичні гіганти, як BP, Exxon і General Electric, аерокосмічна корпорація Boeing, банківські конгломерати Citigroup, Mastercard і Visa, а також Ford і Dow Chemical, Procter & Gamble та International Paper, Caterpillar і Cummins.
Санкції історично провалювалися - The American Conservative
Схвалення, з яким були зустрінуті нові санкції, випускає з уваги довгу історію їх безуспішного застосування. Тридцять років тому яскрава наукова робота Гаррі Гуфбавера, Джеффрі Скотта і Кімберлі Енн Елліот під назвою "Переосмислення економічних санкцій" уже продемонструвала, що санкції рідко досягають поставленої перед ними мети. Недавні її перевидання лише підтверджують цей висновок.
Санкції можуть викликати труднощі в режиму, який піддався їх впливу, і сильно нашкодити невинному населенню в керованій ним країні, однак вони рідко спонукають режим до капітуляції чи хоча б до істотних поступок. Особливо це стосується питань, що мають велике значення для політичного керівництва країни.
Результати минулих десятиліть не надто суперечать цій думці. Сполучені Штати і їхні союзники накладали на Північну Корею дедалі більш жорсткі санкції, щоб примусити її до відмови від ядерної зброї і розробки балістичних ракет. Регулярні ядерні випробування Пхеньяна і недавні запуски міжконтинентальних балістичних ракет свідчать про повний провал санкційного підходу.
Використання цього підходу щодо іншого супротивника Вашингтона - Куби - виявилося настільки ж провальним. Починаючи з Дуайта Ейзенгавера, покоління американських адміністрацій слідували йому аж до нормалізації відносин з Гаваною, розпочатої Бараком Обамою наприкінці 2014 року. На жаль, президент Трамп скасував деякі з корисних і розумних змін, здійснених його попередником. Однак результати накладеного на Кубу ембарго нітрохи не перевищували такі, що були від санкцій, введених проти Північної Кореї.
Вимоги Вашингтона про припинення порушень прав людини режимом Кастро, перехід до демократії і компенсації за вилучену після революції 1959 року американську власність залишилися незадоволеними. Династія Кастро зберегла владу, кубинський режим залишається комуністичною диктатурою, вилучена власність не була компенсована, а в поводженні з політичними дисидентами відбулися в найкращому випадку мізерні зміни.
Навіть історії передбачуваного успіху, якими люблять похвалитися прихильники санкцій, не надто вражають при найближчому розгляді. Наочним прикладом буде угода з Іраном. Можливо, санкції і зіграли скромну роль у приведенні Тегерана за стіл переговорів, однак угода була досягнута лише після того, як Сполучені Штати та інші держави з групи "5+1" відмовилися від вимоги про запобігання розробки Іраном технологій для збагачення урану. Підписана угода була значною мірою компромісною, і "яструби" в Сполучених Штатах люто засудили те, що визначили для себе капітуляцією США перед Іраном.