Криза в одній із країн Латинської Америки загострюється.
Конфлікти і заворушення тривають у Венесуелі вже давно. Президент країни - Ніколас Мадуро - авторитарний правитель, який зараз вирішив переписати під себе Конституцію.
Масла у вогонь недавно підлив президент США Дональд Трамп. Він сказав, що відносно Венесуели існує безліч можливостей, включаючи й "військову, якщо це буде потрібно". При цьому він не пояснив, що саме мав на увазі.
Після заяви Трампа проти нього об'єдналися навіть найпалкіші противники Мудуро в регіоні.
Чи чекати військової інтервенції США до Латинської Америки, розбирався Корреспондент.net.
Реакція Венесуели
Президент Венесуели Ніколас Мадуро заявив про проведення військових навчань у країні 26-го і 27 серпня у відповідь на "імперіалістичні" заяви президента США Дональда Трампа про можливе військове втручання в ситуацію, що склалася в країні на тлі тривалої економічної та політичної кризи.
"Венесуелу не залякаєш, пане Трамп", - запевнив Мадуро, назвавши заяву лідера США "агресивною".
У той же час, глава Венесуели уточнив, що, як і раніше, має намір провести телефонну розмову з Трампом.
Міністр закордонних справ Венесуели Хорхе Арреаса назвав слова Трампа посяганням на суверенітет країни і порушенням міжнародного права і Статуту ООН.
У США не відступають
Віце-президент США Майк Пенс заявив журналістам у колумбійському місті Картахена, що США використовують всю свою економічну і дипломатичну владу, щоб у Венесуелі була відновлена демократія.
"Президент (Дональд) Трамп ясно дав зрозуміти, що ми не чекатимемо, поки Венесуела впаде в диктатуру", - сказав Пенс.
Пенс назвав Венесуелу "державою, що не відбулася". За його словами, вона "загрожує безпеці і процвітанню всієї нашої півкулі і народу Сполучених Штатів Америки".
У свою чергу, директор ЦРУ Майк Помпео заявив, що Венесуела може стати "ризиком" для США, якщо хаос продовжить керувати цією південноамериканською країною.
Помпео також висловив думку, що президент Трамп просто намагався дати народу Венесуели надію, коли озвучив ідею, що США здійснять військові дії після засудження венесуельського лідера Ніколаса Мадуро за порушення прав людини і призову до нього провести "вільні та справедливі вибори".
Латинська Америка об'єднується
Президент Ніколас Мадуро з Венесуели давно став ізгоєм серед латиноамериканських лідерів. Але погроза президента Трампа - використовувати американські збройні сили проти уряду Мадуро - об'єднала цих лідерів в іншому напрямку: з вимогою, щоб Сполучені Штати трималися подалі від справ у регіоні.
"Можливість військової інтервенції не варто навіть розглядати", - заявив Хуан Мануель Сантоc, президент Колумбії. "Америка - це мирний континент. Це земля миру".
Перу, країна, яка була одним із найжорсткіших критиків Мадуро, очолила відсіч загрозі Трампа, заявивши, що вона суперечить принципам Організації Об'єднаних Націй. Мексика приєдналася до цієї критики із власною заявою.
Крім того, регіональний альянс Меркосур заявив, що він відкидає застосування сили проти Венесуели, незважаючи на призупинення членства цієї країни на невизначений термін на тлі міжнародного засудження нової всемогутньої Конституційної асамблеї Мадуро.
Військові Венесуели
Давня криза
Хаос, який спіткав найбільшу нафтову державу регіону, загрожує дестабілізувати ситуацію у всій Латинській Америці. Основними причинами для занепокоєння є зростання потоку біженців із Венесуели і наркотрафік. Останніми роками Венесуела перетворилася на перевалочний пункт всіх південно-американських наркотиків. Це перша серйозна криза, з якою стикається новий баланс сил, що встановився в результаті останньої серії виборів, які витіснили з влади найважливіших союзників чавізму в Аргентині і Бразилії та привели до ізоляції венесуельського режиму, котрий сподівається, як і раніше, виключно на Кубу.
Одне із найбільш нагальних питань - міграційне. Гуманітарна криза у Венесуелі досягла безпрецедентних масштабів. Дефіцит продуктів харчування і ліків робить нестерпним життя у країні, де інфляція виросла до астрономічних розмірів. Результат населення неможливо зупинити. У 2016 році в Колумбію приїхало 370 тисяч венесуельців, що на 15% більше, ніж у попередньому році, хоча і складно оцінити, скільки з них вирішили залишитися в цій країні і яким чином вони цього добилися. Кількість тих, хто попросив притулку, теж різко зросла. За даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ), найбільше клопотань отримали США (18 300), за якими слідують Бразилія (12 960), Перу (4 453), Іспанія (4 300) і Мексика (1 044).
Установчі збори, які розпочали днями свою роботу, позбавили повноважень обраний у 2015 році парламент, де більшість належала опозиції. Противники чавізму заявили, що не визнають нову інституцію. Новий орган влади не визнає і міжнародне співтовариство, але уряд Мадуро, схоже, не збирається відступати.
У цьому хаосі кримінальні угруповання набувають колосальної сили.
То чи буде наступ?
Сьогоднішні тенденції свідчать про те, що військове втручання США до Венесуели є малоймовірним, вважає політолог-міжнародник Антон Кучухідзе.
"Навіть у заяві президента Трампа озвучувався не цілеспрямований план щодо ведення бойових дій у цій країні, а тільки можливість, в принципі, такого сценарію, разом з тим було заявлено, що у США є багато інших механізмів, як вплинути на внутрішні процеси в цій державі", - відзначає експерт у
коментарі Корреспондент.net.
Політика Штатів буде зосереджена на посиленні санкцій проти Венесуели, в тому числі, і через співпрацю з регіональними гравцями, вважає Кучухідзе.
"Не варто забувати, що суть передвиборчої риторики пана Трампа зводилася до того, що США не прагнутимуть до нової великої військової залученості, весь акцент робитиметься на внутрішньому розвитку Штатів, найперше, і потім ми побачили, як новий Білий дім у кожному гарячому міжнародному конфлікті вибудовує партнерські відносини із зацікавленими сторонами щодо вирішення проблем, ніж нав'язує односторонній військовий сценарій розвитку подій", - вважає експерт.
У той же час, журналіст-міжнародник Олег Ясинський впевнений, що ризик вторгнення США до Венесуели при адміністрації Трампа є абсолютно реальним. "Цілком очевидно, що метою є не уряд Мадуро, а венесуельська нафта. У разі успіху цього проекту до влади у Венесуелі прийшли б лише радикальні праві, що спровокувало б або громадянську війну, або масовий терор влади проти населення, щонайменше, половина якого є прихильником ідей боліваріанської революції", -
говорить Ясинський.
На його думку, зараз для Венесуели дуже вірогідний сценарій Гренади: "спровокувати внутрішню кризу і розкол в уряді з подальшою висадкою військ" для порятунку громадян США"... ситуація залишається вкрай напруженою".