Керівники спецслужб Німеччини вперше виступили в Бундестазі
Лише в цьому році німецька контррозвідка отримала 650 сигналів від населення щодо ісламістів.
Спецслужби Німеччини - Федеральна розвідувальна служба (BND), Федеральне відомство із захисту Конституції (контррозвідка) і військова контррозвідка (MAD) - хочуть розширення своїх повноважень і збільшення фінансування.
Про це керівники відомств заявили в ході перших публічних слухань у профільному комітеті Бундестагу, передає Укрінформ.
"Служби потребують повного набору інструментів, за допомогою яких ми можемо вирішити проблеми сьогоднішнього дня", - заявив глава контррозвідки Ханс-Георг Маасен.
Зокрема, за його словами, якщо будуть отримані дані, що сервер Бундестагу зламаний (як це трапилося в 2015 році) і дані йдуть на сервер за кордоном, спецслужби повинні мати можливість в рамках оперативних заходів знищити ці дані, поки їх не зробили надбанням громадськості. Для цього, зазначив Маасен, у відомства є технічні можливості, але бракує правових повноважень.
Глава BND Бруно Каль зі свого боку запропонував дозволити проведення контратак в разі визначення джерела кібератаки.
Усі керівники спецслужб назвали кібершпигунство серед основних загроз безпеки нарівні з ісламським екстремізмом. Згадали вони і Росію, в контексті того, що кібератак в ході виборчої кампанії в ФРН не було зафіксовано, пояснюючи це тим, що в Кремлі усвідомили, що "політичні витрати такого втручання були б занадто високі".
Усі керівники говорили про те, що для більш ефективної роботи потрібно більше грошей і централізації.
Депутатам повідомили також, що лише в цьому році контррозвідка отримала 650 сигналів від населення щодо ісламістів, які можуть готувати теракти. А також про те, що військова контррозвідка в середньому щороку виявляє серед своїх службовців трьох ісламістів, що в порівнянні із загальною кількістю населення непропорційно високо.
Як повідомляв Кореспондент.net, раніше німецькі спецслужби образилися на канцлера Ангелу Меркель. За даними ЗМІ, вона щонайменше двічі, ігноруючи німецьку розвідку, зверталася за даними про терористичні загрози до спецслужб Великобританії.
Також Меркель за 12 років перебування на посаді канцлера жодного разу не приходила на щотижневі брифінги керівників німецьких органів безпеки.