Фото: Getty
Масові протести в Гонконзі
Гонконгці побоюються втратити свою автономію і права, тому масово протестують з 9 червня. Приводом став законопроект про екстрадицію.
У Гонконзі тривають масові протести проти внесення змін до закону про екстрадицію. На вулиці вийшли два мільйони осіб, або близько третини всіх жителів. Якщо закон змінять, жителів Гонконгу, підозрюваних у порушеннях, зможуть екстрадувати на материкову частину Китаю.
Влада призупинила прийняття законопроекту, однак вимоги протестувальників стають більш радикальними - повне і остаточне відкликання з парламенту і відставка глави адміністрації цього автономного району Керрі Лам. Корреспондент.net розповідає подробиці.
Гонконг не хоче втратити автономію
Великобританія повернула Гонконг під суверенітет Китаю в 1997 році. До 2047 року йому гарантована широка ступінь свобод за формулою "одна країна - дві системи". Англійська мова залишилася офіційною.
У Гонконзі, на відміну від інших територій КНР, відкрито відзначають річницю розгону демонстрацій на пекінській площі Тяньаньмень у 1989 році.
У 2005 році гонконгці вийшли на вулиці з вимогою створення демократичної опозиції і скасування низки законів глави виконавчої влади автономного району Дуна Цзяньхуа. Пекін відправив його у відставку.
Масові акції протесту повторилися у 2014 році, коли китайська влада хотіла обмежити автономію району і перешкоджала першим вільним виборам глави виконавчої влади Гонконгу. Вони отримали назву Революція парасольок і закінчилися через два місяці перемогою протестувальників.
Зараз борці за демократію говорять, що законопроект, за який виступає прокитайський уряд Керрі Лем, призведе до ослаблення цивільних прав у Гонконзі, включно зі свободою слова і верховенством права.
Під час дебатів Лем стверджувала, що новий закон, який би закрив для Гонконгу можливість не видавати з його території підозрюваних Китаю, Тайваню і Макао, необхідний, щоб не стати притулком для втікачів від органів юстиції Китаю.
До недавнього часу влада Гонконгу відмовлялася видавати своїх громадян материкового Китаю через непрозорість юридичної системи і широке застосування смертної кари.
Протести почалися 9 червня. Протестувальники вважають, що новий закон може бути використаний проти активістів, діяльність яких не влаштовує Пекін.
У перший день протестів, за повідомленнями поліції, на вулиці вийшли 240 тисяч осіб, організатори повідомляють про один мільйон демонстрантів.
Незважаючи на рішення влади відкласти прийняття закону, 16 червня на вулицях було вже два мільйони жителів семимільйонного Гонконгу. Поліція називає значно меншу цифру - 338 тисяч учасників протесту.
Коментуючи протести, Лем зазначила, що влада діє, виходячи з інтересів Гонконгу. За її словами, вони будуть прислухатися до думок про законопроект.
"Багатьох людей ми розчарували і засмутили. Я також був засмучена і відчувала прикрість. Ми будемо щиро і смиренно приймати критику і вдосконалюватися", - сказала глава Гонконгу.
Фото: Getty
Китайський уряд, у свою чергу, закликав жителів Гонконгу "не бути пішаком у торговельній війні США і Китаю".
Протестувальники 17 червня звільнили проїжджу частину в районі, де проходили мітинги, але залишалися у будівлі законодавчої ради Гонконгу, що мала розглядати закон про екстрадицію. 20 липня вона піде на канікули до жовтня.
Ще однією причиною, чому учасники протесту залишилися, стало звільнення після місяця тюремного ув'язнення відомого місцевого опозиціонера, засновника руху Demosisto 22-річного Джошуа Вонга. Він відразу ж відправився до протестувальників і виступив з промовою.
Фото: Getty
Тепер демонстранти вимагають повного скасування розгляду законопроекту і відставки Лем. Експерти кажуть, що сплеск невдоволення гонконгців пов'язаний з тим, що, на їхню думку, Китай обмежує їхні права.
Нинішні протести частково підживлюються емоціями 2014 року, роздратуванням від того, що центральний уряд, який колись обіцяв зберегти на 50 років дві системи.