Вашингтон збирається продати Тайбею нове озброєння на кілька мільярдів доларів, щоб вирівняти сили з КНР, пишуть ЗМІ.
У відносинах між Китаєм і Сполученими Штатами нове загострення після першого з 1979 року візиту високопоставленого чиновника Держдепу в Тайбей. На тлі візиту Вашингтон пообіцяв продати Тайваню нову велику партію озброєнь на сім мільярдів доларів.
Відповіддю Пекіна стали військові навчання в Тайванській протоці. КНР закликала "не гратися з вогнем". Минулого літа Китай вже провів кілька великих навчань в спірних територіях і
запускав ракети в бік американських кораблів.
Корреспондент.net розповідає подробиці.
"У грі з вогнем самому можна згоріти"
У серпні в Тайбей з візитом приїжджав міністр охорони здоров'я США Алекс Азар. Тоді Вашингтон говорив, що метою поїздки є вивчення успіху Тайваню в боротьбі з пандемією коронавірусу. Пекін назвав цей візит "загрозою миру і стабільності".
Незабаром Штати заявили, що сформують новий двосторонній економічний діалог з Тайванем.
"Ми будемо продовжувати допомагати Тайбею протистояти кампанії Комуністичної партії Китаю щодо тиску, залякування і маргіналізації Тайваню", - сказав помічник американського держсекретаря по Східній Азії Девід Стілвелл.
Однак він зазначив, що новий діалог не є відходом Вашингтона від визнання існування "одного Китаю", а являє собою лише частину "значних коригувань" у відносинах з Пекіном і Тайбеєм.
Нагадаємо, що КНР проводить щодо Тайваню і Тибету політику "одного Китаю", що припускає існування тільки однієї-єдиної держави, яка називає себе Китаєм.
Наприкінці минулого тижня Тайбей із триденним візитом відвідав заступник держсекретаря США Кейт Крач. Це найбільш високопоставлений представник Держдепу, який відвідував острів після визнання КНР Америкою. Він зустрінеться з президентом Тайваню Цай Інвень.
Китайська офіційна преса тоді писала, що такі кроки збільшують ризик військового конфлікту.
Крач у Тайбеї / EPA
Тайвань же заявляє, що небезпека агресії виходить від КНР, "яка готова використовувати силу для приєднання республіки, що вибрала демократію". Глава МЗС Тайваню Джозеф У закликав світову спільноту створити коаліцію для захисту його країни від нападу.
Як заявив офіційний представник Міноборони Китаю Жень Гоцян, у китайській армії "достатньо сил, засобів і рішучості відстояти суверенітет країни". Він також попередив: "Коли грати з вогнем, можна догратися і спалити себе".
На тлі візиту Крача Китай почав навчання поблизу Тайванської протоки, які, як повідомляє китайське офіційне видання Global Times, потрібно розглядати не як попередження, а як репетицію захоплення Тайваню.
Під час навчань китайські літаки наближалися до Тайваню з різних сторін: південного заходу, заходу, північного заходу і півночі острова. Міністр оборони Тайваню Чан Гуаньцюнь заявив, що Пекін використовував 18 бойових літаків J-10, J-11 і J-16, частина з яких перетинали серединну лінію Тайванської протоки.
Серединна лінія Тайванської протоки - неформальна, але шанована сторонами межа між зонами, які контролюють Тайвань і КНР. З 1999 року її порушували всього три рази.
У Міноборони Тайваню повідомили, що 18 і 19 вересня 37 китайських літаків перетнули серединну лінію й увійшли в ідентифікаційну зону тайванської ППО, серед них були бомбардувальники H-6, K-10 і J-11, винищувачі J-16 і протичовнові літаки Y-8.
Тим часом британська газета Guardian пише, що Вашингтон планує продати Тайваню сім систем озброєнь, включаючи міни, крилаті ракети, дрони.
Це крутий відхід від практики минулих років, коли американські поставки зброї здійснювалися з великими перервами, щоб мінімізувати напругу у відносинах з Пекіном.
У Тайваню доволі сильна армія, оснащена переважно американською бойовою технікою. Але у Китаю величезна перевага в чисельності військ, у їхньому розпорядженні також є сучасні види озброєнь.
Судячи зі слів неназваного чиновника агентству Reuters, продаж зброї Тайваню на сім мільярдів доларів покликана відновити рівновагу.
Такий хід, імовірно, пов'язаний з передвиборчою кампанією президента США Дональда Трампа, який звинувачує свого суперника Джо Байдена в дуже м'якому ставленні до КНР.
"Китай стане господарем нашої країни, якщо Байден переможе на виборах", - сказав Трамп наприкінці серпня у своїй першій промові в якості кандидата в президенти.
Історія питання
Китайська Республіка, яка в світі часто називається Тайванем за назвою острова, - визнана 17 країнами держава.
До поразки від комуністичного режиму Мао Цзе Дуна в громадянській війні контролювала всю територію Китаю. З 1949 року контролює тільки Тайвань і кілька невеликих островів.
У Тайваню є власна конституція, армія, яка налічує близько 300 тисяч військових. На відміну від авторитарного комуністичного Китаю, Тайвань - це капіталістична демократія.
КНР вважає Тайвань невилучною частиною своєї території і заявляє про прагнення до "мирного возз'єднання". Незалежність Тайваню від Китаю підтримують США й інші західні країни.
Однак офіційно оголосити про незалежність Тайваню заважає загроза китайського вторгнення. У 2005 році в Китаї прийняли закон про можливість застосування військової сили проти острова, якщо там проголосять незалежність.
Свою підтримку Тайваню Америка продемонструвала в 1996 році, коли Китай провів провокаційні ракетні випробування, щоб спробувати вплинути на перші прямі президентські вибори в частково визнаній державі.
У відповідь президент США Білл Клінтон наказав провести найбільші навчання військових сил США в Азії з часів війни у В'єтнамі, відправивши кораблі до Тайванської протоки, давши тим самим чіткий сигнал Пекіну.
Як відзначають спостерігачі, останнім часом Вашингтон на тлі загострення відносин з Пекіном через ситуацію в Гонконзі активізував контакти з Тайбеем, що викликає протести влади КНР.