Нещодавно сформовані космічні війська США розгорнули на Аравійському півострові в рамках першої зарубіжної місії.
США вперше розгорнули за кордоном ескадрилью недавно сформованих
Космічних сил - на американській базі Ель-Удейд в Катарі. Це сталося на тлі космічних амбіцій Ірану й активної кампанії Білого дому за продовження збройового ембарго стосовно цієї країни.
Корреспондент.net розповідає подробиці.
Іран вичікує
21 вересня стало відомо, що США розгорнули загін космічних військ в Аравійській пустелі. Сили, висунуті президентом Дональдом Трампом, являють собою шосту гілку Збройних сил США і першу нову військову службу з моменту створення ВПС в 1947 році.
"Космічні сили тепер мають ескадрилью з 20 льотчиків, дислокованих на авіабазі Аль-Удейд в Катарі, на своїй першій зарубіжній місії", - повідомляє AP.
Як заявив полковник Тодд Бенсон, командувач військ Космічних сил в Аль-Удейд, інші країни "надзвичайно агресивно готуються до поширення конфлікту в космос".
"Ми повинні мати можливість конкурувати, захищатися і захищати всі наші національні інтереси", - заявив він.
Як повідомляє портал militarytimes.com, в Аль-Удейді були встановлені потужні супутникові тарілки.
Найближчим часом до ескадрильї приєднаються ще кілька осіб, які керуватимуть супутниками, відстежувати маневри супротивника і рух морських суден в районі Перської затоки, а також намагатимуться запобігати конфліктам в космосі, якщо буде така загроза.
Американський президент Дональд Трамп доручив Пентагону приступити до створення військових Космічних сил в червні 2018 року. Національна стратегія Трампа визнає космос сферою військового протистояння, так само як і землю, повітря і воду. У листопаді 2019 року НАТО також визнало космос сферою операційної діяльності.
У грудні минулого року глава Білого дому також повідомив, що космічні війська будуть не тільки оборонного характеру, а й наступального.
З усієї суми оборонного бюджету США на 2020 рік на космічні війська виділили 40 мільйонів доларів. Перший склад військ був сформований з 200 осіб.
На розвиток космічних військ в бюджеті 2021 фінансового року передбачено вже 15,4 мільярда доларів, а загальна кількість особового складу КС має досягти 16 тисяч осіб. У січні цього року Пентагон вперше
показав форму космічних військ.
Бенсон не назвав країни, які загрожують США в регіоні, проте експерти вважають, що мається на увазі Іран,
ескалація напруженості з яким не спадає довгі місяці.
Ще в середині весни іранська влада заявила, що успішно вивела на орбіту перший військовий супутник Нур (Світло) і буде використовувати космос у військових цілях. Завданням апарата називається отримання "стратегічно важливої інформації".
США, Ізраїль і арабські країни вважають, що Тегеран може застосовувати технології, які використовуються для виведення супутників на орбіту, в тому числі і для запуску ядерних боєголовок.
З цієї причини ще у вересні минулого року Америка ввела санкції проти Іранського космічного агентства, Іранського інституту космосу і Національного авіаційно-космічного інституту.
Білий дім регулярно вводить нові санкції проти Ірану після того, як в 2018 році в односторонньому порядку США вийшли з ядерної угоди.
На цьому тижні Вашингтон вирішив вважати відновленими всі міжнародні антиіранські санкції, прийняті до 2015 року. Це сталося після того, як США не змогли провести через Радбез ООН резолюцію про продовження дозвільного режиму на постачання зброї Ірану.
Режим, який отримав неофіційну назву "збройове ембарго", припиняє діяти 18 жовтня. З цього моменту будь-яка країна може продавати зброю Ірану.
Німеччина, Франція і Великобританія не вважають правомірною вимогу США відновити санкції ООН проти Ірану. Як підкреслюється в спільному листі, більшість членів Радбезу підтримують позицію "євротрійки".
Однак 21 вересня Білий дім опублікував наказ Трампа про відновлення збройового ембарго. У документі попереджається про блокування активів в США всіх фізичних або юридичних осіб, які сприяють постачанню, продажу або передачі звичайних озброєнь Ірану або з Ірану.
Крім того, санкції стосуватимуться всіх, хто забезпечує технічну підготовку, надає фінансову підтримку та послуги, а також іншу допомогу, пов'язану з цією зброєю.
Крім того, Америка ввела нові обмежувальні заходи проти Міноборони Ірану, іранської компанії Defense Industries Organisation і її керівника, а також ще кількох фізичних і юридичних осіб, що мають відношення до ядерної програми Ірану і створення балістичних ракет.
При цьому Трамп каже, що хоче бачити Іран сильним, але без ядерної зброї. Він висловив упевненість в тому, що, в разі його переобрання, Тегеран швидко піде на підписання угоди.
"Якщо і коли ми переможемо, через 9 секунд після перемоги ми отримаємо дзвінок від Ірану. Ми хочемо, щоб була угода. Ми хочемо, щоб у них все було добре і щоб Іран був сильною країною. Ми просто не хочемо, щоб у них була ядерна зброя. Ось і все", - уклав він.
Як писала 19 вересня американська газета New York Times з посиланням на джерела, американські спецслужби встановили, що найближчим часом керівництво Ірану вирішило утриматися від будь-яких атак, спрямованих проти США.
За даними спецслужб, в Тегерані вважають, що будь-яка атака дозволить нинішньому президенту Дональду Трампу згуртувати електорат і відповісти силовим шляхом, що може підвищити шанси його переобрання на другий термін.
Крім того, дані американської розвідки свідчать про те, що Тегеран скасував складений раніше план з проведення цієї осені демаршу, спрямованого на зниження шансів Трампа на виборах.
За даними джерел NYT, в Тегерані планували провести операцію в Перській затоці, яка негативно вплинула б на видобуток нафти на Близькому Сході і повинна була привести до паніки на фінансовому ринку, проте від неї відмовилися, оскільки вважали неефективною в умовах пандемії.