Ісламська тема знову вийшла на перший план у європейській політиці. Франція готує законопроект, спрямований проти "ісламського сепаратизму".
Президент Франції Емманюель Макрон заявив про кризу ісламу на траурній церемонії в пам'ять про жорстоко вбитого педагога, чим викликав критику на Близькому Сході. Президент Туреччини Реджеп Ердоган запропонував Макрону "підлікуватися" і закликав до бойкоту французької продукції.
Лідери інших мусульманських країн також сприйняли слова французького лідера з явним невдоволенням. Там вважають, що він "нападає на іслам". У деяких країнах пройшли антифранцузькі мітинги. Корреспондент.net розповідає подробиці.
Наступ на радикальний іслам
У паризькій Сорбонні увечері 21 жовтня пройшла церемонія прощання з варварськи убитим вчителем Самюелем Паті. Участь у ній взяв і президент Франції Емманюель Макрон, який раніше оголосив боротьбу з радикальним ісламізмом в країні.
Паті, загиблий від рук релігійного фанатика, був посмертно нагороджений найвищою нагородою Франції - Орденом Почесного легіону. Напередодні відбувся "білий марш" пам'яті у французькій комуні Конфлан-Сент-Онорин, де сталося вбивство.
Вжити жорстких заходів в боротьбі з радикальним ісламізмом Макрон пообіцяв ще на початку жовтня. Убивство шкільного вчителя, який показав учням карикатури на пророка Мухаммеда, стало ще одним вагомим аргументом на користь посилення цієї боротьби.
Однією з мішеней тепер може стати чеченське земляцтво у Франції: вбивцею вчителя виявився 18-річний чеченець, який народився в Москві.
З докорами на адресу земляцтва виступили не тільки правий міністр внутрішніх справ Жеральд Дарманен, а й лідер партії лівого спрямування Непокорена Франція Жан-Люк Меланшон.
"У Франції явно є проблема з чеченською громадою. Необхідно вигнати чеченців, які займаються політичним ісламізмом в соціальних мережах", - говорив Меланшон.
Чеченці у Франції давно знаходяться під пильною увагою: понад 300 осіб внесені до реєстру щодо попередження радикалізації терористичного характеру, пише Le Parisien.
На наступний день після вбивства вчителя, яке у Франції класифікували як теракт, міністр внутрішніх справ Жеральд Дарманен зажадав активізувати висилку понад 200 "небажаних іноземців" (зі списку S, що означає "держбезпека"), підозрюваних у радикальному ісламізмі. Більшість з них уже сидять у в'язниці.
Глава Мін'юсту Франції Ерік Дюпон-Моретті пообіцяв, що за пости в соцмережах, де будуть простежуватися ненависть і заклики до розправи, піде покарання.
Ще до теракту в Конфлан-Сент-Онорині французька влада планувала закрити асоціації, які підтримують радикальний ісламізм.
Незабаром після вбивства влада розпустила організацію Шейх Ясін, яку створив один з ідеологів вбивства шкільного вчителя. Користувачі, які закликали в соцмережах до покарання вчителя, знаходяться під вартою.
Пов'язану з ними мечеть у Пантені закрили на півроку. Кількох осіб, у тому числі і двох школярів місцевого коледжу, які вказали на Паті за винагороду, відправляють під суд за співучасть.
У списку S на цей момент може налічуватися близько 20 тисяч осіб. З потраплянням у список в особи починаються проблеми з відновленням дозволу на проживання, перетином кордонів або із влаштуванням на роботу. У переломний момент, такий як зараз, клеймо S може означати висилку з країни.
Близький Схід проти Франції
У палкій промові Макрон пообіцяв, що Франція не відмовиться від карикатур, незважаючи на вбивство вчителя.
"Він був убитий саме за те, що втілював собою Республіку. Він був убитий, тому що ісламісти хочуть забрати наше майбутнє. Вони знають, що саме завдяки таким непомітним героям, як він, вони його ніколи не отримають", - заявив президент.
Ісламська традиція строго забороняє зображати пророка Мухаммеда, як і Аллаха.
Однак лаїцизм, що означає "нерелігійність", є одним з істотних принципів французької національної самосвідомості. Французька влада вважає, що утиски свободи слова на догоду почуттям певної спільноти підірве єдність країни.
Макрон заявив, що оголошує війну ісламському сепаратизму у Франції. До початку грудня планується підготовка відповідного законопроекту, основна спрямованість якого буде полягати в зміцненні "республіканських цінностей".
Президент розповів, що особливу увагу буде приділено дитячій освіті. Він висловив думку, що необхідно створити разом з Радою мусульман Франції організацію, яка дозволить побудувати "вільний від іноземного впливу обізнаний іслам" і посилити контроль над мечетями.
"Іслам - це релігія, яка сьогодні переживає кризу у всьому світі, ми спостерігаємо це не тільки в нашій країні", - вважає французький лідер.
У Лівії, Палестині, Ємені, Сирії і низці інших країн пройшли акції проти політики Франції - демонстранти палили французький прапор і фотографії Макрона.
Відповідаючи на розгорнуту Макроном кампанію на захист світських цінностей, яка почалася ще до вбивства Самюеля Паті, президент Туреччини Реджеп Ердоган у своєму публічному виступі поставив запитання: "Що за проблема у чоловіка на ім'я Макрон з ісламом і з мусульманами?"
"Макрона треба перевірити, чи здоровий він психічно. Що ще можна сказати про главу держави, який не розуміє, що таке свобода віросповідання, і веде себе подібним чином по відношенню до мільйонів осіб, які живуть у нього в країні, але належать іншій вірі?" - заявив він.
Після відкликання французького посла в Туреччині в МЗС у Парижі Ердоган повторив свій посил.
"Тип, який зараз керує Францією, встає і лягає спати з думками про Ердогана. Нехай краще на себе подивиться. Йому дійсно треба перевіритися", - сказав він під час виступу в місті Малатья.
Президент Туреччини став першим лідером ісламського світу, який вирішив офіційно оголосити торговельну війну Франції.
"Як у Франції говорять "не купуйте турецькі товари", так само і я звертаюся до громадян своєї країни. Не допомагайте французьким брендам і не купуйте їхні товари", - заявив 26 жовтня Ердоган під час публічного виступу в Анкарі.
Він також назвав слова Макрона про кризу ісламу "загрозою національній безпеці" Туреччини.
Верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель назвав образи Ердогана на адресу Макрона неприйнятними.
Багато європейських лідерів також засудили висловлювання турецького президента. У Єврокомісії при цьому додали, що поки жодна ісламська країна офіційно не ввела бойкот на французькі товари.
Ця дипломатична суперечка ще більше посилила розлад у відносинах між двома країнами - союзниками по НАТО, однак розхожими в поглядах щодо цілої низки геополітичних проблем, таких як громадянські війни в Сирії та Лівії, а також конфлікт між Вірменією й Азербайджаном через Нагірний Карабах.