Фото: Пресс-служба правительства Словакии
Прем'єр-міністр Словаччини Ігор Матович зустрічає російську вакцину
Главу уряду розкритикували за угоду з Росією в обхід партнерів і зовнішньополітичного курсу країни.
Президент Словаччини Зузана Чапутова прийняла відставку прем'єр-міністра Ігоря Матовича після скандалу, викликаного договором з Росією про постачання вакцини від коронавірусу Спутника V, укладеного без узгодження з партнерами по коаліції. Разом з ним пішов у відставку і весь урядовий кабінет. Корреспондент.net розповідає подробиці.
Політична криза в Словаччині
Президент Словаччини Зузана Чапутова 30 березня прийняла відставку прем'єр-міністра Ігоря Матовича і доручила міністру фінансів Едуарду Хегеру сформувати новий уряд країни.
У неділю ввечері Матович, який очолює провідну партію правлячої коаліції Звичайні люди і незалежні особистості, заявив, що для припинення урядової кризи згоден помінятися місцями із главою Мінфіну.
Цій рокіровці передував гучний скандал, центральну роль у якому зіграла російська вакцина Спутник V, замовлена прем'єром без узгодження з партнерами, а також в обхід схвалення словацьким регулятором чи Європейським агентством з лікарських засобів. У ЄС препарат не зареєстрований досі.
Рішення викликало невдоволення президента і багатьох політиків країни, які
розкритикували прем'єр-міністра за те, що він уклав угоду, не порадившись із ними і проігнорувавши зовнішньополітичний курс країни. За відставку Матовича виступали і партнери по коаліції.
Словаччина отримала першу партію російської вакцини Спутник V 1 березня. Вантажний військовий літак з Росії з вакциною на борту приземлився в сутінках в аеропорту міста Кошице, де його чекали Матович і місцева преса. Прем'єр оголосив про прибуття перших 200 тисяч доз із двох мільйонів.
Подякувавши Москві за "швидку і своєчасну доставку", Матович зазначив, що РФ показала себе "надійним партнером", на якого "можна розраховувати в ці важкі часи".
Це стало причиною політичного землетрусу, який погрожував розвалом чотирьохпартійної правлячої коаліції Словаччини.
Незабаром до урядової кризи додалася і дипломатична, коли Матович публічно заявив, що в обмін на поставку російської вакцини пообіцяв Москві "закарпатську Україну".
11 березня міністр охорони здоров'я Словаччини Марек Крайчі вирішив взяти удар на себе і оголосив про відхід у відставку, сподіваючись врятувати уряд від розвалу.
Глибинні причини політичної кризи акумулювалися протягом кількох місяців. Як і в багатьох інших країнах, головним джерелом політичних непорозумінь виступає пандемія коронавірусу - її наслідки і тактика боротьби із хворобою.
Рік тому за рахунок швидких і жорстких обмежень поширення інфекції вдалося стримати, але другу хвилю стримати владі Словаччини не вдалося.
У листопаді минулого року на Міноборони Словаччини були покладені обов'язки щодо проведення у два етапи загального тестування населення: передбачалося, що, виявивши одноразово всіх хворих, можна було б зупинити поширення епідемії в країні.
Однак у підсумку участь у безкоштовній і добровільній акції взяла тільки половина жителів, а опозиція і окремі експерти розкритикували дорогу кампанію з використання антигенних експрес-тестів як неефективну.
У січні в Словаччині посилили локдаун: з дому не можна було виходити без негативного ПЛР-тесту, магазини і ресторани були закриті, а ось гірськолижні курорти і готелі в зимові канікули продовжували працювати.
До 31 березня в п'ятимільйонній Словаччині було виявлено більше 361 тисячі випадків захворювання, померло 9,7 тисячі хворих.
На цьому тлі довіра до правлячих партій впала майже на третину, а самого прем'єр-міністра не бажають бачити на посаді 80 відсотків громадян, показують останні соцопитування.
Незважаючи на урядову кризу, затих з відходом прем'єр, від вже поставленого в Республіку російського препарату і від узгоджених подальших поставок Братислава офіційно поки відмовлятися не стала.
Очікується, що в найближчі дні Словацьке управління з медичних препаратів вирішить долю цієї партії вакцини. Тим часом опитування громадської думки свідчить, що 10 відсотків словаків готові будуть зробити щеплення Спутником V. При цьому 22 відсотки готові зробити щеплення будь-якою іншою вакциною, але не російською.
У самому Євросоюзі також ідуть дискусії із приводу російського препарату. За даними газети Le Monde, проти Спутника V активно виступають, наприклад, французькі чиновники, а німецькі зайняли протилежну позицію.
До теперішнього моменту Угорщина офіційно так і залишилася єдиною країною ЄС, яка стала використовувати Спутник V, не чекаючи схвалення з боку європейського регулятора.
Тим часом у Європу прийшли
третя хвиля пандемії і більш
небезпечний британський штам коронавірусу. Брюссель закликає прискорити вакцинацію, адже потрібно щепити як мінімум 70 відсотків населення для появи колективного імунітету. До цієї планки в ЄС поки ніхто не наблизився.