Виникла ситуація на вірмено-азербайджанському кордоні залишиться на порядку надовго, вважають експерти.
Тривають суперечки навколо нового інциденту на кордоні Вірменії та Азербайджану. Єреван наполягає на тому, що азербайджанські військові незаконно вторглися на територію Сюнікської області, і чекає допомоги від союзників.
Крім того, ворогуючі країни сперечаються, як саме має проходити процес уточнення кордону: в двосторонньому порядку або ж із залученням Росії та інших бажаючих країн. Корреспондент.net розповідає подробиці.
Перевірка слабких місць
Єреван звинувачує Баку в тому, що азербайджанські збройні сили перетнули державний кордон Вірменії, пройшовши вглиб на 3,5 кілометра, бажаючи взяти під контроль певні райони.
У середу, 12 травня, близько 250 азербайджанських солдатів з'явилися в Сюнікській і Гегаркунікській областях, поблизу озера Сев, у зоні ізольованого високогірного пасовища, розташованого на краю території, яку Баку відвоював у кінці конфлікту за Нагірний Карабах.
"Це зазіхання на територію країни", - заявив виконуючий обов'язки прем'єр-міністра Вірменії Нікол Пашинян.
Азербайджанські солдати з легкістю проникли, оскільки там були тільки вірменські прикордонники, і їх було занадто мало для того, щоб контролювати всю територію.
Пізніше влада заявила, що після на місце були направлені вірменські солдати, які зупинили цей поступ без єдиного пострілу.
"Незважаючи на те, що в результаті дій вірменських частин азербайджанські військові були змушені покинути деякі частини, частина з них все ще знаходиться на території республіки", - йдеться в повідомленні Міноборони Вірменії за 15 травня.
В оборонному відомстві країни назвали дії Азербайджану "абсолютно неприйнятними" і заявили про необхідність мирного врегулювання ситуації.
У Баку заявили, що розміщують своїх прикордонників у процесі демаркації кордону між двома державами відповідно до наявних карт, назвавши реакцію Єревану "неадекватною" і розрахованою на внутрішню аудиторію напередодні виборів до парламенту.
На думку Баку, на кордоні з Вірменією, в Кельбаджарському і Лачинському районах Азербайджану, лише йде процес розміщення прикордонних сил республіки згідно з раніше підписаною тристоронньою угодою від 10 листопада 2020 року.
На новий інцидент відреагували у Вашингтоні. Помічник президента США з національної безпеки Джейк Салліван закликав Вірменію і Азербайджан провести переговори про демаркацію кордону.
Відповідна заява була зроблена в ході окремих бесід Саллівана з Пашиняном і президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим, уточнили в Білому домі.
У ході розмов помічник американського президента висловив стурбованість недавньою напруженістю на кордоні двох країн. Він підкреслив, що рухи військ у цьому регіоні є безвідповідальними і провокаційними. При цьому він зазначив, що Вашингтон має намір добиватися примирення між конфліктуючими сторонами.
Алієв, як повідомляє його прес-служба 18 травня, погодився, що Азербайджан і Вірменія мають провести переговори про делімітацію кордону між двома країнами.
Президент Вірменії підкреслив важливість реалізації цього процесу відповідно до тристоронньої заяви від 10 листопада 2020 року, говориться в повідомленні.
При цьому Алієв заявив, що "неадекватна реакція" Єревана на прикордонну напруженість, а також спроби інтернаціоналізувати це питання можуть посилити напруженість у регіоні.
У зв'язку з ситуацією Вірменія 14 травня ініціювала звернення в Організацію Договору про колективну безпеку (ОДКБ), де стоїть поряд з Росією, Білоруссю, Казахстаном, Киргизстаном і Таджикистаном.
У той же день прес-секретар організації Володимир Зайнетдінов заявив, що консультації з цього приводу пройдуть "у найближчі дні". Щоправда, ніякої нової інформації про це з тих пір так і не було.
Алієв вважає, що звернення Вірменії в ОДКБ є не чим іншим, як безпідставною спробою інтернаціоналізувати питання. "На кордоні немає ніякого зіткнення, ситуація стабільна, переговори тривають", - сказав він.
У Баку кажуть, що Єревану слід "вирішувати прикордонні питання за допомогою двосторонніх каналів на основі конструктивної роботи з азербайджанською стороною". Але Пашинян категорично проти такого підходу.
"Азербайджанська пропаганда намагається просунути думку, що процес уточнення кордонів повинен проходити у двосторонньому форматі. Це неможливо з тієї простої причини, що між Вірменією та Азербайджаном немає відносин. Тому процеси як відкриття комунікацій, так і уточнення кордонів повинні проходити в тристоронньому форматі", - сказав він.
У зв'язку з цим Пашинян обдзвонив глав деяких держав, що входять в ОДКБ. У свою чергу, в Баку теж не упускали можливості донести свою точку зору до іноземних партнерів.
Так, помічник азербайджанського президента із зовнішньополітичних питань Хікмет Гаджієв відправився в Брюссель, де провів зустріч із заступником генерального секретаря НАТО Мірчею Джоане.
Деталі зустрічі не розголошувалися, але, на думку азербайджанського політолога Фархада Маммадова, вона напевно стосувалася постконфліктного врегулювання в регіоні, оскільки в НАТО входять країни, що підтримують як Азербайджан, так і Вірменію.
Росія, своєю чергою, вважає значення події перебільшеним. Ситуацію прокоментував і міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров.
"Жодного пострілу не було здійснено, ніяких сутичок там не відбувалося. Сіли, спокійно стали домовлятися про те, як цю ситуацію розрядити. Попросили нас про сприяння, наші військові таке сприяння надали, домовленість досягнута. Я не бачу ніяких причин для того, щоб нагнітати емоції в цьому не рутинному, але спокійно врегульваному питанні", - сказав він.
Однак директор Центру регіональних досліджень в Єревані Річард Гірагосян вважає, що "це вторгнення азербайджанських військ є небезпечним прецедентом, вперше територіальна цілісність Вірменії ставиться під сумнів".
На його думку, це виклик, кинутий Азербайджаном Вірменії, але також і Росії: "Баку надзвичайно впевнений у собі після перемоги і хоче протестувати їх слабкі місця".
Експерти, опитані газетою Коммерсант, також вважають, що виникла проблема залишиться в порядку надовго.
"Росія не використовує всі можливості для того, щоб азербайджанці пішли з Чорного озера. І цей ряд провокацій з боку Азербайджану буде продовжуватися", - заявив директор єреванського Інституту Кавказу Олександр Іскандарян. Цілі Баку, на думку експерта, далекосяжні.
"Азербайджан диктує порядок денний всередині Вірменії і змінює парадигму відношення до цього конфлікту. Ми вже давним-давно не захищаємо Арцах (вірменська назва Нагірного Карабах, - ред.). Це і є основною політичною метою Азербайджану", - сказав він.