Вірменія каже, що не зможе сама врегулювати ситуацію, і кличе російських прикордонників.
Напруження на кордоні Вірменії та Азербайджану різко зросло. Напередодні стався повноцінний бій із застосуванням мінометів і гранатометів, загинули троє вірменських військовослужбовців. Сторони швидко домовилися про перемир'я, але вже вранці 29 липня звинуватили одна іншу в провокаціях.
Після завершення війни в Нагірному Карабасі між Баку і Єреваном не було встановлено політичний діалог. А загостренням на кордоні Азербайджан, який переміг і не бажає йти на компроміси, тисне на Вірменію, вважають експерти. Корреспондент.net розповідає подробиці.
Планомірна ескалація досягла піка
Ситуація на кордоні Вірменії та Азербайджану, де протягом останнього тижня були перестрілки, 28 липня досягла свого піка. "О 3:40 підрозділи Збройних сил Азербайджану пішли на провокацію та порушили режим припинення вогню на північно-східній ділянці вірмено-азербайджанського кордону", - заявили в Міноборони Вірменії.
Бою передував двотижневий період планомірної ескалації обстановки на різних ділянках кордону між Вірменією та Азербайджаном. У Єревані в цей період говорили, що загострення запланувало Баку, щоб мати переговори в Москві. Але Азербайджан заперечує, що є підготовка до переговорів.
Відзначимо, що, з вірменської точки зору, азербайджанські військові ще до загострення встановили свої позиції на території Вірменії, і в такому випадку будь-яке їхнє просування в західному напрямку можна розглядати як "розширення окупованої території".
За словами начальника Головного управління оборонної політики і міжнародного співробітництва Міноборони Вірменії Левона Айвазяна, "для покращення своїх позицій" азербайджанські солдати "напали на домінуючу вірменську позицію, вони тимчасово захопили її".
В Азербайджані, у свою чергу, заявили, що їхній вогонь був вогнем у відповідь, а повідомлення про обстріл прикордонних вірменських сіл "мають дезінформаційний характер". Баку звинувачує Єреван у "провокації, що здійснюється в напрямку до Кельбаджарського району".
Поза тим нічні події явно не були рядовою перестрілкою. Обидві сторони повідомили про застосування противником мінометів і гранатометів. Офіційна кількість жертв також свідчить про серйозний бій: троє загиблих і четверо поранених вірмен, а також двоє поранених азербайджанців.
У ситуацію втрутилася Росія. Близько 11 ранку 28 липня сторони повідомили про відновлення режиму перемир'я з допомогою російських миротворців, яких було дислоковано в Нагірному Карабасі.
У Баку відзначили, що пристали на пропозицію Москви, і закликали Вірменію "прийняти нові регіональні реалії, припинити військові провокації та почати переговори про делімітацію кордонів".
Не минуло й доби, як сторони звинуватили одна іншу в порушенні перемир'я.
"Збройні сили Вірменії з позицій, що розташовані в напрямку до села Юхари-Шорча Басаркечарського району, піддали обстрілу з автоматів і гранатометів позиції азербайджанської армії, які дислокуються в селі Зейлік Кельбаджарського району. На наші позиції кинули 10-12 гранат F-1", - заявили в Міноборони Азербайджану.
Вірменське Міністерство оборони заявило, що військовослужбовці Азербайджану знову вдалися до провокації та відкрили вогонь по вірменських позиціях зі стрілецької зброї на Гегаркунікській ділянці вірмено-азербайджанського кордону.
Єреван хоче більше російських прикордонників
В.о. прем'єр-міністра Вірменії Нікол Пашинян 29 липня заявив, що Єревану не під силу стабілізувати обстановку уздовж кордону з Азербайджаном, тому він пропонує розмістити опорні пункти російських прикордонників по всій його протяжності.
"Усупереч зусиллям уряду і світової спільноти, обстановка уздовж кордону Вірменії та Азербайджану не стабілізовується. Азербайджан і далі веде агресивну риторику і дії, залишає без відповіді всі пропозиції світової спільноти, які спрямовані на політичне і довгострокове врегулювання ситуації", - сказав він.
Пашинян закликав на засіданні уряду у світлі цього розглянути питання про розміщення опорних пунктів російських прикордонників уздовж усього вірмено-азербайджанського кордону. Це, за його словами, "дасть можливість проводити роботи з делімітації та демаркації без ризику бойових зіткнень".
Кремль поки не коментує ідею Пашиняна. "Контакти тривають, більше мені додати немає чого", - заявив прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков.
Екперти про причини загострення в Нагірному Карабасі
Олеся Вартанян, експерт по Південному Кавказу Міжнародної кризової групи, яка розробляє стратегії для мирного врегулювання конфліктів на планеті, каже, що після завершення війни Азербайджан відмовляється від роботи з Мінською групою ОБСЄ, в якій співголовують США, Франція та Росія, а іншого формату поки немає.
"Усе це виливається в напруженість на кордоні, вздовж нових ліній фронту в тих місцях, де немає хоч якоїсь міжнародної присутності. У Нагірному Карабаху є російські миротворці, а ось уздовж кордонів поки нікого немає", -
сказала вона в інтерв'ю
DW.
Експерт відзначає, що в будь-якому військовому конфлікті необхідними є стійкі формати комунікації між сторонами.
"Тільки тоді можна уникнути подальшого зростання напруженості й ефективно вести переговори. На сьогодні у Вірменії та Азербайджану таких форматів немає, і це дуже погано позначається на стабільності всього регіону", - пояснює вона.
Вартанян відзначила, що за участю РФ було досягнуто згоди про припинення вогню, але її зусиль для припинення зростання напруженості було недостатньо.
"Москва зробила низку пропозицій, що стосувалися врегулювання ситуації уздовж кордону. Одна з ідей, які прозвучали в цьому зв'язку, стосувалася створення на кордоні своєрідної нейтральної зони. Цю ідею, проте, не змогли втілити в життя, адже Азербайджан категорично відмовляється відводити свої війська", - розповіла експерт.
З осені минулого року не виходить досягти порозуміння із приводу того, куди рухатися далі, підкреслює Вартанян.
"Поки вся логіка азербайджанського керівництва полягала в принципі: "Ми перемогли, отже, ми маємо рацію". Ми не бачимо у Баку готовності піти на компромісні рішення та повернутися до діалогу", - відзначила вона.
Провідний науковий співробітник МДІМВ МЗС Росії Сергій Маркедонов відзначає, що новий кордон, який з'явився після останньої війни, не делімітовано і не демарковано.
Війну Вірменія фактично програла, тож умови зараз диктує Азербайджан, і останні інциденти можна розглядати як елемент тиску з боку Баку,
сказав експерт в інтерв'ю агентству
Sputnik.
Одне із припущень, яке пояснює цей тиск, полягає в тому, що Азербайджан прагне спонукати Вірменію відкрити транспортні коридори, а вірменська сторона сприймає це як справу небезпечну, вважає Маркедонов.
Думку, що Баку тисне на Єреван, аби розблокувати транспортний коридор, розділяє вірменський політолог Олександр Іскандарян. Елементом цієї стратегії також є постійні вказівки Баку, що треба вирішити "карабаську проблему", хоча Вірменія вважає, що статус території потрібно визначати на переговорах, які мають бути в майбутньому, ще одним пунктом є утримання в Азербайджані вірмен, які потрапили в полон,
сказав він
РБК.
Експерт не очікує, що цей тиск здатний знову перерости в повномасштабні бойові дії, але конфлікт низької інтенсивності, можливо, буде підтримуватися.
Агентство також відзначає, що деякі експерти пов'язали ескалацію напруженості із зацікавленістю західних країн, перш за все Франції та США, до повернення до переговорного процесу, в якому зараз основним посередником є Росія.
Після останніх парламентських виборів, які відбулися у Вірменії, Нікол Пашинян оновив свій мандат, але несподівано для багатьох замість імплементації домовленостей з Азербайджаном і Росією посилив свою позицію. Це сталося на тлі активізації Парижа і Вашингтона, які при подальшому зростанні напруженості могли б повернутися в число активних медіаторів.