Білоруси побоюються переслідувань і арештів, тому все більше залишають свою країну. Скільки громадян Білорусі вже переїхали в Україну і чи змогли вони в ній облаштуватися.
Білоруська журналістка Ірина з недавніх пір живе в Києві. Після липневої хвилі обшуків і арештів з боку білоруських силовиків вона з чоловіком вирішила покинути рідне місто. Його, як і своє прізвище, дівчина просить не називати з міркувань безпеки. За її словами, вдома її сім'ю могли переслідувати, тому вони покинули країну.
Нова хвиля мігрантів через репресії в Білорусі
Як розповідає співрозмовниця DW, до від'їзду вона почала "морально готуватися" вже наприкінці весни, коли з'явилася новина, що в аеропорту Мінська затримали опозиційного журналіста Романа Протасевича.
"Там така ситуація, що неважливо, що ти насправді робив чи не робив: якщо тебе хочуть посадити, тебе посадять", - розповідає білоруска. За її словами, це мотивувало емігрувати багатьох її знайомих.
"Напевно, останні більш як півроку в нас, у Білорусі, було менше людей, з якими ми могли зустрітися, ніж за кордоном, - описує Ірина. - Ми коли приїхали в Київ, у нас тут більше десятка наших друзів точно з Білорусі. І люди постійно приїжджають і приїжджають".
Про нову хвилю мігрантів говорять і в громадській ініціативі Free Belarus Center, яка допомагає білорусам в Україні. Її керівник Поліна Бродік пов'язує це з недавніми атаками на медіа і правозахисні організації, які відбулися в Білорусі. Оцінити загальну кількість білорусів, які залишаються в Україні, втім, не так просто.
"Багато хто використовує Україну як транзитну країну просто тому, що усвідомлюють, як складно буде тут легалізуватися в порівнянні з Польщею чи Литвою, які дають гуманітарні візи, на підставі яких можна навіть працевлаштуватися", - пояснює правозахисниця.
За останній рік тільки в її організацію звернулися більш як 800 співвітчизників. "В першу чергу, це юридична допомога. Крім того періодично бувають запити на психологічну допомогу, адже багато хто виїжджає з великим посттравматичним синдромом, зокрема й діти", - розповідає активістка.
Скільки білорусів переїхали в Україну
Через рік після початку протестів проти режиму Олександра Лукашенка посвідку на проживання в Україні отримали більш як 3,5 тисячі громадян Білорусі. З серпня 2020 року по липень 2021-го тимчасову посвідку на проживання оформили 3 042 громадянина, інші 487 осіб отримали дозвіл на постійне проживання.
Також починаючи з 2020 року в Україні визнали біженцями дев'ятьох білоруських громадян, інші двоє отримали статус осіб, які потребують додаткового захисту. Такі дані у відповідь на запит DW надала Державна міграційна служба України. Для порівняння, в 2019 році в Україні видали для білорусів 2 175 тимчасових посвідок на проживання, а в 2020-му - 2 537.
Водночас торік білорусам дозволили без візи знаходитися в Україні 180 днів замість раніше дозволених 90. Отже, точно порахувати реальну кількість мігрантів доволі складно.
Як відзначав ще в травні Секретар РНБО України Олексій Данілов, йдеться про тисячі переважно молодих осіб, які найчастіше їдуть у великі міста.
"Складно сказати, наскільки це масово, тому що в нас немає відстеження кожного громадянина, ми демократична країна", - цитувало Данілова новинне агентство Укрінформ.
Разом в Україні може налічуватися кілька десятків тисяч білоруських мігрантів, передбачає координатор українського правозахисного проекту Без кордонів Максим Буткевич.
Він водночас звертає увагу на те, що міграційне законодавство України не таке лояльне і велика частина білорусів змушена перебиратися в інші країни через складнощі з легалізацією.
Зараз право на тимчасове проживання в Україні видають іноземцям на один рік у разі низки підстав, наприклад через навчання, шлюб чи працевлаштування. Спрощене оформлення такого статусу діє для висококваліфікованих фахівців з Білорусі, зокрема зі сфери IT.
Експерти, яких опитало DW, вважають, що цього мало для повної легалізації білоруських мігрантів.
"Перелік підстав є дуже обмеженим. І більшість людей під нього просто не потрапляють. Найпопулярніше зараз - це влаштуватися волонтерами в громадську організацію", - говорить Буткевич.
Принизлива втеча і загроза виселення
Також в Україні діють дві форми захисту громадян від переслідування у своїх країнах: статус біженця та статус додаткового захисту. Втім, за словами експерта, цими механізмами користується дуже мало людей через "тривалу, незручну, а місцями трохи принизливу процедуру".
"Перше, що відлякує багатьох, - це те, що в людини забирають паспорт (...) А це обмеження у свободі пересування, це величезні проблеми із влаштуванням на роботу", - пояснює експерт.
За його словами, вирішити питання з вимушеними білоруськими мігрантами допоміг би "тимчасовий захист" - це законодавчо передбачений статус стосовно іноземців, які через певні загрози змушені шукати захисту в Україні.
Але для цього потрібно, щоб було окреме рішення Кабміну. Але, схоже, що зараз в Україні немає політичної волі врегулювати білоруське питання.
Правозахисні організації в Україні неодноразово закликали владу припинити відносини з білоруською стороною. Особливу увагу співрозмовники DW звертають на співпрацю силовиків, яка, за їхніми словами, не припиняється.
"За інформацією колег, за перші півроку 2021-го Україна видала в Білорусь або в невідомому напрямку 16 громадян Білорусі. З огляду на нелегітимність чинного білоруського режиму, системні тортури і масові репресії ми вважаємо, що потрібно припинити співпрацю із силовими структурами Республіки Білорусь", - акцентує правозахисник Максим Буткевич.
"Ми всі в зоні ризику"
Дуже важливо, щоб у білорусів в Україні була гарантія безпеки - юридичної та фізичної, додає білоруска Поліна Бродік. За її словами, недавня резонансна смерть білоруського активіста Віталія Шишова в Україні продемонструвала, що кожен знаходиться в зоні ризику.
"Дуже важливо, щоб цей кейс максимально швидко й ефективно розслідували. Це насправді додатковий стимул для українських правоохоронців і прокуратури активізуватися і в справі Павла Шеремета (білоруського журналіста, якого було вбито в Києві в 2016 році. - Ред.)", - вважає правозахисниця.
Натомість журналістка Ірина хоче, щоб саме Україна стала для неї новим домом на найближчий час. "Ми не зможемо повернутися в Білорусь до зміни влади. І я не маю ілюзій, що це станеться в найближчі місяці", - говорить вона.