Пекін вкрай болісно ставиться до територіальних питань і хоче ізолювати Тайвань, чиє представництво відкрили у Вільнюсі, в глобальному масштабі.
Литва і Китай опинилися чи не на межі розриву дипломатичних відносин. Міністерство закордонних справ Литви відкликало свого посла в Пекіні для консультацій у відповідь на аналогічний захід китайських колег. Китай також почав згортати торгові відносини з Литвою.
Конфлікт спровокувало рішення влади Литви відкрити в країні дипломатичне представництво Тайваню, чию незалежність різко відкидає китайська влада. Вашингтон і Брюссель підтримали Вільнюс. Корреспондент.net розповідає подробиці.
Справа в формулюваннях
На батьківщину для консультацій в суботу повернулася посол Литви в Китаї Діана Міцкявічене. При цьому, як відзначили в міністерстві закордонних справ балтійської країни, посольство в Пекіні продовжує працювати "в звичайному режимі".
У міністерстві пояснили, що пішли на такий крок у зв'язку з рішенням Китаю, який 10 серпня відкликав для консультацій китайського посла в Литві Шен Чжифея.
Відносини двох країн загострилися 20 липня, коли в литовському МЗС оголосили про плани Тайваню відкрити у Вільнюсі своє представництво.
Глава адміністрації острова Цай Інвень, "з радістю" підтвердив цю новину в Facebook, назвала литовців "друзями-однодумцями". Міністр закордонних справ Тайваню Джозеф У уточнив, що мова йде про відкриття саме Тайванського представництва в Литві.
"Це рішення грубо порушує дух комюніке про встановлення дипломатичних відносин між Китаєм і Литвою і серйозно підриває суверенітет і територіальну цілісність КНР", - говорилося в заяві китайського МЗС.
Формулювання тут вкрай важливі, кожне слово має геополітичну підоснову. Для Пекіна вкрай важливо, щоб у назві був Тайбей - головне місто острова, а не Тайвань - назва острова. Китай допускає, що під назвою Тайбей острів може мати міжнародні відносини.
З китайської точки зору, якщо хтось використовує слово Тайвань, значить, він виступає за його відділення від Китаю. Литва заперечує такий намір. У Вільнюсі кажуть, що це представництво неофіційне і що Литва все одно визнає Тайвань частиною КНР.
"Нас намагаються поставити на коліна і перетворити у другосортну державу, яку можна карати. Ми хочемо рівноправних відносин з Китаєм", - обурився тим не менше в ефірі національного радіо LRT голова парламентського комітету з питань зовнішньої політики Жигімантас Павіленіс.
Наступного дня, 11 серпня, за Литву заступилися США. "Ми підтримуємо нашого союзника Литву і засуджуємо дії Китаю", - сказав спікер Держдепу США Нед Прайс.
Про "непорушну солідарність" з Литвою, що "зіткнулася з тиском з боку КНР", заявив трохи пізніше і сам держсекретар Ентоні Блінкен.
Заяву на підтримку Вільнюса прийняли також голови парламентських комітетів з питань зовнішньої політики Британії, Німеччини, Франції, Нідерландів, Чехії, Швеції та України.
"Втручання у справи країни - члена ЄС і НАТО не є прийнятною практикою", - йдеться в документі. У відповідь в МЗС Китаю заявили, що якщо хтось і проводить "дипломатію примусу", так це США.
Тайвань проголосив себе Республікою Китай в 1949 році після втечі на цей острів прихильників партії Гоміньдан, які програли у громадянській війні в Китаї комуністам на чолі з Мао Цзедуном.
З тих пір Пекін вважає Тайвань бунтівною провінцією і погрожує насильно возз'єднати її з материковим Китаєм. На міжнародному рівні Пекін прагне ізолювати острів.
Тайвань визнають суверенною державою тільки 20 країн, переважно малих, хоча до 1970-х років Китайська Республіка визнавалася більшістю держав і міжнародних організацій як законна влада всього Китаю.
Зараз Пекін, керуючись доктриною єдиного Китаю, не дозволяє мати дипломатичні відносини і з КНР, і з Тайванем.
Відкриття тайванського представництва в Литві - останній і найгучніший крок Вільнюса, розлютив Китай, але не єдиний. У травні Литва вийшла з китайського формату 17+1, який Китай використовує для розвитку співпраці з країнами Центральної та Східної Європи.
Крім того, литовський парламент різко засудив злочини проти людяності в Китаї, а також
геноцид уйгурів, в якому західні країни звинувачують китайську владу.
На тлі загострення відносин китайські ЗМІ, в тому числі газета Global Times, яка транслює позицію Пекіна англійською мовою, вибухнули гнівними статтями про Литву. В одному з матеріалів Литва називається "крихітною збожеволілою країною, охопленою геополітичними страхами".
Китайські медіа наголошують, що це найбільш антиросійська країна в Європі. Отже, Москві і Пекіну варто об'єднатися і добре її покарати.
"Китаю і Росії потрібно спільно завдати сильного удару по посіпаках США, щоб дати урок іншим державам. Це повинно послужити новою сполучною ланкою російсько-китайського стратегічного співробітництва", - говориться в статті Global Times.
Газета South China Morning Post підкреслює, що різка реакція Китаю викликана тим, що він побоюється, аби інші країни ЄС не взяли приклад Литви.
Втім, представник канцелярії Держради Китаю у справах Тайваню пов'язав проамериканську політику Литви з наміром США посилити підтримку правлячої на острові Демократичної прогресивної партії і особисто президенту Цай Інвень.
Незважаючи на те, що офіційно КНР не вводила санкцій проти Вільнюса, Державна продовольча і ветеринарна служба Литви повідомила, що санітарна служба КНР призупинила процес сертифікації ряду литовської продукції, через що вона не може потрапити на китайський ринок.
"[Влада Китаю] зупинила процеси сертифікації. Анкети не заповнюються через відсутність перевірок з їх боку, і все зупинилося. Ми не отримували з їхнього боку ніяких вказівок на те, що схвалення продуктів може бути зупинено. Вони просто нічого не роблять. Я не можу коментувати, чому", -
цитує Baltnews представника литовської сторони.
Втім, ряд експертів вважають, що, незважаючи на грізність заяви Пекіна, Литві не варто побоюватися дійсно серйозних наслідків для своєї економіки. Наприклад, Девід Скотт з Центру міжнародної морської безпеки, скептично ставиться до того, що Литва зіткнеться з якими-небудь значними довгостроковими наслідками.
"Я не думаю, що завуальована погроза Китаю припинити торгівлю з Литвою заслуговує особливої довіри", - сказав Скотт в інтерв'ю Emerging Europe.
У Китаю велике позитивне сальдо торгового балансу з Литвою. У 2020 році експорт Литви в Китай склав близько 357,76 мільйона доларів; у той час як експорт Китаю в Литву склав близько 1,34 мільярда доларів.
"Іншими словами, наразі Китай отримує вигоду від торгівлі з Литвою, а Литва - ні", - вважає Девід Скотт.
Інший експерт, Вей-чин Лі, професор східноазійських міжнародних відносин в Університеті Уейк Форест у США, солідарний з думкою про те, що Литва навряд чи фінансово постраждає від китайських економічних обмежень.
Крім того, Лі впевнений, що "агресивні погрози" Пекіна швидше завдадуть шкоди міжнародному іміджу Китаю, ніж змусять Вільнюс поводитися інакше.
"У той час, як державні ЗМІ Китаю стверджували, що Литва повинна заплатити ціну за відкрите розігрування "тайванської карти", Литва, схоже, сповнена рішучості продовжувати свою нинішню політику", - заявив Лі і додав, що Китай повинен упевнитися в тому, що його економічні санкції можуть вплинути на дипломатію Литви.