У Казахстані відключено інтернет, не працюють банки і вже десятки загиблих - за протестами в країні уважно стежить увесь світ.
Казахстан у топі світових новин. Спостерігачі сходяться на тому, що масові протести, приводом для яких стало зростання цін на газ, насправді викликані глибшими причинами - широким невдоволенням владою, корупцією, непотизмом та авторитарною політичною системою, яка не залишила людям можливостей висловити свою незгоду будь-яким законним шляхом.
Кореспондент.net зібрав публікації західної преси про події у Казахстані.
Прощавай, діду!
Гнів протестувальників у Казахстані багато в чому спрямований проти Нурсултана Назарбаєва, який зосередив у своїх руках за довгі роки правління величезну владу, зазначає Guardian.
"Назарбаєв та його родина монополізували всі сектори - від банків до доріг і газу. Ці протести - проти корупції", - цитує Guardian учасницю протестів Зауреш Шекенову, 55-річну мешканку Жанаозена, міста в Мангістауській області Казахстану, де почалися всі ці заворушення.
"Все почалося зі зростання цін на газ, але справжня причина протестів - погані умови життя людей, високі ціни, безробіття, корупція", - стверджує вона.
"Влада пробує все можливе, щоб заспокоїти ситуацію - і обіцянками, і погрозами, але поки що це не працює, - каже алматинський політолог Досим Сатпаєв. - Буде імітація діалогу, але в основному режим відповість силою, тому що у них немає інших інструментів".
Сигнал для Кремля
Для Кремля, пише американська New York Times, ці події є ще одним потенційним викликом автократії в сусідній країні. Це вже третє після України та Білорусі повстання проти авторитаризму в країні, яка має союзницькі відносини з Росією.
Хаос тут загрожує підірвати вплив Москви в регіоні в той час, коли Росія намагається утвердити свою економічну та геополітичну міць у тих же Білорусі та Україні.
Інші країни колишнього СРСР також уважно стежать за розвитком подій, здатних активізувати сили опозиції в інших місцях.
Протести в Казахстані - це попереджувальний сигнал для Кремля, вважає російський експерт з Центральної Азії Аркадій Дубнов, який характеризує владу цієї країни як "зменшену копію російської".
"Немає сумніву, що Кремль не хотів би бачити приклад того, як такий режим починає говорити з опозицією та поступатися її вимогам", - наголошує Дубнов.
Гра в довгу
Протести в Казахстані, швидше за все, триватимуть ще довгий час, сказала німецькій телекомпанії Tagesschau Еріка Марат - ад'юнкт-професор регіональних та аналітичних досліджень у Національному університеті оборони у Вашингтоні. Вона досліджує проблеми насильства, мобілізації та безпеки у Центральній Азії та на пострадянському просторі.
Протести почалися мирно, протестувальники ні на кого не нападали, стверджує Еріка Марат, але влада спровокувала ескалацію. На жаль, ми бачимо це знову і знову на пострадянському просторі та в інших частинах світу: автократи думають, що вони можуть залякати демонстрантів водяними гарматами, сльозогінним газом та кількістю загонів спецпризначення.
Насправді це добре відомо дослідникам конфліктів: застосування сили державою у такій ситуації веде лише до ескалації та зростання кількості протестів. Те саме сталося у Казахстані: демонстрантів намагалися придушити силою, в результаті ситуація вийшла з-під контролю, і люди вже почали застосовувати насильство проти влади.
Роль США
Події у Казахстані мають значення і для США, пише New York Times, оскільки це важлива країна для американських енергетичних інтересів. Компанії Exxon Mobil і Chevron вклали десятки мільярдів доларів у родовища на заході Казахстану – саме там, де почалися протести.
Уряд Казахстану, підтримуючи тісні відносини з Москвою, культивував ті самі тісні відносини з Вашингтоном, бачачи в американських інвестиціях противагу російському впливу.
У свою чергу, американський уряд, зазначає газета, вже давно набагато менш критично ставиться до пострадянського авторитаризму в Казахстані, ніж у Росії чи Білорусі.