Канцлера Німеччини Олафа Шольца критикують за повільність у наданні озброєнь Україні як на батьківщині, так і за кордоном.
З країн Заходу саме Німеччину найбільше критикують за зволікання у підтримці України. Провідна економіка Європи все не може розлучитися зі своїми міцними російськими зв'язками.
Німеччина затягує надання військової допомоги Україні, через що канцлера Олафа Шольца критикують не лише іноземні союзники та опозиція, а й соратники з правлячої коаліції.
Все ще чекаємо на каски
Ще на початку війни Німеччина обіцяла поставити Україні п'ять тисяч касок, але не зробила цього досі, заявляє радник голови Офісу президента Олексій Арестович.
"Німецькому народу потрібно розібратися зі своїми політиками. Ми болісно намагаємося зрозуміти, що (які озброєння Німеччина поставила Україні). Поки що ще хочу бачити п'ять тисяч касок, які вони нам поставили", - сказав радник голови ОП.
Також Арестович перерахував, що саме уряд Німеччини вже передавав українській армії.
"Вони гранатомети поставили точно, протитанкове озброєння, боєприпаси. Грошей давали на озброєння, купівлю старої радянської техніки", - сказав Арестович.
Вся зброя, що надходила з Бундестагу, була легкою, тобто, мала оборонний характер. Тяжке озброєння країна лише пообіцяла дати.
Половина всіх німців, не кажучи вже про численні країни-союзниці, вважають, що канцлер Німеччини міг би зробити більше для допомоги Україні. Канцлера Шольца, згідно з плітками, доводиться примушувати до кожної поступки, а після цього він затримує постачання.
Відповідь Шольца
У середу, 2 червня, Шольцу довелося слухати у Бундестазі, парламенті Німеччини, як лідер опозиції Фрідріх Мерц із консервативної християнсько-демократичної партії (ХДС) розкритикував його як нікчемного друга України перед російським вторгненням.
Потім настала черга Шольца говорити. Зазвичай лівоцентристський соціал-демократ (СДПН) використовує цю можливість, щоб зачитати якусь готову заяву, доки його аудиторія не засне. Цього тижня, однак, він був наполегливим, пише Spiegel.
"Ми надаємо всебічну допомогу", - вигукнув канцлер тремтячим голосом зі сталевим поглядом, - "Це теж можна визнати". Потім він почав перераховувати, що його уряд вже передав Україні, це, справді, відносно довгий список, але, здебільшого, складається з легкого озброєння.
Шольц також перерахував важке озброєння, яке має бути відправлено: 30 зенітних машин Гепард, які мають бути відправлені в якийсь момент цього літа. Сім самохідних гаубиць Panzerhaubitze 2000, які також мають бути відправлені цього літа. Про ці поставки вже було оголошено. Київ також має отримати чотири реактивні системи залпового вогню MARS II зі складу бундесверу, збройних сил Німеччини.
"Ми робимо все, що можемо", - сказав Шольц. А потім для всіх тих, хто, можливо, не зрозумів повідомлення, він додав: "Робити те, що має бути зроблено, - це саме той шлях, яким слідує цей уряд".
Але поки що безпосередньо в Україну Німеччиною не було поставлено жодної одиниці важкого озброєння. І навіть якщо всі системи, які зараз були обіцяні, зрештою потраплять у країну, то величезну кількість часу, який знадобився Берліну, щоб нарешті відправити значну допомогу, не можна повернути назад. Будь-яка зброя, що надійшла в Україну раніше, могла переламати хід війни на користь Києва.
Тягнуть час
Німецька преса вважає, що Шольц та його уряд явно тягнуть час. Спочатку вони не вірили, що українці мають шанси проти Росії. Пізніше це була суміш некомпетентності та безвольності – і бажання прикритися своїми союзниками. Не говорячи вже про відмову взяти на себе міжнародне лідерство.
Здається ймовірним, що Шольц взагалі ніколи не поставив будь-яку зброю без масованого тиску з-за кордону і всередині його власної правлячої коаліції. На канцлера доводилося тиснути, щоб він робив кожен крок. За два дні до того, як Шольц оголосив про заплановане постачання зенітних комплексів, міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив італійській газеті La Repubblica: “Є країни, з яких ми чекаємо на постачання, та інші країни, постачання з яких ми вже втомилися чекати. … Німеччина належить до другої групи”.
Як повідомляла щотижнева газета Welt am Sonntag, останнім часом навіть легкі озброєння не поставлялися в значних кількостях. У період з 30 березня по 26 травня, як повідомляла газета, з Німеччини прибули лише дві партії, і вони складалися зі зброї меншого калібру, як-от протитанкові міни. Згідно з опитуванням, проведеним Civey, половина всіх німців не вірять, що Шольц робить все, що в його силах, щоб швидко забезпечити Україну необхідною зброєю. І це незважаючи на те, що Києву потрібна вся можлива допомога.
Бояться амбіцій України?
Джерела Spiegel, близькі до уряду, кажуть, що є побоювання, що Україна може стати надто самовпевненою, якщо здобуде низку перемог на полі бою і прорветься на російську територію, що означатиме, що німецькі танки знову опиняться на території Росії. Це занепокоєння наголошує на певній недовірі в Берліні до президента України Володимира Зеленського. І це теж причина, через яку оборонна промисловість Німеччини не отримала дозволу на постачання бойових танків.
У Лондоні, каже колишній міністр Великої Британії у справах Європи Девід Лідінгтон, зростають сумніви щодо надійності Німеччини як партнера у сфері безпеки. А у статті New York Times про Шольца щоденна американська газета написала, що є “питання про його лідерство та… здатність допомогти провести Європу через найдраматичнішу кризу безпеки на континенті з часів Другої світової війни”.