Агентство Reuters оприлюднило список найбільш небезпечних аеропортів світу, який склав туристичний сайт Travel + Leisure.
Аеропорт Паро, Бутан
Єдиний аеропорт у королівстві оточений вершинами Гімалаїв, піднімається на 4.880 метрів. Тільки спеціально підготовленим пілотам під силу подолати перешкоду із покритих високими деревами схилів та благополучно посадити літак.
Міжнародний аеропорт принцеси Юліани, о. Сен-Мартен
Довжина злітної смуги тут складає лише 2.180 метрів. Цього достатньо для невеликих та середніх за розміром літаків, але ніяк не вистачить для широкофюзеляжних лайнерів Boeing 747 і Airbus A340, яких регулярно приймає другий за розмірами аеропорт на сході Карибського регіону. Пілотам доводиться заходити на посадку дуже низько, тому лайнер ледь не зачіпає огородження злітної смуги.
Національний аеропорт ім. Рейгана, Вашингтон, округ Колумбія, США
Аеропорт розташований між двома забороненими для польотів зонами, тому пілотам необхідно проявляти чудеса майстерності, щоб триматися осторонь від стратегічно важливих об'єктів - Пентагону та штаб-квартири ЦРУ. При зльоті літак повинен максимально швидко набрати висоти і різко повернути вліво для того, щоб не пролетіти над Білим домом.
Аеропорт Гибралтару
"Затиснута" між Середземним морем та бухтою Альхесірас злітно-посадкова смуга, довжиною всього лише 1.830 метрів, зобов'язує пілотів бути неймовірно точними та акуратними.
Злітно-посадкова смуга Матекане, Лесото
Злітно-посадкова смуга довжиною 416 метрів розташована на краю гірського ущелини на висоті 2.303 метрів, таким чином літак "падає" приблизно на 600 метрів, перш ніж почати летіти. "Правило польоту в горах полягає у наступному - краще злітати за вітром і під гору, ніж проти вітру і в гору, тому що у Лесото гори, швидше за все, вас переможуть", - ділиться досвідом пілот Том Клейтор.
Аеропорт Барра, о. Барра, Шотландія
Аеропорт розташований на крихітному острові Барра Зовнішніх Гебридських островів і має вигляд мілководної бухти, в яку регулярно приземляються літаки. Ступінь "жорсткості" посадки залежить від припливів і відливів.
Аеропорт Тонконтін, Тегусігальпа, Гондурас
Подолавши гірську місцевість, пілотам потрібно зробити гак вліво під кутом 45 градусів за лічені хвилини до того, як літак торкнеться посадкової смуги довжиною всього 1.864 метрів, розташованої у чашоподібній долині. Аеропорт, побудований на висоті 1.005 метрів над рівнем моря, не може приймати літака більшого, ніж Boeing 757.
Міжнародний аеропорт ім. Джона Кеннеді, Нью-Йорк
Пілотам необхідно бути пильними, щоб не зіткнутися із літаками, які прибувають до двох інших прилеглих аеропортів - Ла-Гуардія та Ньюарку. Таке сусідство змушує пілотів дотримуватися межі на рівні 4.575 метрів та видимості у 8,25 кілометрів перед заходом на посадкову смугу 13L.
Аеропорт Мадейра
Пілоти повинні заходити на посадку в аеропорт Мадейра, затиснутий між горами та Атлантичним океаном, строго за годинниковою стрілкою, чому їх спеціально навчають. Незважаючи на те, що злітно-посадкову смугу продовжено до 2.745 метрів, при посадці у пасажирів волосся буквально "стає дибки". Спочатку пілоти направляють літак на гори, а в останню хвилину різко повертають праворуч.
Аеропорт Хуанчо-Іраускін, о. Саба, Голландські Антильські острови
Пілотам, які приземляються в аеропорту, розташованому на півостровові, доводиться боротися із сильними вітрами та морськими бризками. Крім того, довжина посадкової смуги складає лише 396,5 метра.
За матеріалами: ru.reuters.com