До Держдуми Росії внесений пакет поправок до антитерористичного законодавства, які передбачають розширення повноважень Федеральної служби безпеки і посилений контроль над інтернетом.
До Держдуми Росії внесений пакет поправок до антитерористичного законодавства, які передбачають розширення повноважень Федеральної служби безпеки (ФСБ) і посилений контроль над інтернетом.
Співавторами проекту виступили представники всіх чотирьох партій Думи: від "Єдиної Росії" - голова комітету Держдуми з безпеки та протидії корупції Ірина Ярова, член ЛДПР і підозрюваний у справі про вбивство Олександра Литвиненка у Британії Андрій Луговий, фахівець з піару зі "Справедливої Росії" Леонід Лєвін і колишній боєць групи ОМОН "Альфа", а нині член парламентської фракції комуністів, Олег Денисенко.
Однією з головних пропозицій законопроекту є обмеження анонімних грошових переказів в межах Росії і повна заборона на такі операції у разі, якщо відправник перебуває за кордоном.
Під анонімністю у цьому випадку мається на увазі те, що відправник не вказує свої персональні дані.
Також депутати наполягають на "обов'язковому контролі" фінансування некомерційних організацій (НКО) з-за кордону, якщо сума переказу перевищує 100 тис. російських рублів (близько 3 тис. доларів).
Як вважають парламентарі, платежі на території Росії мають бути в межах від 1000 рублів на день до 15 тисяч на місяць.
При цьому залишається незрозумілим, яким чином політики збираються контролювати суми переказів.
Все це, на думку Ірини Ярової, має "протидіяти тероризму". Олег Денисенко визнає, що нові заходи можуть бути непопулярними.
Такої думки дотримується і голова ради Асоціації "Електронні гроші" Віктор Достов.
"Багато платежів простих, соціально зумовлених здійснюються на суму більше тисячі рублів. Всі ці платежі припиняться, перейдуть у готівку або будуть сильно ускладнені. Майже все - від купівлі книг, квитків у кіно, сплати штрафів у Державтоінспекцію", - каже пан Достов.
Пан Лєвін запевнив журналістів, що співробітники ФСБ мають обшукувати громадян та перевіряти їхні речі, тільки якщо в них виникають підозри.
Як зупинити смертника
Депутати також пропонують зобов'язати хостинг-провайдерів зберігати дані про користувачів протягом півроку після припинення їхньої активності.
"Нехай анонімність залишать, але коли люди закликають до розпалювання ворожнечі, екстремізму, тероризму, то, коли оперативні співробітники починають шукати цих людей, вони роблять запити на сайти і хостинг-провайдери. Законом пропонується зобов'язати хостинг-провайдерів і сайти зберігати в базі даних інформацію та відомості про всіх, хто ними користувався", - пояснив агенції "РИА Новости" пан Луговий, уточнивши, що нововведення можуть торкнутися і незареєстрованих користувачів.
Як стверджує пан Лєвін, роботу над поправками пришвидшили після вибухів у Волгограді наприкінці грудня 2013 року, які забрали життя 34 людей.
Аналітики зі свого боку кажуть, що їм незрозуміло, як посилення антитерористичного законодавства зупинить потенційних злочинців-смертників, які й без того готові віддати життя заради здійснення своїх цілей.
Джерело в галузі грошових переказів заявило Російській службі Бі-бі-сі, що всі інтернет-компанії сподіваються на те, що законопроект не дійде до другого читання.
У першому читанні законопроект про право ФСБ на розшукові заходи на території Росії розглянули ще в листопаді.
У проекті наказу також вказується, яка саме інформація про користувачів інтернету передаватиметься спецслужбам провайдером.
Вона включає, серед іншого, ім'я облікового запису користувача, IP-адресу, номер телефону, адресу електронної пошти.
При цьому представники Мінкомзв'язку відзначили, що новим моментом в ініціативі є лише те, що до сьогодні оператори не зобов'язані були зберігати дані про користувачів та інтернет-трафік, а передавали їх уповноваженим органам.