Російське міністерство освіти та науки рекомендувало школам провести уроки, присвячені Криму та Україні, а також поширило методичні матеріали. DW з'ясовувала, як виконуються ці рекомендації.
"Учора 24.04 ми слухали лекцію Нам розповіли про те, що зараз відбувається в Україні, а також нам пояснили, чому розпався СРСР. Якщо в Росію прийдуть війська з України, то всі гроші Росія витратить на зброю, обмундирування тощо, а нам доведеться платити вдвічі більше податків. Невдовзі може початися третя світова війна. Нам сказали, щоб ми не купували Coca Cola, чіпси, не їли в Макдоналдсі тощо, аби в США скоротився бюджет ".
Такий звіт написала в своєму блозі учениця 6-го класу краснодарської школи №96 Яна Савченко. Її класна керівниця Яна Торяник активно займається політичним вихованням своїх учнів. "Розкажіть дітям про зрадників, які сьогодні громлять Київ та інші міста!" - закликає вчителька російської мови і літератури вже у власному блозі.
Рекомендації міністерства
З середини квітня в багатьох школах Росії проводять уроки, присвячені анексії Криму та політичній ситуації в Україні. 6 травня міністерство освіти і науки РФ опублікувало на своєму сайті рекомендації та методичні матеріали до цієї теми.
Коротка історія Криму, викладена в посібнику, закінчується подіями останніх місяців і містить політично забарвлені висловлювання, які повинні "пояснити" дітям позицію російської влади: "У Криму посиленими темпами йшла штучна українізація, котра утискала права як російської більшості, так і інших народів півострова", "Владу в країні (Україні - Ред.) захопили підтримувані країнами НАТО праворадикальні та русофобські елементи". При підготовці до занять вчителям рекомендується "підкреслити обґрунтованість возз'єднання з точки зору міжнародного права, моральних і етичних норм".
"Держава йде до школи з ідеологією"
Викладач московської гімназії №1543 й автор кількох шкільних підручників історії Леонід Кацва не хотів би проводити урок, присвячений Криму та Україні: "Це гостре політичне питання, з якого батьки дітей висловлюють різні позиції. Тому подавати однобоке бачення тут недоречно". Як вважає Кацва, "держава заходить до школи з певною ідеологією, і це недобре".
В інтерв'ю DW учитель вказав на очевидну тенденційність навчального посібника: "Те, що Крим - споконвіку російська земля - це неправильно, тому що в XVIII столітті Росія захопила Крим збройним шляхом. До того це була земля татар. Всі спроби знайти присутність росіян у Криму до 19 століття притягнуті за вуха. Хіба що там торгували російські купці".
Також викладач критикує висловлену в методичних матеріалах тезу про те, що територія Криму в 1954 році була "попри будь-які закони "подарована "примхою нетверезового султана". (Ця цитата з Олександра Солженіцина наводиться в навчальному посібнику як аргумент - Ред.). Кацва нагадує, що рішення про передачу Криму Україні було ухвалене Микитою Хрущовим з адміністративно-господарських міркувань: "Крим не має з Росією сухопутного кордону. Ним було зручніше управляти з України. Це був не подарунок".
Водночас учителі не зобов'язані користуватися цим посібником, а також не зобов'язані проводити уроки, присвячені Криму, нагадує Леонід Кацва. "У нас такого уроку в школі просто не було, це питання було залишене на розсуд вчителів", - сказав він. "Я розмовляю з дітьми на цю тему, тільки якщо вони самі ставлять запитання. Я вважаю, треба вислуховувати їхню думку, треба давати історичну довідку, уточнювати інформацію, наприклад, про долю кримських татар, про яких у посібнику нічого не говориться", - підкреслює учитель.
Керівництво до дії?
Його колега Олексій Кузнєцов, викладач суспільствознавства, назвав рекомендації міністерства освіти та науки "однобокими і пропагандистськими". "До історії цей текст не має жодного відношення", - вважає Кузнєцов. Водночас він стверджує, що співробітники багатьох російських шкіл активно використовують рекомендації міністерства: "Більшість російських учителів, на жаль, будь-який папірець сприймають як керівництво до дії".
Більш того, як правило, викладачі готові підтримувати позицію, висловлену в методичних матеріалах. Це, на думку Кузнєцова, не дивує: "У Росії більше мільйона вчителів. Якщо 85 відсотків населення країни підтримують анексію, то чому вчителі історії мають бути винятком? Я думаю, в Москві знайдеться від сили 200 учителів, які не проведуть цей урок або проведуть його стримано".
Водночас викладач далекий від того, щоб засуджувати: "Більшість шкільних учителів у всьому світі виконують завдання, поставлені державою. Запитувати потрібно в держави, а не в конкретного Івана Івановича, котрий веде урок історії".
Альтернатива можлива?
Викладач суспільствознавства московської школи №261 Григорій Тарасевич провів у 7-му класі урок з питань Криму ще до його анексії Росією . "Це було необхідно, оскільки діти самі ставили багато запитань" , - розповідає Тарасевич.
Замість того, щоб переповідати чиюсь позицію, він за методом випадкової вибірки поділив учнів на групи по 4-5 осіб. Одна група називалася "Кремль", інша - "Українська влада", третя - "Захід", четверта - "Російська опозиція", п'ята - "Крим". Один хлопчик добровільно зголосився бути Януковичем. Дітям було запропоновано обговорити ситуацію в рамках своїх ролей, а після цього сторони конфлікту повинні були домовитися.
"Це було потрібно, щоб діти зрозуміли, що ті, з ким вони щойно гралися на перерві, можуть випадково опинитися в протилежному політичному таборі, - пояснює Тарасевич.- Але це не привід відмовлятися від діалогу".
Результат вийшов парадоксальний, розповідає учитель. "Крим" весь урок сидів тихо. "Янукович" приставав до всіх по черзі, вимагаючи і благаючи визнати його легітимним президентом, але його ніхто не слухав. "Кремль", "Українська влада" і "Захід" у розпалі вигукували кожен свої гасла. У цей час окремі їхні представники тихенько зустрілися і почали домовлятися про знижки на газ в обмін на політичні поступки, розповідає Тарасевич.
"Якби не пролунав дзвінок, московські школярі, схоже, могли б досягти куди більших успіхів, ніж дорослі політики", - вважає викладач суспільствознавства.