Про те, що поступова девальвація рубля, швидше за все, неминуча, аналітики говорили ще минулого року. Але такого піке не очікував ніхто.
Російська валюта продовжує ставити негативні рекорди. На початку тижня курс долара сягнув відмітки у 38 рублів, а вже у вівторок євро подолав планку в 50 рублів.
Про те, що поступова девальвація рубля, швидше за все, неминуча, аналітики говорили ще минулого року. Але такого піке ніхто не очікував.
Російська служба Бі-бі-сі спробувала зрозуміти, що відбувається з національною валютою Росії, і чому влада не може (або не хоче) покласти край цій валютній невизначеності.
Чому падає рубль
Єдиної думки, чому це відбувається, немає. Економісти називають зазвичай відразу кілька причин, ранжуючи їх кожен по-своєму.
"Є три основні причини: перш за все, це геополітика і санкції як побічний ефект цієї геополітики. Ще один ризик - це зниження ціни на нафту. Нарешті, третя причина - це внутрішній російський фон, тобто все, що не дає рублю зміцнитися: слабка економіка, інфляція, яка вже вище намічених параметрів", - говорить старший інвестиційний аналітик групи "Норд-капітал" Сергій Алін.
Інші аналітики висувають на передній план інші чинники.
"Головною причиною нинішнього зниження рубля я б назвав зміцнення долара проти основних світових валют. У другу чергу потрібно відзначити зростаючий дефіцит валюти в Росії. Всі, у кого є валюта, намагаються її притримувати", - вважає Максим Шеїн, головний інвестиційний стратег фінансової групи БКС.
Не дивлячись на різні акценти, можна побачити, що у обох коментарях - явно чи приховано - присутній фактор санкцій. Так, дефіцит валюти, про який говорить Максим Шеїн, є наслідком саме обмеження доступу російських держбанків до фінансових ресурсів на Заході.
Іншими словами, напруженість в Україні і примара нових антиросійських санкцій, по суті, є головним спекулятивним чинником здешевлення національної валюти. А слабка економіка - це загальний несприятливий фактор; фундамент, на якому стоїть ця хитка будівля.
Як відбувалося послаблення рубля
6 січня, коли країна вийшла на роботу після новорічних свят, ніщо не передвіщало стрімкого здешевлення національної валюти у найближчому майбутньому. Долар коштував 33,20 рубля, євро - 45,20 рубля.
Хіба що експерти звернули увагу на прес-реліз Банку Росії, у якому повідомлялося про зниження щоденних валютних інтервенцій з 60 млн доларів на день до нуля. Це означало, що тепер Центробанк спробує скоротити до мінімуму свою присутність на валютному ринку, щоб курси встановлювалися відповідно до ринкової логіки. Про те, що влада хоче відпустити рубль у вільне плавання, було відомо вже давно - і ця заява ЦБ відповідала обраній стратегії.
Але перші самостійні кроки рубля (поки ще не повністю самостійні, а під наглядом "дорослих") припали на не найвдаліший час. Уповільнення ВВП, прискорення інфляції, геополітична напруженість через українську кризу - а у далекій Америці згортання політики грошового стимулювання і, як наслідок, зміцнення долара.
Уже навесні до цього додалися перші - спочатку "точкові" - санкції проти Росії, а потім і повноцінні секторальні обмежувальні заходи. Результат очевидний: долар за вісім місяців подорожчав на 8%, євро - на 13%.
Чи можна було передбачити
Багато експертів під кінець 2013 вказували на те, що передумови до зниження курсу рубля є. З одного боку, запустити реакцію на пониження може долар: чим він міцніший по відношенню до світових валют, тим він дорожчий і по відношенню до рубля.
З іншого боку, частина аналітиків упевнена, що рубль і без того був сильно переоцінений, і його реальна вартість, при якій досягалася б якісна рівновага на валютному ринку, повинна бути нижче. Додати до цього несприятливі прогнози економічного розвитку - і зрозуміло, чому експерти очікували девальвації рубля.
Однак ніхто не очікував, що зниження курсу буде настільки швидким. Очевидно, не могли цього передбачити і в уряді. З тієї причини, що економічна кон'юнктура складається з безлічі факторів, і все передбачити неможливо.
Що буде, коли ЦБ відпустить курс у вільне плавання
Перш за все, що це означає - відпустити рубль у вільне плавання? Ним що - невільно торгують на ринку?
Звичайно ж, курс російської валюти не встановлюється головним банком країни у наказовому порядку - він формується самостійно. Але враховуючи ризики можливих різких коливань, ЦБ залишив для себе можливість згладжування подібних стрибків. Воно здійснюється за рахунок валютних інтервенцій.
Якщо рубль падає, ЦБ починає купувати рублі, тим самим підвищуючи попит на них на ринку і, отже, підвищуючи ціну (курс). Якщо рубль, навпаки, надмірно зміцнюється, ЦБ починає продавати національну валюту, щоб понизити її курсову вартість. Це і називається валютними інтервенціями.
Втрутитися Банк Росії вважає за потрібне тоді, коли значення курсу бівалютного кошика (це сума 0,45 євро і 0,55 долара у рублях) виходять за рамки встановленого ним валютного коридору. Зараз нижня межа цього коридору - 35,40 рублів, а верхня - 44,40. Між цими величинами відстань у 9 рублів. У цих межах курс може коливатися, як йому заманеться, і лише коли він наблизиться до меж, Банк Росії почне валютне втручання.
Торік нове керівництво ЦБ, куди на пост голови прийшла Ельвіра Набіулліна, вирішило відмовитися від цієї політики втручання - і замість цього повністю зосередитися на підтримці наміченого рівня інфляції. Пріоритетом для влади стало не збереження за будь яку ціну сталого курсу, а контроль над зростанням цін.
Хоча офіційно плаваючий рубль збираються ввести з 1 січня 2015 року, фактично ЦБ вже не підтримує його штучно. Зі звітності, опублікованій на сайті Банку Росії, випливає, що у липні і серпні він не здійснював ніяких інтервенцій на валютному ринку.
Добре це чи погано для економіки? Враховуючи те, що Росія вже два місяці живе у такому режимі і катастрофи у економіці не відбулося, - напевно, це не так страшно. Вся проблема в тому, кажуть експерти, що поки що уряду не вдається ефективно контролювати інфляцію. При запланованих 5% за підсумками року - вона поки йде з динамікою на всі 8% до кінця грудня.