Фото: AP
Євген Примаков - останній російський прем'єр, який народився в Україні
Колишній російський прем'єр охоче коментував ситуацію в Україні.
У Москві на 86-му році життя помер Євген Примаков - колишній прем'єр-міністр, міністр закордонних справ і глава Служби зовнішньої розвідки Росії.
Примаков народився в Києві, але став видатним державним діячем Російської федерації.
Особливо запам'ятався колишній прем'єр своїм рішенням в 1999 році, коли він прямував до Вашингтона з офіційним візитом, над Атлантикою йому телефоном віце-президент США Альберт Гор повідомив про рішення бомбити Югославію. Примаков вирішив скасувати візит, розпорядився розгорнути літак прямо над океаном і повернувся до Москви.
У Росії його вважали досвідченим дипломатом і ефективним прем'єром, який за час свого прем'єрства зміг стабілізувати ситуацію в країні.
Він завжди охоче коментував українські проблеми.
Корреспондент.net зібрав цитати Примакова про Україну.
Про Україну і НАТО
Як показують опитування громадської думки, більшість населення України не згідне з її виступом у НАТО. Всюди чути вимоги, звернені до президента Ющенка, провести з цього питання загальнонародний референдум, який якщо не буде сфальсифікований, однозначно засвідчить перемогу противників входження України до Північноатлантичного союзу. Невже все це проходить повз увагу тих, хто так наполегливо потурає Ющенкові в питанні прийому в НАТО навіть в умовах загрози розділу України на два табори, що далеко не зміцнить і саму цю організацію.
Про Крим
Нам потрібно зробити все, щоб «абсорбувати» Крим - вирішувати всі проблеми. Вирішувати всі проблеми - транспортні і так далі, тому що тут відступу бути не може. Потрібно бути послідовними і твердими. Це вже завойована позиція
Возз'єднання Криму і Севастополя з Росією не було заздалегідь продуманою заготівлею, а швидше, реакцією на розвиток здирижованої ззовні кризи в Україні. Росія вжила заходів з безпеки населення півострова під час голосування від вилазок і провокацій радикалів. Такого вибухового патріотизму не було з часів перемоги у Великій Вітчизняній війні і польоту першої людини в космос.
Про Донбас
Чи можна досі говорити про російську зацікавленість в тому, щоб південний схід залишався частиною України? Відповідаю: вважаю, що потрібно. Тільки на такій основі можна досягти врегулювання української кризи. Інше питання: чи слід включати до списку «поступок» США і їхнім союзникам в Європі відмову від возз'єднання Криму і Севастополя з Росією? Відповідаю: ні, це не повинно бути розмінною монетою в переговорах. Наступне питання: в умовах недотримання мінських угод чи може Росія в крайній ситуації ввести свої регулярні військові частини на допомогу ополченцям? Відповідаю: категорично ні.
Про владу в Україні
Надалі, коли в Україні буде стійке державне керівництво, яке по-справжньому охоплює всю країну або значну частину країни, тоді можна говорити і про те, що Україна може проявляти якусь самостійність. А зараз командують Сполучені Штати - і Україною, і Європою.
Про асоціацію України та ЄС
Росія ніколи не була проти того, щоб Україна вирішувала питання, пов'язані зі своїм географічним положенням, і того, що вона - європейська держава. Ми говорили тільки про те, що, якщо Україна вступить в асоціацію з Європейським союзом і при цьому створиться ситуація, несприятлива для нас, яка б'є по наших інтересах, ми будемо приймати контрзаходи, але не про те, щоб українці робили вибір - або з нами, або з ними.
Про Майдан
Можливо, наш невеликий промах був у тому, що ми не відчули, що на початку на майдані були настрої, так би мовити, проти корупційного режиму, а потім далі, як фенікс, відродилися якісь організації, які взяли зброю в руки, які випадково не могли з'явитися, їх готували десь. Але все-таки я б розділив тих, які брали участь у майдані і виступали проти корупційного характеру режиму, і тих, які потім вже хвацько вимагали зміни всіх і вся.
Про федералізацію України
Росія ніколи не вимагала відділення південного сходу від України. Я думаю, що і в закритих переговорах це не фігурувало. Ну а зараз ситуація загострилася після того, як кров пролилася, і після того, як мирне населення стало гинути. Зараз важко знайти вихід із ситуації. Я думаю, що можна домовлятися на основі якогось елементу федералізації. Адже федералізація - це розтягнуте поняття. Може бути і жорстка федералізація, може бути м'яка федералізація, можна навіть не називати федералізацією, але пошуки повинні бути в цьому напрямку