Ультиматум Донецька і Луганська став "медійною бомбою", пишуть російські ЗМІ.
Влада ДНР і ЛНР висунула Києву ультиматум - зняття транспортної блокади до 1 березня або повна переорієнтація промисловості Донбасу на Росію.
Якщо перегони не очистять від блокувальників, самопроголошені республіки погрожують залишити казну України без податкових відрахувань, які платили підприємства ЛДНР.
Київ до цього часу обходив силове протистояння, яке може привести до припливу добровольців. Прем'єр Володимир Гройсман запропонував учасникам блокади провести переговори, але ті відмовилися.
Тим часом медіа і блогери, близькі до президента Петра Порошенка, звинуватили блокувальників в роботі на Кремль, мотивуючи, що тепер вугілля доведеться купувати у РФ з націнкою.
Однак в Росії нову блокаду Донбасу критикують. Москва заявляє про свій "подив" через збереження блокади і каже, що ця "дестабілізуюча ситуація" порушує мінські угоди.
Ми вирішили дослідити меседжі великих російських ЗМІ і реконструювати думку влади РФ про блокаду.
Погрози ЛДНР позначаться на російському бюджеті
Коммерсант
Газета пише, що ультматум влади проголошених республік відіб'ється як на олігарху Рінату Ахметову, так і на російському бюджеті.
Видання наводить слова українського політолога Костянтина Батозського, який говорить, що підприємствам, які опинилися на території ЛДНР, раніше довелося перереєструватися на території, контрольованій Києвом, щоб продовжувати свою роботу.
"Таким чином, з бюджетів республік, що дотуються Росією, виплачувалися пенсії і зарплати бюджетникам, а робочі уцілілих заводів продовжували отримувати українську зарплату. Якщо ж ДНР і ЛНР візьмуть ці підприємства під свій контроль, то виплата зарплат робітникам ляже на бюджети республік і, відповідно, на бюджет Росії", - зазначає експерт.
У свою чергу, близький до помічника президента Росії Владислава Суркова політолог Олексій Чеснаков в бесіді з виданням назвав ультиматум лідерів ДНР і ЛНР Києву "вимушеним".
"Для Росії економічні ризики від введення республіканського управління на підприємствах Донбасу несуттєві", - говорить Чеснаков.
Новий план Києва і Москви щодо Донбасу
Ведомости
Ультиматум глав самопроголошених республік і рішення ЛНР про введення рубля видання називає важливим "з медійної точки зору".
"Більш глобальний інформаційний фон пов'язаний з численними планами мирного врегулювання і "реінтеграції" Донбасу в Україну, які почали проявлятися з грудня минулого року (йдеться про статтю Віктора Пінчука в WSJ). Це українські плани, які з'являються, обговорюються, спростовуються, знову з'являються", - пише видання.
Офіційно Київ і Москва досі заявляють про свою прихильність мінським угодам і звинувачують один одного в їхньому невиконанні, наголошує газета.
"Москві і Києву був би вигідний якийсь новий план щодо виходу з мінського тупика, при цьому "продати" його українському суспільству набагато складніше, ніж російському, в силу принципової неоднорідності першого і пасивності другого (ситуація в ЛДНР з цієї точки зору повністю під контролем Москви", - продовжують Ведомости.
Видання зазначає, що глобально Україна і Росія можуть намагатися підвищувати ставки в питанні навколо соціально-економічної ситуації на Донбасі.
А місцеві гравці, такі як батальйони і влада ЛДНР, - намагатися шантажувати Ріната Ахметова задля політичних чи економічних вигод, пише видання.
ЛДНР зробили рішучий крок у бік Росії
Независимая газета
Видання вважає, що реалізація ультиматуму ЛДНР може привести до енергетичної кризи в Україні і не поділяє оптимізм сепаратистів від планів торгівлі з Росією.
"Є дуже маленька ймовірність, що продукція підприємств Донбасу знайде попит у Росії. Майже все, що виробляється на Донбасі, також виробляється і в Росії. Шансів прямого легального експорту в треті країни також немає", - наводить газета думку аналітика Антона Козюри.
Інший експерт, Кирило Яковенко каже, що Донбас залишається чисто дотаційним регіоном, і його економічна самостійність - це питання далекого майбутнього.
"Технологічно розділити підприємства Донбасу і решти України наразі неможливо. Витрати на цей поділ зроблять виробництво нерентабельним", - говорить він.
Також наголошується, що компанії на підконтрольних сепаратистам територіях в якійсь мірі будуть конкурентами російських виробників, "а влада РФ неодноразово заявляла про необхідність підтримки саме вітчизняної промисловості".
Що стосується торгівлі з третіми країнами через російську територію, то це може привести до введення нових санкцій.
Газета також пише, що російським фінансистам не подобається введення рубля на території ЛНР.
ЛДНР вирішили бити першими
Газета.Ru
Видання зазначає, що перегонів, якими здійснюється вивезення продукції і завезення сировини в ЛДНР, п'ять, а заблоковано поки тільки три гілки.
"Блокадникам", очевидно, не вистачає ресурсу, людей і скандалів. Влада досі вміло обходить силове протистояння, яке неминуче призведе до припливу добровольців. Акції послідовників Семена Семенченка починають віддавати оперетою", - пише Газета.Ru.
Ультиматум ЛДНР видання називає "інформаційною бомбою, яка поставить Київ перед очевидним вибором - визнати ДНР і ЛНР як сторону конфлікту і прореагувати на заяву Плотницького і Захарченка розгоном блокувальників з незрозумілими наслідками. Або потримати паузу і подивитися, як ДНР і ЛНР впораються із завданням вибудувати управління на величезних виробництвах, постачання сировини і збут продукції".
Введення державного управління з точки зору України, вважає видання, буде очевидним зривом мінських угод, і Київ напевно цим спробує скористатися.
"Але в Донецьку ніхто на гальма тиснути не збирається", - підбиває підсумок.
У ЛДНР з'явилися нові ринки збуту
BFM
Видання пише, що якщо звучать заяви про зовнішнє управління підприємств на Донбасі від Захарченка та Плотницького, швидше за все, дійсно з'явилися інші ринки збуту.
BFM наводить думку журналіста з Донецька, за словами якого, населення непідконтрольних Києву територій давно хоче, щоб "підприємства перейшли під контроль держави, і називають це боротьбою з олігархами".
"Ще треба не плутати, що в республіках дуже обережно підходять до того, що називається націоналізацією. Націоналізація - це зміна власника, цього не станеться. Тут дуже обережно до цього підходять юридично, це буде просто введення зовнішнього управління. Хоча фактично, як тільки буде введено зовнішнє управління, це підприємство буде працювати на бюджет республіки", - каже журналіст Ігор Фарамазян.
Крім того, видання наводить слова українського політолога Володимира Цибулька, який вважає, що заяви глав самопроголошених республік - порожні погрози.
"Якщо ДНР і ЛНР введуть зовнішнє управління або націоналізують підприємства, вони зроблять подарунок блокувальникам", - говорить політолог.
Росія йде на зближення з Донбасом
Взгляд
"Росія і Донбас легалізують свої відносини. За останній час зроблено кілька демонстративних кроків - на кшталт визнання документів ДНР і ЛНР, а тепер і вугільна промисловість республік переорієнтується з України на Росію", - пише видання.
Видання вважає, що Донбас від економічного розриву з Києвом постраждає менше, завдяки допомозі РФ.
"Росія не буде ні визнавати незалежність республік, ані брати курс на їхнє приєднання до себе. Тому що Росія не відмовляється від боротьби за всю Україну - а юридичне визнання незалежності ДНР і ЛНР істотно ускладнило б операцію щодо повернення Незалежної до складу русского мира", - пише видання.
Стверджується, що у Росії досить ресурсів для того, щоб одночасно проводити і інтеграцію Донбасу, і боротьбу за Україну.