Рішення Європейського суду з прав людини щодо трагедії в Беслані визнало некоректні дії влади.
Росія знову програла в міжнародному суді, на цей раз родичам жертв, постраждалих у Бесланській трагедії.
Європейський суд з прав людини визнав, що російська влада не розслідували належним чином усі обставини теракту і причини загибелі заручників, а також допустили «надмірне застосування смертоносної сили».
При цьому ЄСПЛ не став висловлюватися з приводу того, чи призвели дії правоохоронних органів до значного збільшення кількості жертв серед заручників.
Корреспондент.net згадує деталі бесланської трагедії.
Гучний теракт
1 вересня 2004 року середню школу №1 у Беслані захопили терористи і протягом трьох днів утримували в заручниках понад 1200 осіб, які весь цей час перебували у спортивному залі.
Зрештою, жертвами теракту стали 334 людини, 180 з яких - діти, більшість із них загинули під час штурму силовиків.
Відповідальність за теракт взяв на себе один із лідерів чеченських сепаратистів Шаміль Басаєв. Єдиного, що залишився в живих терориста, який захопив школу - Нурпаши Кулаєва - засудили до довічного позбавлення волі у травні 2006 року.
Рішення ЄСПЛ
Позови до Європейського суду з прав людини було подано в період із червня 2007 року по травень 2011-го. До Страсбурзького суду звернулися 409 росіян - серед них були потерпілі та родичі загиблих протягом терористичної атаки на школу, а також під час її облоги і штурму.
Заявники хотіли домогтися від ЄСПЛ незалежного розслідування, щоб з'ясувати, чи дійсно держава зробила все для запобігання захоплення заручників і для мінімізації втрат при їх звільненні. Крім того, вони хотіли встановити імена тих, хто не зміг забезпечити безпеку дітей.
Суд детально розібрав всі події, які відбулися у вересні 2004 року, а також визнав надмірне застосування сили владою під час штурму школи.
Несумірність застосування смертоносної сили російською владою ЄСПЛ визнає вже не вперше. У 2011 році у Страсбурзі винесли вердикт по іншому теракту - справі «Норд-Осту». Тоді суд теж визнав, що протягом штурму захопленої терористами будівлі театрального центру на Дубровці російські силовики допустили порушення й постановив виплатити 64 заявникам близько 1,3 мільйона євро. Але саме рішення про штурм, на думку ЄСПЛ, права заручників не порушувало.
У випадку з Бесланом Європейський суд теж не визнав, що дії російської влади привели до загибелі заручників. Судді відзначили, що операція з порятунку пройшла важко через велику кількість заручників і хорошою підготовленістю терористів.
Троє суддів не погодилися з рішенням ЄСПЛ у справі про теракт у Беслані.
"Було дві особливих думки щодо рішення суду, що не збіглися із загальним рішенням суду: одне було представлено суддями Ханларом Гаджиєвим (Азербайджан) і Дмитром Дідовим (РФ), а друге - суддею Пінто де Альбукерке (Португалія)", - наголошується в рішенні суду.
Всього у слуханнях брали участь сім суддів.
Реакція в Росії
У громадській організації «Матері Беслана», яка й ініціювала звернення до Європейського суду, заявили, що найближчим часом вони планують звернутися до Верховного суду РФ для перегляду справи про захоплення школи, підставою для якого стане рішення ЄСПЛ.
У російському Мін'юсті заявили, що мають намір оскаржити рішення Європейського суду, оскільки звинувачення в застосуванні невибіркового озброєння - безпідставні.
Прес-секретар президента Дмитро Пєсков зазначив, що Росія неодноразово піддавалася нападам терористів, тому висновки ЄСПЛ про недостатні дії Москви неприйнятні.
У той же час прес-секретар президента визнав, що емоційні судження в цьому випадку недоречні, свою оцінку повинні дати юристи. Він запевнив, що влада проведе всі необхідні правові дії у зв'язку з рішенням ЄСПЛ.