Сьогодні Верховна Рада збереться вперше після новорічних свят. Депутати від опозиції пропонують почати роботу з розгляду законопроекту про проведення президентських виборів 30 березня цього року - рівно на рік раніше терміну.
Скандальний законопроект зареєстрував 8 січня депутат від Батьківщини Олександр Бригинець. Він пояснив, що в Конституції України чітко записано: чергові вибори глави держави проводяться в останню неділю березня п'ятого року повноважень президента України.
Інавгурація Януковича відбулася в лютому 2010-го, а значить, п'ятий рік повноважень почався зараз. «У березні 2015-го буде вже шостий рік», - сказав депутат.
Колегу підтримав інший представник Батьківщини, захисник Тимошенко, адвокат Сергій Власенко: «Перший рік його повноважень - з 25 лютого 2010-го по 25 лютого 2011-го, другий рік - по 25 лютого 2012-го; третій рік - по 25 лютого 2013-го ; четвертий - по 25 лютого 2014-го, і п'ятий рік повноважень Януковича - з 25 лютого 2014-го по 25 лютого 2015-го. Згідно частини 5 статті 103 Конституції України, вибори повинні проводитися в останню неділю березня п'ятого року повноважень президента України. Тобто 30 березня 2014-го, а не в 2015 році». Він зазначив, що команда Януковича, вносячи зміни в Основний закон 2010 року, прогледіла це формулювання. Але тепер повинна виконувати норму Конституції, подобається вона чи ні.
Згідно частини 5 статті 103 Конституції України, вибори повинні проводитися в останню неділю березня п'ятого року повноважень президента України. Тобто 30 березня 2014-го, а не в 2015 році
Нюанс полягає в тому, що український Основний закон визначає п'ятирічний термін повноважень глави держави. І в березні 2014-го цей термін ще не закінчиться. Але Власенко знайшов юридичне пояснення: «Є правила вирішення колізій. Якщо мова йде про протиріччя в нормах однієї юридичної сили (а це обидві норми Конституції), то діє норма, прийнята пізніше. Норма про п'ятирічний термін повноважень президента прийнята 1996 року, а норма про вибори в березні п'ятого року повноважень - пізніше».
Керівник Комітету виборців України Олександр Черненко вважає що внесений опозицією законопроект не буде прийнятий і не може бути виконаний: «Вибори президента вже через два з половиною місяці? Це абсолютно не реалістична ідея. По-перше, в опозиції не вистачить голосів, щоб затвердити закон. По-друге, підстави досить спірні. По-третє, передвиборна кампанія має тривати не менше 90 днів - часу вже немає». Він припустив, що ініціатива виходить не від лідерів опозиції, а від окремих депутатів, які займаються самопіаром.
Керівник Міжнародного інституту демократій Сергій Таран погодився, що в суспільстві, що переживає радикалізацію протестних настроїв, ідея про швидку зміну влади може бути сприйнята позитивно. «Конституцію кілька разів підправляли. Можуть бути суперечності між нормами. Але це хитка підстава для екстрених виборів. Думаю, розглядати юридичну сторону питання не має сенсу. Мова йде скоріше про політичний тиск на команду Віктора Януковича. І, можливо, про підготовку суспільства до президентських виборів, не виключено, що і дострокових. Але не в березні», - сказав експерт НГ.
Фахівці відзначають, що опозиція поки не дала остаточної відповіді на питання про те, хто буде брати участь у президентських виборах. Раніше лідери Віталій Кличко, Арсеній Яценюк та Олег Тягнибок заявили, що в першому турі не називатимуть єдиного кандидата, а всі троє візьмуть участь у виборах. «Перший тур всі кандидати від опозиції проходять як праймеріз, а в другому турі той, хто отримає найкращий результат, отримає підтримку всіх опозиційних сил», - роз'яснив раніше Яценюк.
По-перше, в опозиції не вистачить голосів, щоб затвердити закон. По-друге, підстави досить спірні. По-третє, передвиборна кампанія має тривати не менше 90 днів - часу вже немає
Але є і Юлія Тимошенко, яку опозиція давно проголосила своїм лідером і єдиним кандидатом. У світлі останніх подій експерти не вірять ні в швидке звільнення головної суперниці Віктора Януковича, ні в тому, що вона буде допущена до участі у виборах.
Минулої неділі опозиція, заручившись підтримкою народного віча, звернулася до Європейського суду з прав людини з проханням прискорити розгляд справи Тимошенко по суті. Очікується відповідь на питання, чи порушила українська влада права лідера опозиції кримінальним переслідуванням за політичне рішення. Якщо ЄСПЛ відповість ствердно, то у соратників Тимошенко та її західних партнерів з'явиться юридична підстава вимагати її звільнення і зняття судимості.
Показово, що Центрвиборчком недавно направив до Конституційного суду запит з проханням розтлумачити, чи може балотуватися на пост президента України громадянин, який має судимість. Відповідь здавалася очевидною: закон про вибори забороняє участь. Але заступник голови ЦВК Андрій Магера сказав українським ЗМІ, що в Конституції такого обмеження немає: «На конституційному рівні в Україні ніколи наявність судимості не була перешкодою для балотування в кандидати на пост президента України». Експерти припускають, що влада намагається підстрахуватися на випадок, якщо Тимошенко все ж буде звільнена.
Другим страхувальним напрямком має стати ще один запит ЦВК Конституційному суду - щодо того, чи може балотуватися на пост президента громадянин України, який в останні 10 років не проживав постійно на батьківщині. Українське законодавство передбачає обмеження, яких немає в Конституції. Це питання безпосередньо стосується участі у виборах Віталія Кличка, який, будучи громадянином України, кілька років проживав у Німеччині.
Розглядати юридичну сторону питання не має сенсу. Мова йде скоріше про політичний тиск на команду Віктора Януковича. І, можливо, про підготовку суспільства до президентських виборів, не виключено, що і дострокових. Але не в березні
Наприкінці грудня з'ясувалося, що Янукович може програти у другому турі виборів будь-якому опозиційному кандидату. Дані соцопитування, проведеного фондом Демократичні ініціативи імені І. Кучеріва та соціологічною службою Центру Разумкова, показали, що в першому турі за Віктора Януковича проголосували б 30%, за Віталія Кличка - 22%, за Арсенія Яценюка - 12%, за Петра Порошенка - 10%. У разі участі Юлії Тимошенко в президентських виборах голоси розподілилися б таким чином: Янукович - 30%, Кличко - 19%, Тимошенко - 13%, Порошенко - 9%, Яценюк - 6%.
У другому турі Тимошенко отримала б 31,5%, а Янукович - 31%; Кличко проти Януковича - 41% і 31% відповідно; Яценюк і Янукович - 37% і 30%, Порошенко і Янукович - 34% і 29%, Тягнибок і Янукович - 30% і 31%.
Влада може спробувати зняти з виборів тих, хто представляє реальну загрозу. І на цей випадок опозиції мало б сенс розробити систему дублерів: хто кого замінить на якому етапі, сказав НГ політолог Сергій Таран. За інформацією з опозиційних кіл, така система зараз вже розробляється.
«Але починати треба не з цього. Потрібно представити суспільству чітку і конкретну програму дій опозиції. Що і як мають намір вони змінювати в країні, як виглядатиме вся команда влади, хто за що відповідатиме. У цьому сенсі важлива система дублерів. Але не менш важливим є питання, як опозиція збирається захищати результати виборів. Очевидно ж, що владу просто так не віддадуть», - зазначив експерт.
У Києві вважають, що на сьогодні опозиція ще не готова до участі у виборах. А тому ініціатива про їхнє проведення в березні 2014 року не буде реалізована, але може послужити стимулом для підтримки протестних настроїв у суспільстві.
***
У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів.