Фото: Reuters
Українсько-російська взаємодія в енергетичній сфері будуватиметься переважно на політичній базі, - НГ
Президенти України і Росії нарешті домовилися про зниження ціни на поставки російського газу майже на третину - до 268,5 дол за 1000 куб. м (було 406 дол). Хто з численних експертів Газпрому і України таке передбачав? Отже, у формуванні контрактів на поставки газу знову відкривається простір для політичного волюнтаризму.
Усе це означає, що «казус Тимошенко» - підміна політикою чисто економічних дій у сфері світової енергетики - може знову повторитися з новими фігурантами та за інших обставин ». І ось тепер знову йде торг навколо ціни газу, і знову президенти спостерігають за підписанням нового контракту про зниження ціни поставок природного газу в Україну. Але різниця із попередньою ситуацією є, і принципова, - зараз наявна світова ціна на газ, - пише Олексій Хайтун у російській Независимой газете.
Грудневі домовленості 2013 року фактично спираються на ціни європейського газового ринку, і тому Віктор Янукович захищений від нового процесу за неналежну ціну поставок енергії від Газпрому. На відміну від Юлії Тимошенко - його попередниці, нинішнього політичного опонента. Мало того, щодо газових домовленостей із Москвою передбачена щоквартальна корекція, за логікою - на базі європейських ринкових реалій. Але, вірогідно, і з інших, політичних, критеріїв: наприклад, залежно від поведінки українських персон або реакції на ці персони прихильників майдану.
Стартом для формування світової ціни на газ стала сланцева революція в США. У результаті масованого застосування нових технологій горизонтального буріння в 2005-2010 роках видобуток сланцевого газу практично з нуля виріс до 220 млрд куб. м на рік. Сланцевий газ став формувати третину сукупного видобутку газу США - 600-650 млрд куб. м на рік.
Монопольні поставки Газпрому на ринок країн ЄС скоротилися на третину, пропорційно - приблизно на третину - скоротилася ціна постачаного Росією газу. У цій ситуації в грудні і був підписаний з Україною договір про зниження ціни газу
Основним споживачем газу в цій країні є промисловість, чиї потреби були задоволені. Розвиток нафтохімії та створення інших енергоємних виробництв - справа часу, тому виникли надлишки газу, у тому числі раніше законтрактованого САГ із Катару. Вони були спрямовані до Європи і сформували європейський спотовий ринок газу, виникла ринкова ціна. Монопольні поставки Газпрому на ринок країн ЄС скоротилися на третину, пропорційно - приблизно на третину - скоротилася ціна постачаного Росією газу. У цій ситуації в грудні і був підписаний з Україною договір про зниження ціни газу.
За даними Ніни Іванової, члена-кореспондента Російської академії наук, 2012 року сланцевий бум приніс середній американській сім'ї додатковий дохід у 1200 дол. за рахунок зниження платежів за енергію, цін на товари та послуги. Цей дохід повинен збільшитися до 2 тис. дол. у 2015 році і до 3 тис. 500 дол. у 2025 році. Нафтохімічна галузь отримає завдяки сланцевому буму 100 млрд дол. інвестицій до 2025 року , в ній будуть створені 300 тис. робочих місць. Логічно, що корекція ціни на газ у бік пониження повинна принести українцям аналогічні соціальні результати. Але це тільки можливість, її реалізація залежить від економічних реалій України.
До цих пір саме безперешкодне функціонування ринку найбільшою мірою відповідало національним інтересам США, і немає підстав вважати, що надалі буде інакше. Для ринку ЄС є резервні потужності видобутку газу в Африці та на Близькому Сході, а також досить широкий спектр засобів її доставки - танкери СПГ, трубопроводи через Середземне море. Експлуатуються родовища країн ЄС у Північному морі, до них проведені підводні трубопроводи. Усе це дає підстави вважати, що європейський ринок газу в найближчі десятиліття буде стійкий. Зараз домінує ринок покупця: політика енергозбереження дала результати, ціни порівняно знизилися і на цьому рівні стабілізувалися.
Разом з тим положення Газпрому на європейському ринку погіршується. Валовий видобуток газу в Росії минулого року впав на 12,4%, у тому числі Газпром знизив видобуток на 16%. Подібного в Росії не спостерігалося вже чверть століття. Вперше за десятиліття впав європейський імпорт природного газу, відбулося скорочення закупівель газу з трубопроводів. Поставки Газпрому до ЄС за перший квартал 2010 року знизилися на 39%, частка концерну на ринку ЄС скоротилася з традиційних 30% приблизно до 18%. В останні роки стало ясно, що стабільність поставок і цін на газ, заснована на довгострокових контрактах, не дає енергетиці ефективно підлаштовуватися до флуктуацій світової економіки, а газовий бізнес надто залежить від геополітичних моментів.
У 2012 році сланцевий бум приніс середній американській сім'ї додатковий дохід у 1200 дол за рахунок зниження рахунків за енергію, цін на товари та послуги
Зараз постає питання: які перспективи сланцевого газу в Європі? Наявні екологічні проблеми такого видобутку переборні за допомогою нових технологій. Відомо, що низка країн, в першу чергу Польща, готуються почати розробку великих родовищ сланцевого газу.
Зниження контрактних цін на природний газ сприяє перегляду підходів до прокладання нових маршрутів газопроводів, в першу чергу Південного потоку, прокладання і нових труб Північного потоку. В останні роки швидко змінюються схеми транспортування газу. Поставки газопроводами змушені конкурувати з танкерними перевезеннями СПГ. Якщо раніше основними геополітичними проблемами газового комплексу були розбіжності з транзитними країнами за цінами транзиту та газу, що відпускається для їхнього внутрішнього споживання, то тепер на контрактні ціни можуть впливати поставки СПГ.
І разом з тим не можна забувати, що транзит нафти і газу через Східну Європу, особливо через Україну і Польщу, - найбільш економічний і безпечний енергетичний коридор і таким залишиться на середньострокову перспективу. Обхідні траси для російських енергоносіїв - на Півдні або на Півночі - зрештою можуть знизити конкурентність вітчизняного виробника на європейському ринку.
Є і альтернатива: українсько-російська взаємодія в енергетичній сфері буде будуватися переважно на політичній базі, тоді як європейський енергетичний ринок - на основі тенденцій світової економіки. Мабуть, опора на закони енергетичного ринку для всіх партнерів надійніша.
***
У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів.