Учора українська влада пішла на поступки опозиції. Прем'єр-міністр Микола Азаров подав у відставку, а Верховна Рада скасувала скандальні закони, прийняті 16 січня.
Підсумком екстреного засідання парламенту, як планувалося, мало стати примирення сторін та припинення протистояння на вулицях. Але розмову перенесли на сьогодні. У Києві сумніваються в тому, що ситуація скоро нормалізується, - пише Тетяна Івженко в російській Независимой газете.
Депутати від влади і опозиції всю ніч проводили переговори щодо глибини і черговості поступок з того і з іншого боку. Складність полягала в тому, що політична опозиція не контролює громадський протестний рух, а швидше вступила з ним у ситуативний союз.
У людей на вулиці свої вимоги, які вранці були оприлюднені від імені організації Правий сектор: провести конституційну реформу з метою повернення моделі парламентсько-президентської республіки; припинити силові дії з боку влади; оголосити повну амністію, закривши всі кримінальні справи проти учасників акцій протесту і звільнивши всіх затриманих; розшукати всіх зниклих безвісти активістів; розпустити спецпідрозділ «Беркут» і сформувати якісно новий спецназ; притягнути до відповідальності уряд Азарова; переформатувати Центрвиборчком; скасувати всі закони від 16 січня; узаконити спортивно-патріотичні організації; усунути від влади всіх політиків, які дискредитували себе.
Частина вимог була виконана вранці. Ще частину депутати планували розглянути до вечора. Прем'єр-міністр Азаров спростив завдання, добровільно подавши у відставку до початку парламентського засідання. Про це він повідомив президенту Януковичу (який вдень підписав заяву), а потім - в телефонній бесіді прем'єр-міністру РФ Дмитру Медведєву. Депутати російської Держдуми назвали рішення Азарова мужнім вчинком.
У людей на вулиці свої вимоги, які вранці були оприлюднені від імені організації Правий сектор: провести конституційну реформу з метою повернення моделі парламентсько-президентської республіки; припинити силові дії з боку влади; оголосити повну амністію, закривши всі кримінальні справи проти учасників акцій протесту і звільнивши всіх затриманих; розшукати всіх зниклих безвісти активістів; розпустити спецпідрозділ «Беркут» і сформувати якісно новий спецназ; притягнути до відповідальності уряд Азарова; переформатувати Центрвиборчком; скасувати всі закони від 16 січня; узаконити спортивно-патріотичні організації; усунути від влади всіх політиків, які дискредитували себе
Але лідери опозиції, одному з яких був запропонований пост прем'єра, не поспішали святкувати перемогу. Арсеній Яценюк відмовився відповідати на питання, чи прийме він посаду. Керівник Міжнародного інституту демократій Сергій Таран сказав НГ, що у лідерів опозиції немає причин для ейфорії. Він зазначив, що президент Янукович ще нічого не підписав - ні про відставку Азарова, ні про скасування драконівських законів. «А ми знаємо, якими методами і псевдополітичними засобами діяла Партія регіонів в останні чотири роки, після приходу до влади Януковича. Ну, скасували вони закони. Але ж не рішення, прийняті 16 січня, стали причиною народного повстання. А корупція, узурпація влади, свавілля і відсутність політичного балансу. Люди і на підтримку євроінтеграції виступили в листопаді тільки тому, що сподівалися на європейські правила і норми, здатні перемогти українську систему. І всі ці давні проблеми поки залишаються актуальними. Скасувати останні закони і провести амністію заарештованих активістів - це не перемога, а тільки вступ до серйозної розмови», - сказав експерт.
Учора ввечері сторони планували домовитися про те, як проводити конституційну реформу, в якій черговості робити ті чи інші дії. Парламентське засідання могло тривати до пізньої ночі. У ньому брали участь майже всі депутати, а також президенти Леонід Кравчук, Леонід Кучма і Віктор Ющенко. Джерела "НГ" зазначили, що Віктор Янукович і Микола Азаров теж були запрошені, але не прийшли до парламентської зали.
Експерти в Києві визнали це тривожним симптомом: Янукович не побажав подати руку політичним противникам. Сергій Таран не відкинув, що глава держави орієнтувався на силове вирішення конфлікту. Можливо, Януковича надихнула ситуація в східних областях, де спецназ, міліція і спортивні хлопці у штатському жорстоко придушили спробу антиурядових виступів.
«Показово, що в понеділок Азаров провів нараду, в ході якого обговорювалася необхідність збільшити в шість разів чисельність спецназу. Це може свідчити про те, що влада засумнівалася, чи вистачить сил утримати ситуацію під силовим контролем у разі введення надзвичайного стану», - зазначив він.
Ну, скасували вони закони. Але ж не рішення, прийняті 16 січня, стали причиною народного повстання. А корупція, узурпація влади, свавілля і відсутність політичного балансу
У понеділок ввечері, коли інформація про введення НС обговорювалася на всіх телеканалах, політолог Тарас Березовець в інтерв'ю сказав, що такий сценарій небезпечний для влади. Він зазначив, що доведеться залучити армію, яка хронічно недофінансовувалася в останні роки і переживала реформу, яку самі військові характеризували як планомірне знищення Збройних сил. Невідомо, в який бік повернули б рушниці, вважає експерт.
Вчора в Києві вважали, що питання НП не знято з порядку денного остаточно. І що рішення залежить від здатності лідерів опозиції вмовити людей піти з вулиць, не вимагаючи дострокових президентських виборів. Але активісти не згодні, оскільки звинувачують главу держави у створенні нинішньої системи влади, яка не влаштовує суспільство; в непродуманій зовнішній політиці; в силових атаках на учасників мирних акцій, перетворенні майдану на місце бойових дій і загибелі десяти осіб. Думку вулиці висловив у коментарі «Українській правді» опозиційний депутат, який став комендантом майдану, Андрій Парубій: «Вони звільняють будівлю адміністрації президента, а ми - Жовтневий палац. У такому ключі треба говорити про те, хто і що повинен звільнити». Представники Партії регіонів вважали, що опозиція не налаштована на компроміс. «Якщо вони не захочуть йти на поступки, а вирішать воювати до кінця, - це їхній вибір», - сказало джерело в правлячій партії. Він зазначив, що вчора питання введення НС не обговорювалося, але могло бути внесене до порядку денного за підсумками подій у парламенті.
Учора до вечора штаб національного опору повідомив на майдані, що військові частини в 14 областях України отримали термінову телеграму з наказом провести термінові збори офіцерів з метою підготовки звернення до президента України про необхідність введення надзвичайного стану. У деяких частинах, за інформацією штабу, збори вже почалися.
Верховний представник ЄС з питань зовнішньої політики Кетрін Ештон заявила Reuters: «Я стривожена повідомленнями про те, що український уряд має намір оголосити надзвичайний стан. Це потягне за собою наслідки, від яких нікому в Україні краще не буде. Я також закликаю лідерів опозиції дистанціюватися від тих, хто вдається до насильства». У понеділок ввечері в Київ знову повернувся єврокомісар Штефан Фюле, який щойно виїхав. Ештон з групою депутатів європарламенту перенесла свій візит до української столиці з четверга на вівторок. Делегація збиралася увечері прибути в будівлю Верховної Ради. «Єдиним способом вирішення кризи є політичне рішення. Сподіваюся, український парламент розробить план політичного врегулювання конфлікту», - заявила глава європейської дипломатії.
Сергій Таран припустив, що делегація ЄС спробує вплинути як на владу, так і на опозицію, а також на громадських активістів. Останнім запропонують не висувати нездійсненні вимоги. Тим більше, що Україна зіткнулася з новими економічними проблемами. Курс гривні, що плавно знижувався з початку силового протистояння на вулиці Грушевського, став стрімко падати на цьому тижні. На початок року співвідношення становило 8,10 грн до долара, тиждень тому - 8,30 грн до долара. За підсумками торгів у понеділок курс перейшов позначку в 8,60 грн, чого не було з часу економічної кризи 2009 року. Крім того, на міжбанківському валютному ринку було встановлено рекорд за рівнем попиту на іноземну валюту. На торгах у понеділок обсяг угод склав безпрецедентні 4,44 млрд дол. Попередній рекордний стрибок попиту зафіксований минулого тижня - 3,23 млрд дол. Комерційні банки фіксують різке збільшення обсягів купівлі валюти. Банкіри вважають, що для стабілізації ситуації Нацбанку доведеться витрачати резерви, яких залишилося небагато.
Учора питання введення НС не обговорювалося, але могло бути внесене до порядку денного за підсумками подій у парламенті
Деякі експерти припустили, що причиною ситуації стала спроба бізнесменів і політиків вивести гроші. Сергій Таран вважає, що виводити капітали нікуди: «Куди перераховувати? На Захід, як вони звикли? Але там в будь-яку хвилину можуть бути заарештовані рахунки. Хіба що забрати з банків, щоб заховати в скринях у підвалах. Не думаю, що це олігархи каламутять воду. Швидше, паніка виникла через чутки про НС: дрібний і середній бізнес, а також люди, які зберігали вдома заощадження в гривні, спробували врятувати свої гроші».
На ситуацію впливає і невизначеність у питанні співпраці з Росією після зміни уряду. Невідомо, чи буде російська сторона виконувати домовленості, досягнуті президентами Путіним і Януковичем 17 грудня, якщо новим прем'єр-міністром стане один з лідерів опозиції. Раніше експерти зазначали, що Росії вигідно давати Україні короткостроковий і добре захищений кредит у 15 млрд дол. Якщо перерахування траншей продовжиться, це дозволить стабілізувати фінансову ситуацію в найближчій перспективі, але створить величезні проблеми у рік президентських виборів.
Головний економіст інвесткомпанії Dragon Capital Олена Бєлан сказала газеті «Лівий берег»: «Виходячи із заяв міністра фінансів Росії Антона Сілуанова, подальше фінансування буде надано на тих же умовах, що і перший транш у розмірі 3 мільярдів доларів, термін погашення якого настає 20 грудня 2015 року. Якщо Україна залучить на таких умовах суму в 10 мільярдів, платежі за валютними зобов'язаннями в 2015 році збільшаться на 16 мільярдів».
Раніше українські ЗМІ повідомили, що тільки за минулий рік держборг України збільшився на 8 млрд дол, перевищивши 73 млрд дол. За оцінками експертів, у 2014 році Україні буде потрібно 17,4 млрд дол на виплати за зовнішніми зобов'язаннями.
***
У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст цих матеріалів.