У 2014 році Україна повинна виплатити близько $8 млрд державного боргу, говорить виконавчий директор міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко. Справитися з цим без сторонньої допомоги країна не зможе. Хоча теоретично її борги не такі великі (весь держборг України - 40,5% ВВП), але обслуговувати їх треба в умовах подвійного дефіциту: бюджету (близько 7,7% ВВП з урахуванням дефіциту "Нафтогазу України", за грудневою оцінкою МВФ) і поточного рахунку (8,9% ВВП, за даними платіжного балансу за 2013 рік).
"Найдивовижніше в цій ситуації, - зізнається голова представництва Saxo Bank в Росії Ігор Домброван, - що бонд на суму $1 млрд, чий термін погашення настає в червні, зараз торгується на рівні 94 центів за долар. Очевидно, ринок не настільки песимістичний". З урахуванням того, що торги акціями на Українській біржі 24 лютого довелося призупиняти через зростання індексу акцій UX більш ніж на 15%, можна сказати, що ринок навіть занадто оптимістичний. Хоча оптимістичний сценарій для України дійсно існує.
Домашнє завдання
У найближчій перспективі оптимістичний сценарій передбачає отримання західних кредитів - у першу чергу мова йде про кредит МВФ. ЄС і США теж заявили про готовність обговорювати свою участь, але мова йде про невеликі поки суми - близько $1 млрд в кожному випадку, тоді як Україна згідно із заявою голови Верховної ради, в.о. президента Олександра Турчинова, оцінює свої потреби в $35 млрд. Втім, виконавчий директор центру соціально-економічних досліджень "CASE Україна" Дмитро Боярчук вважає, що це "в принципі більше, ніж потрібно", але зараз "складається таке враження, що Захід готовий вкладати гроші, щоб стабілізувати ситуацію і зробити з України "історію успіху". Але для них критично, щоб ці гроші не були розкрадені, а дійсно пішли в справу".
Отримання кредиту МВФ неможливе без виконання позичальником домашнього завдання. "Це значить - потрібно знизити дефіцит держбюджету, піти на непопулярні заходи, як-от: підвищення тарифів на газ для населення, можливі зміни в пенсійній системі України (бо Пенсійний фонд має значний дефіцит), продовження ведення режиму суворої економії, - каже Устенко. - Колосальні резерви знаходяться і в тих статтях бюджету, які представляють державні закупівлі. Це традиційно найбільш корупційні статті в країнах з перехідними економіками, до яких належитья Україна".
"Масштаби крадіжки в Україні цілком порівнянні з дефіцитом бюджету, якщо не перевищують його, - говорить старший економіст центру "CASE Україна" Володимир Дубровський. - Щоб ви розуміли порядок величин, бюджет України - близько $50 млрд. Приблизно 40% урядового бюджету йде на держзакупівлі. Частка відкатів варіювалася від 30% до 50%. Адже є ще держпідприємства, які виведені з-під закону про держзакупівлі і де йде колосальне розпилювання". Однак, нагадує він, "після" помаранчевої революції "був період, коли корупція майже припинилася, тому що всі сильно злякалися. Зараз ситуація ще більш радикальна, тому є шанс принаймні на кілька місяців припинити злодійство взагалі, а далі вже вжити заходи для того, щоб корупції не було куди повертатися".
Що ж до непопулярних кроків, то тут, схоже, можуть бути різні варіанти. "МВФ узгодить ту програму уряду, яку вважатиме досить переконливою. Його цікавлять способи подолання дефіциту бюджету, які йому уряд запропонує, - говорить Дубровський. - Дефіцит "Нафтогазу України" виникає через те, що газ населенню і теплокомуненерго дістається за пільговими цінами. За нього доплачує держава. Є підозри, що в підсумку цей дешевий газ йде приватним підприємствам, а на різниці в ціні наживаються представники "Сім'ї". У цій ситуації можна вирівняти для всіх ціну на газ, провести аудит "Нафтогазу України" і замінити знижені тарифи для населення адресною субсидією. На це піде менше грошей, ніж іде на компенсацію дефіциту бюджету "Нафтогазу". Це дозволить заощадити - точні розрахунки ще не готові, але по порядку величини - $1 млрд. Можливо, більше".
Політика недовіри
У той же час в Україні прекрасно пам'ятають, що кредити МВФ вже не раз узгоджувалися і не раз припинялися через неготовність влади до реформ. "Я б сказав, є ризики, пов'язані з популізмом. Можливий такий сценарій, що ми отримаємо перші транші, потім знову гору візьме політика - і проблеми залишаться", - визнає Боярчук. І це серйозніше, ніж загроза дефолту.
"Ми не відновилися після 2008 року , - підкреслює президент Центру економічного розвитку Олександр Пасхавер. - Я б назвав дві речі, які послабили українську економіку: цілеспрямована її монополізація в приватних інтересах пануючої еліти і нехтування інтересами дрібного бізнесу". Тому "перше, що потрібно зробити, - це демонополізувати економіку", при цьому "перевірити законність угод у зміні власників за ці чотири роки, бо саме так вона і монополізувалася". За словами Пасхавера, йдеться і про неформальний контроль "сім'ї пана Януковича": "Якщо цей контроль зняти, це буде в інтересах середнього бізнесу і дуже пожвавить економіку. І це не зачіпає наших традиційних олігархів". "І друге - потрібно почати цілеспрямовані дії щодо стимулювання малого і мікробізнесу, може, організувати навіть видачу беззаставних кредитів бідним громадянам, готовим створити свої робочі місця. Якщо ви розкажете, що вам потрібно $35 млрд, ви можете якусь їхню частину витратити на пожвавлення економіки".
При правильних діях уряду бюджетні складнощі можна подолати порівняно швидко. "Гріх багатьох економістів - вони недооцінюють ефект інституційних змін. Свого часу всі вважали, що буде зростання 2012 року, буде зростання 2013 року. А зростання не було, оскільки інститути були зруйновані, - говорить Дубровський. - Зараз для цього принаймні є передумови. Але не треба давати суспільству розслаблятися. І уряду післяреволюційному, бо там можуть виявитися люди з такими ж апетитами. Їм треба ставити дуже жорсткі умови. Громадські організації, представлені Майданом, зараз налаштовані контролювати використання бюджету та економічну політику. У нас багато людей були розчаровані в результатах "помаранчевої революції" і спробують зараз не наступити на ті ж граблі".
Є тільки один абсолютно непідвладний українцям фактор - це політика Росії. "Але Путін - людина розумна, моя інтуїція говорить, що, якщо він оцінить зміни не тактично, а стратегічно, він поставиться до нової влади дружньо, - сподівається Пасхавер. - Набагато більш дружньо, ніж до режиму Януковича".
***
У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст цих матеріалів.