На боці сепаратистів воюють як росіяни - добровольці, так і представники регулярної армії сусідньої держави.
Кореспондент Financial Times Кортні Уївер зустрілася в кафе Луганська з російськими військовими, що займаються навчанням місцевого населення.
Журналістка наводить короткий діалог з росіянами і описує, як зараз ідуть справи на Донбасі.
Корреспондент.net зробив переклад статті британського видання.
Стаття на сайті Financial Times
Військові, яких начебто немає
Офіційний Кремль заявляє, що діючих російських військовослужбовців на території України немає.
Однак Західні уряди вважають, що російські війська і важке озброєння відіграли важливу роль у зміні воєнної кампанії української армії з наведення ладу в східних провінціях країни, наповнених проросійськими сепаратистами.
Втручання російських солдат в ситуацію на сході України було одним із найбільш запальних елементів конфлікту, який вже забрав життя понад 3 700 людей
Москва наполягає, що тому, що будь-які російські громадяни, що борються на стороні сепаратистів, є «добровольцями». А будь-які солдати, які померли при загадкових обставинах на території України, вирушили туди під час власної відпустки на військовій службі.
Однак факти свідчать про протилежне. На початку вересня НАТО стверджували, що 3000 активних російських солдатів були на території східної України, в той час як Київ називає ще вищу цифру - 10 000 чоловік.
У вересні комісія з військових справ Ради із прав людини при президенті Росії стверджувала, що 100 солдатів з 18-ї мотострілецької бригади воєнної частини №27777 померли під час бойових дій у східній Україні.
Бійці з неспокійних російських регіонів Чечні та Північної Осетії стали відігравати помітну роль на Донбасі з травня, тоді ж вони і вперше почали спілкуватися з журналістами, в тому числі з Financial Times.
Водночас як більшість чоловіків на контрольованих повстанцями контрольно-пропускних пунктах Донецької та Луганської області, як і чоловіки, які брали участь у бойових діях - місцеві жителі, є достатньо доказів і того, що найманці також присутні на території України.
Деякі з них, як виявилося, зупинялися у донецькому готелі Ramada, де одна ніч коштує від 100 доларів. Ramada - один з небагатьох готелів Донецька, який продовжує працювати, незважаючи на бої.
Зустріч у ресторані
Журналістка зіткнулася з російськими військовими у єдиному працюючому ресторані Луганська - "Плакуча Верба".
Під звуки пісні Селін Діон, що лунала з колонок, півдюжини російських солдат взялися за вечерю з горілкою.
Чоловіки, одягнені в останні зразки російської військової форми під пісню "Love Is All Around", що грає у кафе, обговорювали фільм "Реальна любов" з Кірою Найтлі.
Незабаром вони запросили двох західних журналісток приєднатися до їхнього столу.
Один із членів групи сказав, що він та інші були у Луганську останній місяць, що означає, що вони прибули у місто після припинення вогню повстанцями, підписаного з Києвом 5 вересня.
Метою чоловіків було "навчання місцевого населення", сказав солдат, уродженець Воронезької області Росії, на ім'я Максим.
На питання, чи приїхали вони й інші добровольцями, він відповів із сарказмом: «Звичайно, ми добровольці. Ніхто не послав нас сюди". Він продовжував серйознішим тоном. "Вони дали нам наказ: хто хоче йти добровольцем? І ми підняли руки, ось так", - сказав він, передражнюючи когось, кого змушують підняти руки
Чотири товариша Максима незабаром приєдналися до спілкування з журналістками.
Слава - чоловік, якого інші називають їхнім офіцером, одягнений в уніформу офіційних російських збройних сил з російським прапором, Саловат - друзі називають його "татарин", через його етнічну приналежність, Кирило - довготелесий хлопець двадцяти з гаком років, з темним волоссям і шрамом на щоці. Четвертий солдат повідомив, що він з російського Кавказу.
Останній - і найтверезіший член групи, людина на ім'я Станіслав, попрямував до виходу, як тільки дізнався, що він був у компанії журналістів.
Чоловіки виглядали зовсім інакше, порівняно з місцевими ополченцями.
AP
Місцеві ополченці на Донбасі
Повстанці, як правило, ходять у різноманітній зеленій камуфляжній формі, часто мисливській або рибальській. Вони також мають звичку носити із собою пістолети і автомати Калашникова, навіть всередині громадських будівель.
Шість чоловік з "Плакучої Верби" були зовсім іншими. Всі були одягнені однаково, у новісіньку офіційну форму російських збройних сил, дизайн, який був представлений тільки у грудні 2012 року. Жоден з них не був озброєним
Вони сказали, що приходили у кафе ще, як тільки приїхали - місяць тому. Тоді Луганськ залишався без електрики, і люди були змушені випити своє пиво у темряві.
Вони повідомили, що проводили навчання щодня, включно з вихідними, але не уточнили, якого роду підготовкою займалися.
Бойові дії у Луганську закінчилися, але у місті зберігається комендантська година після 8-ої години вечора. Незадовго до призначеного часу, чоловіки попросили рахунок і попрямували до виходу.
Слава - офіцер, ніс із собою пляшку власного горілчаного бренду "Плакучої Верби" під пахвою.
Є і справжні російські добровольці
Багато хто з російських громадян на Донбасі - дійсно добровольці, як і стверджує Москва, продовжує Уївер.
В одній з кав'ярень Донецька Олег і Сергій, два брати із Сибіру, пояснили, що вирішили брати участь у боях у Луганську, побачивши жахливе зіткнення проросійських активістів і ультранаціоналістів-уболівальників в Одесі.
Олег - 41-річний економіст транснаціональної компанії, його 28-річний брат Сергій - будівельник.
Олег послав заявку на вступ до лав повстанців через Інтернет у червні. Він просив, щоб його відправили боротися під керівництвом Олексія Мозгового, страхітливого командира Примарного батальйону в Луганську.
За кілька днів до його від'їзду на початку серпня, його брат сказав, що хоче поїхати з ним.
"Люди кажуть, що ми в закордонній країні, але це не так. Це наша земля, - сказав Олег. - Ця війна - не просто матеріальна, а духовна. Це боротьба проти цінностей західного світу".
Він наговорив список американських і європейських провин, в основному зосереджених навколо Заходу, який визнає одностатеві шлюби і пропаганду прав геїв. "Ми віримо у кохання - кохання між чоловіком і жінкою", - сказав він.
Америка - прекрасне місце. У вас є відмінні Harleys (мотоцикли). Ви можете носити зброю, - сказав повстанець. - Але це відмінно тільки підходить для тих, хто хоче жити там. Америка не повинна намагатися будувати демократію в інших містах
"Це не антитерористична операція. Це геноцид", - сказав Сергій про наступальну операцію Києва на сході.
Він стверджував, що його батальйон наткнувся на численні тіла повстанців "з відрізаними шиями, відрізаними головами", звинувачуючи проукраїнські батальйони в нарузі над жертвами. Київ висуває ті ж звинувачення на адресу сепаратистів.
Чоловіки кажуть, що важкі бої не вщухають, а перемир'я від 5 вересня, існує тільки на папері. У них поки немає планів повертатися додому.
Сергій сказав: "Ми знаємо, що війна не закінчиться за один-два місяці".