Фото: АР
Володимир Путін і Петро Порошенко перед початком переговорів у Мінську
Путін, у свою чергу, заявляв про 1,2 млн солдатів, здатних захопити будь-яку столицю країни ЄС або НАТО за два дні, пише газета.
"Наприкінці серпня у президента України Петра Порошенка було обмаль часу: сепаратисти, підкріплені тисячами російських військових, атакували українські війська на сході країни. Йому необхідно було домогтися згоди президента РФ Володимира Путіна на термінове припинення вогню. Таким чином, Порошенко вирішив розіграти карту, яка, як він думав, була його головним козирем", - пише газета The Financial Times в редакційному матеріалі-розслідуванні під назвою "Битва за Україну".
Порошенко сказав президенту Росії, що якщо не буде укладено угоду про припинення вогню, його люди опублікують в інтернеті дані з сотень армійських розпізнавальних жетонів, знятих з убитих і полонених в Україні російських солдатів, пише видання. Також, додав Порошенко, його люди зв'яжуться з дружинами і матерями цих росіян і пояснять, де перебувають їхні чоловіки і сини.
"Це було серйозною загрозою в пропагандистській війні між Сходом і Заходом. Президент Путін заперечував на весь світ, що регулярні російські військові перетинали кордон з Україною. Тому російський лідер став міняти свою позицію. Через кілька днів Порошенко прибув на саміт НАТО в Уельсі з проектом перемир'я, яке буде підписано протягом 24 годин", - пише газета.
Порошенко розповів історію про жетони низки високопоставлених західних посадовців, хоча російська сторона її не підтверджує. Деякі знаходять в цьому випадку частку напускної хоробрості з боку політика-мільярдера, котрий відчайдушно намагається врятувати свою країну від розтерзання на частини, зазначається в статті.
Мінські угоди, які були підписані в білоруській столиці 5 вересня, дозволили обом сторонам робити вигляд, що криза в Україні може бути вирішена дипломатичним шляхом. Але після того як за останні кілька тижнів відновилися важкі бої, цей документ став символом чергового дипломатичного провалу.
Порошенко не тільки вміє розмовляти з Кремлем - він також перший президент України, який вільно говорить англійською і почувається комфортно в коридорах західної дипломатії, зазначає FT. Іноді йому навіть вдавалося протиснутися, за словами авторів статті, "в саме серце західного процесу прийняття рішень".
Під час саміту глав урядів Європейського союзу, наприклад, він не виходив з вестибюля залу, де за зачиненими дверима тривали переговори, для того, щоб дістатися до Ангели Меркель, коли вона вийшла, аби обговорити низку питань зі своїми радниками. Його завзятість принесла плоди: йому вдалося переконати канцлера Німеччини наполягти на більш жорсткою формулюванні тексту остаточного комюніке про кризу в Україні.
Водночас американські, британські та німецькі політики часто не знали про зміст його телефонних переговорів з президентом Путіним, зазначає видання. За словами одного неназваного дипломата, західним країнам доводилося нагадувати команді Порошенка, що якщо він хоче отримати західну допомогу, то повинен тримати Захід повністю в курсі подій.
На думку неназваного учасника зустрічі в Мінську, вона була "однією з найбільш сюрреалістичних, які він тільки бачив". Крім Путіна, Порошенка і трьох комісарів ЄС там були старіючі авторитарні правителі Білорусі і Казахстану. Тон зустрічі був заданий президентом Білорусі Олександром Лукашенком, якого часто називають "останнім диктатором Європи". Під час вечері він хвалився новим білоруським хлібом, від якого не товстіють, і кавунами, настільки ж солодкими, як й іспанські.
Але найбільш сюрреалістичним було те, що ніхто не хотів говорити про війну, звертають увагу автори матеріалу. Коли Порошенко спробував згадати воєнні дії, Путін скерував розмову на питання про торгівлю.
Після того як інші учасники зустрічі розійшлися, Порошенко і Путін пішли в окрему кімнату, на перші переговори віч-на-віч. Порошенко почав з вимоги вивести російські війська з України. Путін вкотре заперечував, що вони там перебувають.
"Потім він загрозливо заявив, що якби він справді хотів вторгнутися в Україну, то у нього є 1,2 мільйони солдатів з найсучаснішою у світі зброєю. Вони могли б бути в Києві за два дні - або ж у Таллінні, Вільнюсі, Ризі або Бухаресті, у всіх столицях країн-членів Євросоюзу і НАТО", - пише газета.
Незважаючи на ці погрози, президент Порошенко запропонував свій мирний план, додавши, що якщо він не подобається російському президентові, то той повинен запропонувати свої власні ідеї.
У наступні дні, тоді як на сході України тривали бої, обидва президенти продовжували переговори по телефону. За словами неназваного західного дипломата, президент Порошенко побоювався, що він буде вигнаний зі своєї посади протягом двох діб, якщо він не доб'ється або перемоги, або перемир'я.
Але президент Путін також виявився під тиском після того, як стали просочуватися новини про прибуття в Росію тіл загиблих в Україні російських солдатів, що, в свою чергу, лише зміцнило силу загрози Порошенка оприлюднити захоплені російські армійські жетони. І 3 вересня обидва лідери досягли угоди.
Але оптимізм, пов'язаний з мінськими угодами, довго не протримався, зазначає газета. Росія так і не виконала основні пункти угод, які дозволили б Україні забезпечити безпеку своїх кордонів, а російська зброя для сепаратистів продовжує прибувати на схід України.
Особисті переговори в Брісбені між Путіним, Меркель та іншими західними лідерами закінчилися провалом. З середини січня на сході України десятки людей загинули через артилерійські обстріли, і, враховуючи, що інтенсивність боїв досягла того ж рівня, що і в серпні, мінські угоди можна назвати провалом.
"Ця ескалація конфлікту вкотре привела до повного нерозуміння в західних столицях цілей президента Путіна. Чи хоче він змусити Захід розпочати більш широкі переговори і отримати гарантії того, що Україна не вступить у НАТО? Або ж він хоче створити заморожений конфлікт для того, щоб дестабілізувати уряд у Києві?", - задаються питанням автори матеріалу.
Нездатність знайти дипломатичне вирішення призвела до того, що деякі побоюються, що президент Путін просто не хоче вирішити цю кризу. Після декількох місяців тісних контактів з російським лідером Ангела Меркель дійшла невтішного висновку, розповів колишній німецький посол.
"Можливо, він не зацікавлений у відновленні порядку, - цитує дипломата видання. - Можливо, його радники кажуть йому, що Росії вигідніше бути в світі, в якому порядок відсутній".