Український конфлікт і психологічний стан російського президента в огляді іноземної преси.
Чи є у Заходу якась інша політика, окрім санкцій - Slate.fr
Нерозуміння справжніх намірів Путіна стає серйозною перешкодою на шляху європейської дипломатії. Протягом року 28 державам-членам ЄС вдавалося підтримувати єдність.
Вони повністю виключили перспективу військового втручання, але ввели проти Росії санкції, які завдали куди більший збиток, ніж вони самі того очікували. Крім допомоги київському уряду, їхні головні інструменти впливу знаходяться в економічній сфері.
Але чи є якась інша політика, крім санкцій?
Перед ними було поставлено три завдання. Насамперед, це символічне значення: показати неприпустимість першої з кінця Другої світової війни анексії частини території іншої держави.
Далі, каральна функція: анексія Криму Росією не могла залишитися без наслідків. Нарешті, дипломатичний тиск: потрібно було підштовхнути Москву до домовленості з Києвом щодо східних областей.
Дві перші цілі були досягнуті. Але не третя. Європейські та американські санкції загострили і без того важке становище російської економіки у зв'язку з падінням цін на нафту і газ. У країні почалася рецесія, інфляція стрибнула вгору, курс рубля обвалився, банки безсило дивляться на відтік капіталів. Криза висвітлила структурні слабкості країни, чиє відносне процвітання останніх декількох років спиралося виключно на експорт вуглеводнів.
Росія стала жертвою «нафтового прокляття»: комфортне життя на хвилі нафтових надходжень загальмувало модернізацію і диверсифікацію виробничого апарату
Економічна криза поставила під сумнів суспільний договір між путінською владою і середнім класом (ви заробляєте гроші, але тримайтеся осторонь від політики). Йому на зміну прийшло розпалювання націоналістичних настроїв, які підживлюються примарою оточення Заходом і захисту «братнього» українського народу.
Заявивши про священність захисту російських і російськомовних людей поза російських кордонів, Володимир Путін поставив себе в скрутне становище, тому що дати задній хід просто так вже не вийде. Він не може піти на поступки і не втратити при цьому підтримку громадської думки, 80% якої вважають, що батьківщина знаходиться в небезпеці. Таким чином, санкції не наблизили сторони до компромісу, а лише сприяли посиленню російської позиції.
AP
Війна в Україні триває, незважаючи на санкції
Вони були неминучими, але мети не досягли.
Подвійний нульовий варіант для України - The Financial Times
Західні лідери місяцями стверджують, що українська криза не має військового рішення. Це вірно, але лише з їхньої точки зору.
Захід виключає військовий варіант, в той час як сепаратисти на Східній Україні і Москва штовхають до подібного сценарію. В результаті Україна опинилася на шляху до військового вирішення, яке суперечить волі більшості її громадян.
AP
Війна в Україні не припиняється
В Україну місяцями надходило російське важке озброєння та спеціальні сили, а сепаратисти просунулися далеко за демаркаційну лінію і не мають стимулів для переговорів з Києвом.
У 1880-ті роки СРСР і НАТО домовилися про "подвійний нульовий варіант" - зобов'язалися не розміщувати ракети середньої дальності в Європі.
Нашою метою має стати подвійний нульовий варіант для України: нуль втручання і нуль поставок озброєнь з обох сторін
Нам необхідний всеосяжний мирний процес під егідою ОБСЄ, спрямований на досягнення політичного компромісу.
Але поки ситуація на місцях складається на користь Росії, ймовірність дипломатичного вирішення все менше.
Ми повинні заявити: якщо Росія ігнорує свої зобов'язання щодо сприяння виконанню Мінського протоколу, у нас, можливо, не залишиться іншого вибору, окрім як забезпечити Київ оборонними озброєннями.
Настільки ж важливо боротися з непрозорістю і дефіцитом інформації. До російських телеглядачів додаткова інформація навряд чи добереться, але у світі вона допомогла б розвіяти аргументи, висунуті на користь пом'якшення санкцій.
Якщо ми нічого не зробимо, то, цілком можливо, виявимо, що у кризи, яка вибухнула через Україну, дійсно виявиться військове рішення.
На що хворий Путін? - USA Today
У дослідженні одного з аналітичних центрів Пентагону міститься теорія, що у президента Росії Володимира Путіна синдром Аспергера.
Дослідження було підготовлене у 2008 році.
Синдром Аспергера названий в дослідженні аутичним розладом, який впливає на всі рішення президента Росії
Бренда Коннорс, фахівець з аналізу манери руху з Військового коледжу ВМС США (Ньюпорт) стверджує, що Путін має якесь неврологічне відхилення.
У доповіді сказано, що дослідники не можуть довести свою гіпотезу щодо Путіна та синдрому Аспергера, так як у них не було можливості зробити російському президентові томографію мозку. Як обґрунтування цих висновків автори доповіді посилаються на роботи фахівців з аутизму. Невідомо, чи робили Пентагон або співробітники адміністрації США якісь дії на базі цього дослідження.
У дослідженні від 2008 року стверджується, що Стівен Порджес (в цей час професор психіатрії Університету Північної Кароліни) зробив висновок, що у "Путіна є якась форма аутизму".
Порджес пояснив: насправді він зробив висновок, що американським чиновникам потрібно вибирати тиху обстановку для спілкування з Путіним, оскільки поведінка і вираз обличчя Путіна свідчать, що при спілкуванні в численних групах людей ця людина займає оборонну позицію.
Хоча ці особливості спостерігаються при синдромі Аспергера, вони також спостерігаються в осіб, які насилу зберігають спокій при соціальній взаємодії і мають низький поріг реагування.
Для Путіна головна форма компенсування - надмірний контроль, що "відбивається на його стилі прийняття рішень і на тому, як він керує країною.
"Сьогодні неврологи з нашого проекту підтверджують більш ранню гіпотезу цього дослідницького проекту, що на дуже ранньому етапі життя, можливо, навіть в материнській утробі, Путін зазнав якоїсь колосальної півкульної події в районі лівої скроневої долі передлобової кори головного мозку, яка пов'язана як з центральною, так і з периферичною нервовою системою, з великою моторикою правого боку його тіла (голова, грудна клітина, рука і нога) і його мікромімікою обличчя, поглядом, слухом, голосом і емоційною реакцією в цілому", - йдеться в одному з досліджень.