Фото: АР
В Україні вважають, що в її газових бідах винні європейці
Офіційний Київ лише зараз назвав справжнього винуватця підписання невигідних Україні газових контрактів у 2009 році, - пише Тетяна Івженко в російській Независимой газете.
Виявилося, що Юлія Тимошенко діяла під тиском або за підказками європейських політиків, насамперед керівництва Німеччини. Російську сторону українська влада виправдовує. Але це навряд чи допоможе підписання нових контрактів на тих умовах, яких більше двох років домагається Київ.
Днями міністр закордонних справ Костянтин Грищенко пояснив італійським журналістам, чому взагалі українсько-російські контракти 2009 року були підписані: "Це було зроблено на прохання Німеччини та інших європейських урядів, які наполягали на тому, щоб швидше розв'язати газову кризу, що розгорілася в той момент. Це питання було вирішене за спиною українців". Міністр уточнив, що саме тому канцлер Меркель і багато інших європейських політиків зараз захищають Тимошенко: "Вони тим самим підтримують можливість вирішувати свої проблеми за рахунок українського народу".
Майже відразу ж думку міністра було підтверджено словами президента Віктора Януковича, який в інтерв'ю Time Magazine уточнив, що російська сторона не винна: "Ще з самого початку... під час моєї першої зустрічі з Володимиром Путіним я сказав йому: Володимире Володимировичу, українському народу немає в чому вас звинувачувати. Ви захищали інтереси своєї держави і зробили це блискуче. Це Юлія Тимошенко порушила правила. Я не знаю, як ви переконали її, якими були аргументи, які ви представили. Це ваша справа. Це ваш артистизм. І особисто я не думаю, що в когось язик повернувся, щоб звинуватити вас у порушенні правил".
Екс-прем'єра судили не за підписання угод з Газпромом-вона їх дійсно не
підписувала особисто, а за фальсифікацію документів, яка передувала моменту
підписання
Декількома днями раніше в Києві прозвучала нова інформація про ціну рішення Тимошенко. Глава Нацбанку Сергій Арбузов повідомив журналістам, що тільки в минулому році на закупівлю російського газу була витрачена половина з 30 млрд. дол, які Україна заплатила за імпортні мінеральні ресурси. Українська влада вважає, що країна майже в два рази переплачує за газ через несправедливу формулу ціноутворення, яку на 10 років вперед затвердила екс-прем'єр Юлія Тимошенко.
Хоча Газпром не погоджується скасувати діючі документи і підписати нові, але вже через два роки Україна може піти від кабальної залежності - за рахунок нових джерел постачання, заявляють чиновники в Києві.
Експерт Інституту енергетичних досліджень Юрій Корольчук сказав НГ, що перспективними вважаються відразу кілька проектів: постачання скрапленого газу з Азербайджану, придбання газу у німецької компанії RWE, а також плани видобутку сланцевого газу на території України компаніями Eni, Chevron і Shell. "Думаю, в кращому випадку знадобиться не менше п'яти років, щоб джерела диверсифікації, про які говорить влада, стали реальністю і аргументом в переговорах з Газпромом. Зараз це поки тільки політичні заяви", - вважає Корольчук. Він допустив, що українська влада зробила скоординовану атаку на німецький уряд, щоб нагадати ситуацію 2009 року і підштовхнути "до спокутування провини". "Тиск дійсно був колосальним. Україна ще могла б потягнути час, не підписуючи контракти. Але в європейських країнах, відрізаних на час кризи від постачання газу, почалися б технологічні аварії. Вони дуже злякалися. Мабуть, обіцяли Тимошенко золоті гори - аби вона скоріше підписувала газові контракти, що відкривають вентиль російської труби в Європу", - сказав Корольчук.
Заяви Януковича і Грищенко нагадують тактику: найкращий спосіб захисту - напад. Зрозуміло, що російсько-німецьке стратегічне партнерство міцніше і важливіше для Москви і Берліна, ніж відносини з Україною. Нападаючи на одного партнера, Київ ризикує ускладнити відносини з обома, як би Янукович не виправдовував Путіна
Керівник Інституту української політики Костянтин Бондаренко в коментарі НГ заявив, що німецькі політики визнали справедливість докору: "Впливовий депутат Європарламенту і відомий лобіст інтересів Газпрому в Європі Ребекка Хармс недавно сказала, що Тимошенко, приймаючи рішення в 2009 році, узгоджувала свої дії і з Брюсселем, і з керівництвом Німеччини. Тому українські президент і глава МЗС просто назвали речі своїми іменами". Експерт вважає, що заяви Януковича і Грищенко не є виправданням для Юлії Тимошенко: "Це різні речі. Екс-прем'єра судили не за підписання угод з Газпромом - вона їх дійсно не підписувала особисто, а за попередню моменту підписання фальсифікацію документів. У цьому - перевищення повноважень: Тимошенко не мала права особистими розпорядженнями підміняти колегіальні рішення уряду".
Костянтин Бондаренко припустив, що звинувачення на адресу німецького керівництва пов'язані з вкрай жорсткою позицією Німеччини щодо України - через арешт Юлії Тимошенко: "Що їм не пояснюють, які документи не показують, а вони твердять про політичних ув'язнених. Ангела Меркель якось заявила, що в Україні - диктатура. Йдуть у хід будь-які засоби, оскільки Німеччина зайняла дуже чітку і, до речі, скоординовану з Росією лінію на те, щоб не допустити зближення України з Євросоюзом". Третім союзником експерт вважає Францію."Заяви Януковича і Грищенко нагадують тактику: найкращий спосіб захисту - напад. Зрозуміло, що російсько-німецьке стратегічне партнерство міцніше і важливіше для Москви і Берліна, ніж відносини з Україною. Нападаючи на одного партнера, Київ ризикує ускладнити відносини з обома, як би Янукович не виправдовував Путіна", - сказав НГ керівник Інституту публічної політики Віктор Чумак. Він визнав політичною помилкою спробу Києва вирішити проблеми з Газпромом за допомогою атаки на команду Ангели Меркель.
***
У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст цих матеріалів