Громадський рух, який з’явився, згуртує тих, хто досі вважався "неправильними громадянами", - пише Тетяна Івженко в російській Независимой газете.
В Україні формується новий громадський рух -
Російськомовні українські націоналісти (РУН). Він з'явився у вигляді груп у соціальних мережах,
об'єднання зараз готується до офіційної реєстрації. Громадською базою нового руху можуть стати мільйони
людей.
"В Україні сьогодні 45% населення – російськомовні громадяни. Дві третини з
них - етнічні українці, чиї сім'ї стали російськомовними внаслідок
багатовікової русифікації. За даними соцопитувань, 86% з цих людей вважають
Україну своєю батьківщиною, а 72% назвали себе патріотами своєї країни. Як не
дивно, ці люди досі сприймалися як якесь непорозуміння: російськомовні патріоти
України", - розповів НГ лідер нового руху Сергій Замілюхін.
В Україні сьогодні 45% населення – російськомовні громадяни. Дві третини з
них - етнічні українці, чиї сім'ї стали російськомовними внаслідок
багатовікової русифікації
Він народився, отримав освіту і зараз проживає в
Києві. У минулому займався поліграфічним бізнесом, але віднедавна присвятив весь свій час
створенню нового руху. Замілюхін стверджує, що це сталося практично випадково:
"В інформаційній сфері з 2006-2008 років активно обговорюється питання про
місце і роль у
житті України російськомовних громадян, які підтримують незалежність і
суверенітет своєї держави. У Росії багато хто помилково ставить знак рівності між поняттями "російськомовний" і "проросійськи
налаштований". Для України ці поняття не тотожні".
За словами Замілюхіна, роздуми на цю тему
підштовхнули його до створення приблизно рік тому спеціальної групи у соціальних мережах. До неї несподівано
швидко приєдналися тисячі освічених і соціально активних людей. Потім у великих
містах сходу і півдня України почали
формуватися
своєрідні клуби російськомовних патріотів, які, як передбачається, стануть
осередками нового руху. Подібні центри створені або формуються на сьогодні у Харкові, Донецьку і Донецькій області,
в Луганську і містах області, у Запоріжжі, Києві, Дніпропетровську, Одесі,
Миколаєві.
Лідер руху категорично спростовує будь-яку політичну
основу цієї діяльності: "Ми плануємо зареєструватися у вигляді громадської
організації, яка ставить перед собою просвітницькі цілі. Пояснити
російськомовним українцям, що їхня
рідна мова - не російська, яка
була
історично нав'язана
їхнім
сім'ям, а українська
- мова їхньої нації. Донести правдиву історію нашого народу. Щоб люди пишалися
своєю національністю і прагнули до українства в широкому сенсі, включаючи
бажання пізнати
національну культуру, традиції, вивчити національну мову".
Ми плануємо зареєструватися у вигляді громадської
організації, яка ставить перед собою просвітницькі цілі. Пояснити
російськомовним українцям, що їхня
рідна мова - не російська, яка
була
історично нав'язана
їхнім
сім'ям, а українська - мова їхньої нації.
У цьому контексті зазначимо, що минулого року, коли в Україні
був прийнятий скандальний закон про регіональні мови, тільки 28% громадян
підтримали ідею подальшого підвищення статусу російської мови. За даними
Київського міжнародного інституту соціології, 47% не заперечували проти надання
російській статусу регіональної в місцях компактного проживання російськомовних
громадян. Ще 19% виступили за усунення російської мови з офіційного спілкування
на всій території держави. Україномовними себе назвали 56%, російськомовними -
40%, інші мови є рідними для 3% громадян України. За даними депутата Вадима
Колесніченка, співавтора закону про регіональні мови, російська мова сьогодні є
рідною для 14 млн 273 тис громадян України.
Але і прийняття закону, і спроби його реалізації
призвели до низки скандалів. Останній з них пов'язаний з майбутнім зовнішнім
незалежним оцінюванням (ЗНО) знань випускників шкіл. Міністр освіти і науки
Дмитро Табачник повідомив, що 80% майбутніх абітурієнтів попросили складати тести українською мовою. Він вважав
знущанням той факт, що інші 20% захотіли проходити тестування мовами нацменшин
- угорською, румунською, кримськотатарською. Російська стала тільки однією з них. Вчений і громадський діяч Максим
Стріха вважає, що Табачник прорахувався у
прагненні продемонструвати, як сильно українці зацікавлені в навчанні
російською мовою: "Влада проводить продуману піар-кампанію з популяризації
російської мови. Але іноді вона дає серйозні збої".
Подібну помилку вже понад 20 років здійснюють багато
проросійськи налаштованих
українських
політиків,
сказав НГ політолог Володимир Золотарьов. Він зазначив, що з початку 1990-х і
до цього часу
переважна більшість українців незалежно від того, якою мовою вони розмовляють,
підтримують ідею незалежності держави. "Людей з покоління, яке мріяло
повернутися до
СРСР,
дедалі менше. Деяких вводять в оману перевагами нових
об'єднань на кшталт Митного союзу", - зазначив він.
Росія занадто пізно зрозуміла, що російську мову та
культуру в СНД можна використовувати у
політичних інтеграційних цілях
На думку політолога, Росія занадто пізно зрозуміла,
що російську мову та культуру в СНД можна використовувати у політичних інтеграційних цілях.
Зазначимо,
що для українців у
російських ВНЗ діють
жорсткі квоти на навчання, які практично не припускають надання безкоштовних
місць у найпрестижніших університетах та інститутах. А навчання на комерційній
основі коштує занадто дорого. Тому з кожним роком дедалі більше українських випускників їдуть навчатися до Польщі, де це коштує дешевше, у США, де передбачені гранти, і до
Великобританії, де оплата порівнянна з російським рівнем, але диплом престижніший. Відповідно молоде покоління
орієнтується більше на
Захід, ніж на Росію.
"Зараз Газпром оголосив про намір фінансувати
програми навчання російською
мовою
в СНД. Але гроші і раніше виділялися, бюджети освоювалися. У Росії, мабуть, не
розуміють, що для українців російська мова - це одне, а держава - інше", -
зазначив експерт. З цієї ж причини у
країні не отримали широкої підтримки проросійські партії. "Люди, які
вважають своєю батьківщиною Україну і розмовляють у побуті російською мовою, досі почувалися "неправильними
українцями". Тому поява нового руху з дуже дивною і навіть смішною назвою - "Російськомовні
українські націоналісти" -
може бути затребувана
суспільством", - вважає Золоторев.
Керівник організації Комітет виборців України
Адександр Черненко сказав НГ, що така ніша є і в політиці: "Виросло
покоління людей, яке
орієнтується
на ліберальні демократичні цінності і виступає за розвиток держави на цій основі. Воно не сприймає націоналізм у тому вигляді, в якому його представляє
партія "Свобода" Олега Тягнибока, далеко не в усьому згодне з Батьківщиною Юлії Тимошенко. Їм
потрібна нова політична сила". За словами експерта, раніше багато хто з цих
людей або вимушено голосував
за Партію регіонів, або взагалі не брав
участі у виборах: "Вони не бачили можливостей для політичної
самореалізації. Хоча багато хто з них прекрасно реалізували себе в бізнесі, в
громадській діяльності. Останнім часом вони придивлялися до партії УДАР Віталія
Кличка, якого теж можна назвати російськомовним патріотом".
Сергій Замілюхін зазначив, що на осінніх
парламентських виборах РУН не домовлявся, за яку партію голосувати. Люди робили
вибір самостійно. "Ми робили акцент лише на опозиційності свого вибору, -
сказав він, додавши, що новий рух бере участь в окремих акціях опозиції. -
Просто як громадяни України зацікавлені в тому, щоб створити національну
державу, вільну
від олігархату та корупції. Але свідомо дистанціюємося від політичних сил
".
***
У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про
Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за
зміст цих матеріалів.