НГ: США вступають у гру

Захід, що цього року вперше прийняв пряму участь у врегулюванні українсько-російських газових проблем, намагається закріпити свою присутність на транзитному ринку. Йдеться про модернізацію української газотранспортної системи (ГТС). Офіційний Київ раніше відмовився від допомоги РФ у цьому питанні через побоювання, що спеціально створений газотранспортний консорціум одержить контроль над ГТС, що є національним надбанням, пише російське видання Независимая газета

Однак від допомоги США і ЄС просто відмовитися, очевидно, не вдасться: Захід щосили використовує такий козир, як прагнення забезпечити надійність транзиту.

Наступного тижня президент Віктор Ющенко викликаний у Брюссель із доповіддю про врегулювання газового конфлікту. Заступник міністра іноземних справ України Костянтин Єлісеєв нещодавно заявив, що на 23 березня в Брюсселі планується проведення міжнародної конференції з питань мобілізації фінансових ресурсів на модернізацію української ГТС. "Можливо, будуть якісь кредити, можливо, від Міжнародного валютного фонду на модернізацію нашої газотранспортної системи", - сказав він.

Паралельно представники українського зовнішньополітичного відомства уточнили, що США теж можуть взяти участь у цьому проекті - у рамках підписаної в грудні 2008 року Хартії про стратегічне партнерство між Україною та США. "У Хартії дійсно є положення, які стосуються залучення США до модернізації української ГТС. Хартією передбачені конкретні механізми енергетичного співробітництва, перш за все початок роботи двосторонньої робочої групи з питань енергетичної безпеки, а також поглиблення тристороннього діалогу у форматі Україна-США-ЄС стосовно посиленої енергетичної безпеки", - підтвердив керівник прес-служби МЗС України Василь Кирилич.
Саме на Вашингтон покладають сподівання щодо залучення до участі в проекті МВФ.

Українська сторона категорично спростовує припущення про те, що проект модернізації ГТС може означати передачу Києвом західним партнерам контролю над транзитними газопроводами. Віктор Ющенко заявив, що Україна нікому не уступить свою ГТС. Він уточнив: "Це сценарій, що нас не влаштовує. Ми виходимо з того, що газотранспортна система України є невід'ємною частиною оптового газового ринку Європи. І ми готові шукати баланс інтересів між споживачами, країнами-транзитерами та країнами-виробниками".

При цьому представники оточення президента підозрюють, що прем'єр Юлія Тимошенко зробила ГТС розмінною монетою на переговорах з підписання газових угод в Москві. "Очевидно, у Кремлі розглядали Юлію Тимошенко як номінанта на майбутню президентську посаду. Як кандидат у президенти Тимошенко в цій газовій угоді виграла, виграла кастинг на лояльність, підтримку з боку кремлівського керівництва і виграла як партнер, топ-менеджер з газової політики для Володимира Путіна", - сказав агентству УНІАН радник глави президентського секретаріату Вадим Карасьов. Тимошенко цю тезу категорично спростовує, заявляючи, що стан транзитної системи взагалі не розглядався на переговорах. Урядові чиновники зазначають, що навіть теоретично вивести магістральні газопроводи з держвласності неможливо, оскільки це заборонено Конституцією України. Внесення змін в Основний закон - складний і тривалий процес.

З іншого боку, технічний стан української ГТС викликає занепокоєння Києва. Йдеться про 37,5 тис. км газопроводів, 71 компресорної станції, 13 підземних сховищах газу. 20 січня, після поновлення поставок газу в Європу, спеціальні служби України підсилили контроль за станом ГТС. Фахівці, які раніше контролювали процес видобутку нафти та газу, були перекинені на транзитні газопроводи. Один з керівників Держгірпромконтролю Геннадій Тюкавкін пояснив українським інформагентствам, що посилення контролю пов'язане з аварійним режимом, у якому працює українська ГТС після того, як потоки газу в ній у період кризи перенаправлялися то в одну, то в іншу сторону.
Юлія Тимошенко в інтерв'ю українському телебаченню в середу ввечері підтвердила, що в перші тижні січня українські газопроводи вперше з моменту введення в експлуатацію працювали в експериментальному режимі. "Якщо було потрібно, газівники доварювали труби", - пояснила прем'єр, як за кілька годин вдалося повністю змінити потоки газу в українській ГТС. Чим це закінчиться, фахівці коментують із осторогою. "Система створювалася в радянський час і була розрахована на інтенсивне відновлення і хороше обслуговування, яке сьогодні не здійснюється належним чином. ГТС існує більш ніж 60 років, і за весь цей час жодного разу не відбувалася зміна напрямків потоків газу. Невідомо, до яких наслідків призведуть зміни, які трапилися останнім часом. Тому ми підсилюємо контроль", - розповів Тюкавкін.

Неофіційно багато чиновників визнають, що в аварійно-небезпечній ситуації варто було б задіяти технічно близьких російських фахівців.
Але офіційно про це мови немає. МЗС України недавно офіційно заявило, що в модернізації української ГТС не будуть задіяні країни, які прагнуть у такий спосіб встановити контроль над політичною системою України. Натяк був явно адресований Росії, адже приводом до заяви стали слова Володимира Путіна про готовність "Газпрому" брати участь як у модернізації української ГТС в рамках багатобічного газотранспортного консорціуму, так і в приватизації ГТС, якщо таке рішення буде прийняте Києвом. У той же час представники "Газпрому" уточнили, що в консорціумі, проти створення якого виступає Київ, зацікавлені також великі європейські споживачі газу - Німеччина, Франція і, можливо, Італія.

Українська опозиція вважає створення консорціуму єдиною реальною можливістю порятунку ГТС від остаточного руйнування. Але як тільки в Києві вперше за весь час незалежності пролунали заяви про можливість кооперації з Росією в питаннях модернізації ГТС, у гру вступив Вашингтон. Офіційний представник Держдепартаменту США Роберт Вуд звинуватив Росію в газовій блокаді України і Європи. А радник з національної безпеки США Стівен Хедлі, як передають агентства, заявив, що Москва використовує експорт газу як інструмент для залякування сусідніх країн. Ймовірно, це питання буде неформально обговорюватися на наступному тижні в Брюсселі. Але до березня позиція США і ЄС цілком може бути висловлена в документах, які Україні запропонують підписати на міжнародній конференції.