Поляки вважають українських "героїв" злочинцями, пише журналіст Валерій Мастеров у свіжому номері російської газети Время новостей.
Учора завершився дводенний офіційний візит Президента України Віктора Ющенка до Польщі. Було помітно, що польський президент Лех Качинський ще перебуває під враженням від участі російського прем'єра Володимира Путіна 1 вересня в Гданську у заході на згадку про 70-ту річницю початку Другої світової війни і публікації його статті в Газеті виборчій. "Тоді було вимовлено слова про особливі відносини між двома державами, які можуть стати основою для нової або великої Європи", - сказав президент Качинський, нагадавши про високу оцінку російським прем'єром зв'язків між Москвою і Берліном.
"Важливо зберегти те, що необхідно для партнерської Європи, а не для Європи, до якої повернувся дух домінування. Битва за Європу співпраці розіграється на території двох держав - Польщі та України. Європа повинна бути Європою співпраці, а не суперництва. Якщо переможе добро, це буде наша заслуга. Якщо ні, то, звичайно, катастрофи не буде, війна не почнеться. Але буде гірше, буде посилюватися напруженість", - заявив після переговорів з українським колегою пан Качинський. Віктор Ющенко підкреслив, що історія українсько-польських відносин "повинна служити дня завтрашнього і сьогодення". "Ми можемо відкрито дивитися один одному у вічі, але в наших відносинах є сторінки, які вимагають глибокої поваги і взаємного прощення, - зауважив український Президент. - Про них теж має бути сказано".
"Ми можемо відкрито дивитися один одному у вічі, але в наших відносинах є сторінки, які вимагають глибокої поваги і взаємного прощення. Про них теж має бути сказано", заявив Віктор Ющенко
Два президенти підписали "дорожню карту", яка охоплює політику, економіку і безпеку. Окремо виділено процес примирення і зняття напруженості з болючих питань минулого. Вантаж історичних проблем гальмує розвиток двосторонніх відносин, і навіть відкриття пам'ятного хреста жертвам українського Голодомору 1932-1933 років на православному цвинтарі у варшавському районі Воля не пом'якшило ситуацію.
Скандальний резонанс викликав український велопробіг Європейськими стежками Степана Бандери, який не допустили на польську територію. У Польщі Бандеру вважають злочинцем, його звинувачують у створенні Української повстанської армії (УПА) і організації в 1943 році етнічних чисток серед поляків на Волині, в результаті яких загинуло близько 60 тис. осіб. У розмові з польськими тележурналістами Ющенко порівняв боротьбу бандерівців за незалежність України з діяльністю в роки Другої світової війни польської підпільної Армії Крайової.
За даними соціологів, 64% поляків зазначили, що найтяжчі для сімейних спогадів зіткнення під час війни були з українцями - німці виявилися на другому місці (63%)
Однак полякам такі порівняння чужі і викликають лише обурення. За даними соціологів, 64% поляків зазначили, що найтяжчі для сімейних спогадів зіткнення під час війни були з українцями - німці виявилися на другому місці (63%). Депутат міськради польського міста Жешув Казимеж Москаль заявив: "За моєю оцінкою, УПА - організація майже злочинна. Для мене діалог і злагода понад усе. Але не можна їх вести через прославлення і зведення до рангу героїчної організації, яка ділила, а не поєднувала наші народи" .
Спочатку повідомлялося, що у вівторок президенти України і Польщі направляться в село Сахринь Люблінського воєводства. Там у березні 1944 року загін Армії Крайової вдарив по заселеному українцями селі, в якому перебував потужний загін української поліції, що служила німецьким окупантам. Поляки село спалили, а українських поліцейських вбили разом з жінками і дітьми, всього загинуло від 200 до 800 осіб. На місце трагедії військових років поїхав тільки Ющенко, Качинський залишився у Варшаві.
Також без польського президента Ющенко побував і у Перемишлі, де взяв участь у символічній передачі українського Народного дому, конфлікт навколо якого тривав 20 років. Побудований на початку ХХ століття на внески українців, що живуть у Перемишлі, будинок був осередком громадської та культурної діяльності української меншини. Потім будинок відійшов польській державі, українці домоглися його повернення при відчайдушному опорі місцевих депутатів від партії братів Качинських Право та справедливість. Небажання Леха Качинського взяти участь у цих заходах Газета виборча пояснила майбутніми президентськими виборами і турботою польського політика про збереження підтримки з боку націоналістично налаштованого електорату, далекого від проукраїнських симпатій.
***
У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів.