Після 24 лютого тема коронавірусу в Україні відійшла на задній план. Масковий режим перестав бути обов’язковим, хоч карантин продовжено до 31 серпня. Чи скоро ми зможемо забути про ковід?
Не боїться ні ракет, ні вибухів
У світі всього з початку пандемії виявлено 521 366 398 випадків захворювання на коронавірус, летальність сягнула 6 288 682 із них. В Україні після першого дня війни статистика захворюваності на коронавірус не ведеться. А за даними на 23 лютого загальна кількість хворих складала 4 809 624 особи, летальних випадків - 105 229.
"Ми зараз зосереджені на тому, щоб зберегти своє життя у зв'язку з війною, і коронавірус відійшов на другий план. Хоча випадки його реєструються, і люди з ковідом навіть потрапляють до лікарень. Але коли ми говоримо зараз про госпіталізацію, то мова йде про дуже важких хворих. Можу припустити, що в нинішніх умовах не завжди діагностують коронавірус, хоча це може бути саме він. Адже у нас частина території окупована, є міста такі, як, наприклад, Харків, що постійно перебувають під ракетними обстрілами. Багато медичних закладів зменшили свою потужність: вони пошкоджені, зруйновані, дехто із співробітників евакуювався. Постачання тест-систем і відповідних препаратів погіршилося. А більшість лабораторій, які проводять тестування на COVID-19, зачинені. Та й люди не завжди звертаються за медичною допомогою, або звертаються онлайн. І здебільшого їм доступне не ПЛР-тестування, а експрес-тести, які мають більшу похибку", - зазначає доктор медичних наук, професор, завкафедрою епідеміології Харківського Національного медуніверситету Тетяна Чумаченко.
За її словами, ковідних відділень у лікарнях вже немає, а хворих на коронавірус госпіталізують до інфекційних відділень. Адже медзаклади переорієнтовані на те, щоб лікувати мінно-вибухові рани і рани від уламків ракет як у військових, так і у цивільного населення. Та й не всі медзаклади працюють - багато з них теж зазнали руйнувань. А що відбувається з медустановами на окупованих територіях, взагалі невідомо.
"Але вірус не боїться вибухів та руйнувань, під час війни він не зникає сам по собі. Тим більше, що в цей тяжкий для нас час, побільшало сприятливих для нього умов. У бомбосховищах чи в метро, де ховається багато людей від вибухів, ідеальні умови для його поширення. Тому варто було б там одягати маски. В багатьох країнах від них поки не відмовляються. Не забувайте, що шанси померти від ускладнень коронавірусу приблизно такі ж, як і загинути від ракетного удару. І бажано не забути про вакцинацію. За довоєнними планами уже усі українці мали б отримати бустерне або третє щеплення. А у нас ще не всім вкололи навіть другу дозу. Це при тому, що препаратів для вакцинації в країні достатньо", - уточнює Чумаченко.
За словами заступника міністра охорони здоров’я - головного санітарного лікаря України Ігоря Кузіна, другу дозу вакцини проти COVID-19не отримали майже 700 тисяч наших громадян, ще понад 14 мільйонів не зробили бустерне щеплення. Завершили базовий курс вакцинації, отримавши два щеплення, 15,2 млн українців, мають ще й "бустер" - 1,4 млн осіб. Вакцин у країні достатньо - є майже 10 млн доз Pfizer та CoronaVac.
Мінливість - умова існування вірусу
Чого чекати далі від коронавірусу? Чи зуміє людство здолати його і забути про нього?
"COVID-19 ніколи і нікуди від нас вже не дінеться. Це вже наш рідний вірус, який завжди буде з нами. Він буде періодично повертатися, спричиняючи нові хвилі захворювання. Так само, як повертається грип, парагрип, риновірус, аденовірус. Всі ці віруси, які вибрали нас як екологічну нішу, прагнуть розмножуватися і зберігати себе на планеті. Вони, як правило, з’являються в певній сезонності, тоді і йде зростання захворювань. І коронавірус стане сезонним, перейде у розряд ендемічних хвороб. Він, як і інші віруси, наприклад, той же грип, має високий потенціал до мінливості. Але таким агресивним, яким був на початку пандемії, він уже не буде. По-перше, ми вже маємо певний популяційний імунітет: багато людей перехворіли, багато вакцинувалися. Тяжких випадків та смертей стає менше, перебіг хвороби - легший. Тобто ми бачимо, як відбувається звичайна і навіть передбачувана історія. Саме так приживаються до нас усі збудники. Спочатку вони агресивні, як молодь - дуже активна і, як кажуть, "нарвана", нападають на всіх, а потім поступово адаптуються до людства. Коронавірус, звичайно, буде змінювати свої властивості, щоб тримати на планеті певну свою біомасу, тому мінливість - необхідна умова для його існування. Інакше, якщо він стане надто лагідним і незмінним, скоро загине", - пояснює головний позаштатний епідеміолог МОЗ, професор, завкафедрою епідеміології Львівського Національного медуніверситету ім. Данила Галицького Наталя Виноград.
Стосовно прогнозів щодо закінчення пандемії, то багато хто з медиків вважає, що це вже на часі. Однак є один нюанс, через який завершення оголошеної ВООЗ пандемії ще доведеться почекати.
"Більшість фахівців схильна до того, щоб завершувати пандемію. Але є одне "але". Тоді не можна буде колоти ці вакцини, що ми маємо зараз, бо вони дозволені лише для застосування у період пандемії. А вакцин цих, очевидно, є достатньо, уже переважна більшість країн їх придбала. Тому, мені здається, з завершенням пандемії ще доведеться почекати", - каже Виноград. І припускає, що коронавірус, котрий незабаром стане у нас сезонним захворюванням, щороку активізуватиметься десь у жовтні, і триватиме до грудня. Адже саме в цей час люди зі свіжого повітря масово ідуть в приміщення і аудиторії. А це для вірусу ідеальні умови.
До слова, представники ВООЗ цього тижня на прес конференції у Женеві повідомили погану новину: керівник підрозділу з надзвичайних ситуацій Майкл Райан зазначив, що кількість випадків Covid-19 у світі за останні два тижні раптово підскочила на 30%. На його думку, це зумовлено новими підваріантами штаму Omicron - BA.4 та BA.5. Він дорікнув представникам медичних систем різних країн за скасування профілактичних заходів, зокрема, маскового режиму, обов’зкового дистанціювання та скорочення тестування при підозрі на ковід. А голова організації Тедрос Аданом Гебреїсус закликав усі країни активніше вакцинувати населення, щоб прискорити завершення пандемії.
Галина Гірак