В Україні обіцяють наступного року завершити впровадження пенсійного базового доходу. Це має збільшити маленькі пенсії до гідного рівня. Що саме планують чиновники і що може завадити їхнім планам?
Вікові лінійки та інші "фішки"
За даними Міністерства соціальної політики, станом на 1 липня 2022 року середній розмір пенсії склав 4 437 грн, що майже на 660 грн (або на 17 %) більше у порівнянні з 1 липня минулого року. Середній розмір військових пенсій за рік збільшився на понад 3 тисячі грн або на 53% і сягнув майже 8 900 грн. Як констатують у міністерстві, цього вдалося досягти завдяки індексацій пенсій; послідовному охопленню пенсіонерів віковими надбавками до пенсій (людей 80+ з 2020 року, а 75+ з 2021-го); пришвидшенню зростання мінімальних пенсійних і соціальних допомог у 2022 році. Це вже були елементи впровадження базового пенсійного доходу - частина нашої євроінтеграції і відповідь на фактичні виклики, які ми маємо.
Ці заходи планують продовжити. І вже на жовтень цього року запланована диференційована за віком доплата для пенсіонерів у віці 70+, а на 2023 рік передбачені базові гарантії для осіб віком від 65 років, для людей з інвалідністю та тих, хто втратив годувальника. Крім того, щороку у березні відбувається індексація пенсій, у квітні збільшують виплати працюючим пенсіонерам, у липні і грудні - зростає прожитковий мінімум, через що збільшуються мінімальні та максимальні пенсії (перші, відповідно, на різницю між старим і новим показниками, а останні - на 10 таких різниць). Ще деякі пенсії збільшуються паралельно з підвищенням мінімальних зарплат.
Це означає, що пенсіонерам слід лише дочекатися своєї черги на підвищення виплат. Головне, щоб у держави буди для цього кошти. Зараз вони є. За січень-червень 2022 року до ПФУ надійшло 272,7 млрд грн доходів, що на 11 % більше, ніж за аналогічний період минулого року. Зокрема, від сплати Єдиного соціального внеску (ЄСВ) надійшло на 25 млрд грн або на 17,6 % більше, ніж за аналогічний період минулого року. Але страхові внески після суттєвого законодавчого зменшення їх у 2016 році та через демографічні тенденції вже ніколи не будуть достатнім джерелом фінансування солідарної пенсійної системи, яка перейшла нам у спадок від колишнього СССР. Саме тому пенсійні виплати додатково фінансуються з Державного бюджету, що передбачено Конституцією.
За даними Пенсійного Фонду, пенсії отримують 10,8 млн осіб, 74,3% з них - пенсіонери за віком. Виплати, менші ніж 2 тис. грн, одержують 0,66% пенсіонерів, від 2 тис. до 3 тис. грн - 42,83%, від 3 тис. до 4 тис. грн - 20,38%, від 4 тис. до 5 тис. грн - 11,07%, від 5 тис. до 10 тис. грн - 18,5%, від 10 тис. грн - 6,56%.
Невтішні прогнози
Незважаючи на обіцянки чиновників, багато що може змінити війна, яка вже майже 5 місяців триває в Україні. Через воєнні дії багато підприємств не працюють, зростає кількість безробітних, через що зменшується сплата ЄСВ до Пенсійного Фонду. Крім того, зменшуються надходження до Держбюджету, який теж фінансує виплати пенсій. У зв’язку з цим, а також зі значним подорожчанням продуктів харчування і найнеобхідніших товарів, деякі соціологи дають дуже невтішні прогнози для пенсіонерів: якщо війна затягнеться, то усім пенсіонерам виплачуватимуть пенсії у такому розмірі, щоб можна було прожити, з зовсім невеликою різницею у розмірах виплат. Тобто, тим, у кого пенсії досить пристойні, - їх зменшать, а у кого зовсім маленькі - трохи збільшать. Тоді, виходить, про зростання виплат годі й думати.
"Влада постійно підвищує пенсіонерам. Якби не було війни, то були б підвищення і цього року, і наступного. Але війна все змінила. Якщо раніше було так: влада щось пообіцяла, значить, зробить це. Але зараз ми живемо у іншому вимірі, держава має інші можливості. Значно менші, ніж були раніше. А війна триває, країна зазнає руйнувань. Невідомо, скільки ще продовжуватимуться воєнні дії. Тому хоч плани складаються з поліпшення пенсійного забезпечення, але виконання їх - під питанням. Це в нашій ситуації, можна навіть сказати, благі наміри. Їх вдасться втілити лише якщо війна скоро закінчиться і будуть сприятливі умови для розвитку соціальних програм. Але цілком реальний варіант, що не буде змоги втілити їх. Пенсійний фонд і держбюджет можуть не витримати навантаження. Тому щоб люди похилого віку могли вижити, може бути така ситуація, що виплачуватимуть пенсії усім пенсіонерам приблизно на одному рівні: тим, у кого вони дуже маленькі, трохи додадуть, а в кого великі, - зменшать. Адже ситуація погіршується. Економічна допомога заходу нерегулярна, а потреба в ній зростає. Раніше нам потрібно було 5 млрд доларів на місяць, зараз уже 9 млрд доларів. За найгіршого збігу обставин, не виключаю, що навіть нинішньої осені вже може відбутися такий "переділ" пенсій", - каже директор Інституту соціально-політичного проектування "Діалог" Андрій Миселюк.
Утім, до такого кроку держава вдасться хіба що у крайньому випадку. До цього часу пенсіонери отримують усі належні їм виплати, навіть якщо їм довелося евакуюватися через бойові дії з місця постійного проживання. А Пенсійний Фонд регулярно інформує про виплати пенсій. Наприклад, фінансування їх минулого місяця завершено ще 24 червня. На що було спрямовано 51,2 млрд грн, в тому числі 12 млрд грн - через АТ "Укрпошта", 39,2 млрд грн - через уповноважені банки. Зараз виплачують пенсії за липень. Оскільки прожитковий мінімум, визначений для осіб, які втратили працездатність, з 1 липня зріс до 2027 грн, то у 4,8 млн осіб пенсії зросли в середньому на 45,40 грн.
А ще раніше, у квітні цього року, здійснено перерахунки пенсій родичам загиблих військовослужбовців. За результатами цих перерахунків понад 2,2 тис. осіб отримали збільшення пенсій в середньому на 1,5 тис. грн. Мінімальні гарантії щодо цього виду пенсій передбачають, що кожен член сім’ї загиблого військовослужбовця отримає не менше 7 800 грн - кожен з батьків та подружжя і 6 100 грн - кожна дитина. Це стосується також родин загиблих добровольців територіальної оборони, адже з квітня на цих захисників поширені підвищені пенсійні гарантії, передбачені для військовослужбовців.
Галина Гірак