Зруйнована житлово-комунальна інфраструктура, мільярдні борги населення за спожиті газ і тепло, ймовірні проблеми з енергоносіями - як з цим зимувати будемо?
Обминути Армагеддон
Цьогорічна зима може стати однією із найтяжчих за всю історію Незалежності України. Як зазначив виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан, через війну з’явилося дуже багато ризиків, зокрема і те, що 336 об'єктів критичної інфраструктури зруйновані внаслідок ракетних і артилерійських ударів.
Щоб запобігти найгіршому перебігу подій, створено штаб з підготовки до опалювального сезону, який щотижня збирає дані про виконання запланованих робіт. До того ж, частина муніципалітетів з травня, як тільки закінчився попередній опалювальний сезон, почали переходити на альтернативні джерела, облаштовуючи індивідуальне опалення в багатоквартирних будинках. Господарі ж приватних забудов масово змінюють газове опалення на дрова і вугілля. Крім того, на придбання запасів резервного обладнання на випадок екстрених ситуаційКабмін виділив громадам 1,4 млрд грн. Разом з тим, у Верховній Раді розглядаються зміни до Закону про Держбюджет України на 2022 рік, згідно з яким передбачене відшкодування заборгованості за газ підприємств теплопостачання на суму 38,2 млрд грн. А з резервного фонду Уряд уже виділив для Чернігова, Охтирки і Кременчука 300 млн грн на відновлення зруйнованих об’єктів теплопостачання. Допомога від держави буде надана й іншим населеним пунктам для фінансування відновлення об'єктів інфраструктури теплопостачання.
Що ж стосується побутових споживачів, то їм обіцяють заморозити комунальні тарифи і вже прийнятий у першому читанні закон, що забороняє під час воєнного стану і ще протягом півроку після нього стягувати борги за спожиті комунальні послуги. Зараз ця заборгованість уже сягнула 130-140 млрд грн.
"Розумію певну логіку тих, хто голосує за цей закон, але є побоювання, що певний відсоток споживачів зловживатиме, не сплачуватиме за комуналку, хоч така можливість є. А працівники житлово-комунальної сфери зараз теж як на війні, тільки вони на своєму фронті. Не можна їх позбавляти зарплат, потрібно віддячити їм хоча б тим, щоб оплатити нараховане в платіжках. Треба розуміти, що війна закінчиться, і тоді вже боржникам поблажок не буде. Це значить, що все одно доведеться платити. А якщо заборгованість буде значною, то при найгіршому розвитку подій можна залишитися й без квартири - її можуть забрати через суд. Та й слід врахувати, що навіть відносно невелика заборгованість (40 неоподатковуваних мінімумів громадян або 680 грн - ред.) може стати причиною відмови у наданні житлових субсидій. То ж краще, по можливості, не накопичувати боргів", - висловила нам свою думку керівник житлово-комунальних програм громадянської мережі «Опора» Тетяна Бойко.
Щороку зима - надзвичайна подія
Чи є нагальна необхідність на законодавчому рівні заборонити стягувати заборгованість за комунальні послуги?
"Можливо, не треба було б застосовувати цей закон для всієї території країни, адже ситуація скрізь різна. Наприклад, у зонах бойових дій та наближених до них, маю на увазі Донецьку, Луганську області, Миколаїв, Харків та інші міста, - там за комуналку сплачує не більше 10% населення. Бо людям нічим платити, і важливіше - просто вижити. В, умовно кажучи, середній зоні - Київ, Черкаси, Полтава, Вінниця, Кропивницький - платять 50-60%. Гадаю, що із введенням в дію закону, про який йде мова, залишаться такі самі відсотки з оплати. У мирний час люди платили сезонно: взимку менше, бо багато нараховували за тепло, а влітку надолужували десь до 80%. Не було такої розбіжності по регіонах, як зараз: 10 і 60%. Цей закон мав би бути іншим. Країну слід було поділити на три зони і для кожної з них надати свої пільгові умови з оплати комунальних послуг. Маю на увазі першу зону - де йдуть бойові дії і наближені до них, другу - середню, яку вже згадував, і третю - ближчу до західних кордонів. Там платежі більш-менш нормальні, доходить до 80%", - каже голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко.
У той же час він звертає увагу на те, що зараз у нас - 8 млн вимушених внутрішніх переселенців, 6 млн переселенців з України за кордоном, а 5 млн українців через війну втратили роботу. Відповідно, і потреба у субсидіях буде більшою, ніж торік, коли цю допомогу від держави на оплату комуналки отримували близько 3 млн домогосподарств. В бюджеті ж закладено на ці потреби на поточний рік 42 млрд грн - це трохи більше, ніж минулорічна сума. Поки що про субсидії на опалювальний сезон чиновники не роблять ніяких заяв. Схоже, вони обмірковують цю проблему.
А що буде після війни - чи є вірогідність списання комунальних боргів?
"Це питання вже неодноразово піднімалося. Думаю, ще будуть такі спроби. Але як це втілити на практиці? Немає механізму. Бо бюджетні кошти мають бути виділені людям, а вони вже цими грошима сплатять свої борги. А переказати їх комунальним підприємствам бюджетним трансфером - неможливо. Борги й зараз чималі, і продовжують рости. Та ми розуміємо, що опалювального сезону вони не відмінять. Напевно буде зменшення споживання газу, про що попередив міністр громад і територій Чернишов. Він сказав, що взимку може бути у квартирах 16-18 градусів. Але розбалансування подачі тепла у будинках старої забудови, яких у нас до 90%, може призвести до того, що на верхніх поверхах будуть ті ж 16-18 градусів, а на нижніх - 13-14", - зазначає Попенко.
Та, на його думку, місцева влада знаходитиме кошти, щоб пройти цей опалювальний сезон. А постачальники послуг трохи зменшуватимуть їхній обсяг. Побутові відходи можуть вивозити не щодня, а кілька разів на тиждень. А щодо утримання будинків, то не надаватимуть більшість із 17 послуг. Наприклад, таких як дератизація і дезінсекція (боротьба з гризунами і комахами) або протирання номерних знаків на будинках (а раніше це нібито робили). Прибирати ж у дворах і будинках можуть 2-3 рази на тиждень. В результаті працівникам значно зменшать зарплати, залишивши "мінімалки"або й менше того.
Щодо запасів газу, то зараз у сховищах маємо майже 11,4 млрд куб. із 19 млрд куб. необхідних. Але є ще час, а щомісяця ми видобуваємо близько 1 млрд куб, взимку менше, десь 800 млн.
"Ми щороку до опалювального сезону готуємося, як до надзвичайної події. І зрозуміло чому. Через зношеність тепломереж і обладнання у нас тисячі, якщо не десятки тисяч будинків не придатні до того, щоб в принципі подавати в них опалення. Але мешканці цих будинків тепло все-таки отримують. І цього року буде так само. Головне, щоб ракети не знищували важливі об’єкти житлово-комунальної інфраструктури", - каже наш співрозмовник.
Галина Гірак