МАГАТЕ та ООН повинні допомогти Україні очистити від ворогів Запорізьку атомну електростанцію. ЗАЕС була захоплена 4 березня.
Неспокійне життя станції
Запорізька АЕС - найбільший енергетичний об’єкт у Європі. На станцію, що розташована на березі Каховського водосховища поблизу Енергодару, припадає майже половина атомної генерації України.
ЗАЕС була захоплена 4 березня. Тоді росіяни обстрілювалиїї, влучили в енергоблок, виникла пожежа, яку ліквідували.
Окупанти перетворили Запорізьку атомну на військову базу. На її майданчику розмістили 500 солдатів РФ, танки, Урал, бронетранспортери, вибухівку і зброю, а потім - РСЗВ Смерч та Гради. Пізніше, за інформацією WSJ, вороги встановили протипіхотні міни вздовж берегів водосховища, що охолоджує шість реакторівстанції.
На ротаційній основі там перебувало до 20 російських атомників, але кістяк колективу залишався українським.Під час візиту російських атомників на ЗАЕС у березнї окупанти заявили, що приєднують станцію до Росатому. Нині більшість її енергоблоків зупинені, однак в енергосистему України й наразі надходить електрика від неї.
В Антикризовому експертному ядерному центрі України розкрили мотиви Росатому: росіяни намагаються вкрасти технології американського ядерного палива Westinghouse, що використовується на станції.
30 травня було втрачено зв’язок між МАГАТЕ та серверами з контролю за ядерним матеріалом ЗАЕС. 10 червня його було відновлено, потім знов загублено і поновлено.
Згодом Україна відмовила у візиті на ЗАЕС гендиректору Міжнародного агентства з ядерної енергії (МАГАТЕ) Рафаелю Маріано Гроссі - до моменту її звільнення. Розгорівся скандал: у Енергоатомі звинуватили Гроссі у спробі легітимізувати перебування окупантів на станції та підкреслили, що не запрошували на ЗАЕС і його.
Росіяни намагались звинуватити українських атомників у зберіганні зброї на території АЕС. Для цього вони піддали тортурам співробітників станції, вимагаючи осушити охолоджувальні басейни. Внаслідок тортур в Енергодарі помер водолаз ЗАЕС Андрій Гончарук.
Провокації загарбників тривали. У приміщеннях з обмеженим доступом вони знімали ролики про "успішну роботу"станції, для чого туди привезли російського блогера-пропагандиста. Потім, вже в липні, з території ЗАЕС окупанти обстрілювали ракетними комплексами Нікополь. Незважаючи на опір українців (18 липня на станції було поранено дев’ять окупантів),вороги продовжували лютувати: проникли до радіаційної зони одного з блоків, займалися викраденням працівників.
А 21 липня мер Енергодара Дмитро Орлов повідомив, що у машинній залі першого енергоблоку окупанти розмістили 14 одиниць важкої техніки. Це унеможливило доступ туди спеціалізованих пожежних машин.
"Якщо ж пожежа станеться, наприклад через випадкову детонацію боєкомплекту, то її масштаби можуть дорівнювати тій, яка відбулася під час аварії на ЧАЕС", - наголосив Д. Орлов.
Потрібна допомога світу
Президент Центру глобалістики Стратегія ХХІ, експерт з питань енергетики Михайло Гончар наголошує, що європейці досі не мають належного рівню усвідомлення та реагування на провокації окупантів на ЗАЕС.
"Вочевидь, працює російська пропаганда – з тим, аби нейтралізувати кроки української сторони коли ми говоримо, що тут необхідне втручання на рівні міжнародних організацій. І що територія ЗАЕС та прилегла тридцяти кілометрова зона мають бути демілітаризовані, - каже він. - там не повинно бути російських військ, натомість, якась спеціальна місія ООН".
За словами фахівця, звільнення станції має відбутися за рахунок міжнародних зусиль. Необхідне створення безпечних умов для її експлуатації, або, принаймні, зупинки - аби вона не несла загрози на період, поки не завершаться бойові дії на Півдні.
"Росія у притаманній їй манері (думаю, вона ще покаже себе у найближчі місяці) буде займатись тим, що було з самого початку - себто, ядерним шантажем. Адже коли почалось вторгнення 24 лютого, одним із мотивів РФ було намагання знайти докази, що Україна веде пошук чи то ядерної, чи якоїсь "брудної"бомби, використовуючи ядерні матеріали на енергоблоках українських атомних електростанцій, - підкреслив він. - Хоча останнє виглядає абсурдно: те паливо, яке є на АЕС, використати одразу для виробництва ядерної зброї просто неможливо".
Експерт із ядерної енергетики Ольга Кошарна нагадала: ще у березні прем'єр-міністр Дмитро Шмигаль звертався до ООН і МАГАТЕ, аби створити демілітаризовану зону у радіусі 30 км навкруги всіх чотирьох українських АЕС. Коли Україну відвідав президент МАГАТЕ, він також казав про це. У червні Міністерство закордонних справ України заявило про пошук шляхів для вирішення цього питання.
"Але, як я бачу, МАГАТЕ не має жодних інструментів. Вони не можуть вплинути. Крім глибокого занепокоєння, нічого не можуть зробити", - наголосила вона у коментарі журналістам.
За словами О. КошарноЇ, оскільки РФ є постійним членом Радбезу ООН, писати листи з проханням про мандат для "блакитних каскок" і МАГАТЕ не має сенсу через можливе вето. Отже, Генасамблея ООН має прийняти відповідну резолюцію.
"Але для того,щоб такий механізм запрацював, Україні необхідно вжити якісь дії. Це краще знає МЗС. Я бачу єдине - це отримати мандат для "блакитних касок" і зайти на всі наші АЕС разом із фахівцями МАГАТЕ", - резюмувалавона.
Зауважимо, Росію можуть визнати державою-спонсором тероризму і виключити з Радбезу, що значно би полегшило, зокрема, й звільнення ЗАЕС.
Разом із тим, військовий експерт Олег Жданов вважає, що станцію можуть звільнити вже восени і без боїв. Та підкреслює: ЗАЕС розрахована навіть на ядерну війну, тому звичайною зброєю знищити її вкрай важко.
"Реактор, що працює в нормальному стані, має купу блокувань і захисту. Перше, що робить реактор - блокує активну зону і гасить її, охолоджується. Перезапуск реактора - це потім величезна проблема. У будь-якому випадку, навіть якщо виникає позаштатна ситуація, спрацьовує система, що гасить реактор", - пояснив він.
В Міноборони України вже повідомили: навіть якщо виникне можливість відбити ЗАЕС при контрнаступі на Півдні, штурмувати її військові не будуть. Єдиний можливий вихід - оточити станцію, захопити прилеглі населені пункти і вимагати від окупантів покинути Запорізьку атомну.
Ірина Носальська