З початку повномасштабної війни задокументовано сотні фактів збитків, завданих екології внаслідок воєнних дій. Цю шкоду попередньо оцінено у 204 млрд грн. Коли і як ми її відчуємо?
Дві тисячі злочинів
В Україні намагаються фіксувати кожну злочинну дію росіян не тільки проти людей, а й стосовно довкілля.
"З початком повномасштабного вторгнення РФ порядок денний міністерства довелося кардинально змінити, а екологічну політику формувати в нових воєнних реаліях", - зазначає очільник Міндовкілля Руслан Стрілець.
Очолюване ним міністерство разом з Держекоінспекцією цілодобово документує злочини окупантів проти української природи. Від початку війни зафіксовано уже понад 2 тис. таких фактів. Розроблено 10 нових методик обрахунку шкоди, завданої довкіллю. І вже зараз сума збитків сягає 204 млрд грн. Готуються позови проти країни-агресора до міжнародних судів.
Злочини проти природи страшні тим, що мають сумні наслідки на майбутнє. Особливо коли мова йде про хімічне забруднення ґрунтів та вод, руйнування екосистем і зменшення біорізноманіття. У нас фіксують усі ці види екоциду.
Прикладом того, скільки часу дають про себе знати воєнні злочини проти екології, може бути бельгійське містечко Іпр. Це був ключовий пункт Західного фронту Першої світової війни. Через майже 100 років, 2011-го, вчені провели там дослідження ґрунтів і встановили, що вміст важких металів все ще перевищує норму.
За даними ООН, наша Україна є однією з найбільш замінованих країн світу. За попередньою оцінкою, понад 80 тис. кв. км території нашої держави потребують очищення від мін та вибухонебезпечних залишків. Крім того, як зазначають захисники довкілля українсько-чеського проекту "Чисте повітря для України", у нас забруднені грунт, повітря й вода. Це забруднення може переміщуватися навіть до сусідніх країн. Ще одна біда - витоки шкідливих речовин, які знищують цілі екосистеми. А супутникові знімки ООН фіксують значне збільшення кількості пожеж у природних заповідниках, на заповідних територіях і в лісистих районах.
Руйнівні дії окупантів
Нині ми можемо лише в загальному оцінити те, що відбулося.
"Інформацію отримуємо у відкритому доступі про найбільш кричущі злочини. Напевно, першим з таких випадків є атака на "Укриття" Чорнобильської атомної станції. Можемо констатувати, що безпека цього об’єкту була поставлена під серйозну загрозу. На щастя, не відбулося розгерметизації його, але потенційно така небезпека існувала. І якщо прямої шкоди довкіллю не було завдано, то вся система безпеки ЧАЕС постраждала. І Україна змушена буде витрачати мільйони доларів на те, щоб відновити ту систему безпеки, яка створювалася, починаючи з 1986 року. Сьогодні під серйозною загрозою знаходиться Запорізька АЕС. Українські війська звідти пішли, щоб не створювати загрози. Але там, поблизу станції, фіксується переміщення російських військ", - каже еколог правозахисної громадської організації "Екологія. Право. Людина" Анатолій Павелко.
Він також зазначає, що наша країна зазнала значних втрат від окупантів через несанкціоноване використання природних ресурсів. Наприклад, води. Після захоплення значної частини Каховського водосховища, а також Каховської ГЕС, загарбники пустили воду на тимчасово окуповану територію Криму. Тобто, крадуть воду, а заодно й електроенергію, щоб перекачувати її.
Крім того, пряма шкода екології була завдана у Маріуполі. Адже у місті зруйновані заводи, на яких використовувалися різні речовини, які є типовими забруднювачами довкілля. Зруйновані шламонакопичувачі, сховища і склади різних отруйних речовин. І всі хімікати й речовини потрапили в довкілля. А, наприклад, у Сєвєродонецьку люди відчували викиди нібито азотної кислоти. Але чи була то саме ця речовина, поки що у зоні бойових дій оцінити неможливо, бо цивільні фахівці не мають змоги туди потрапити.
За різними оцінками, у нас сталося близько 5 тис. лісових пожеж. Скільки саме лісу згоріло? Які саме екосистеми і скільки років будуть відновлюватися? Запитання риторичні. Адже деякі ліси на сході й півдні, тобто на межі свого ареалу в умовах високих температур, - відновлюються дуже повільно.
Жахливо й те, що відбуваються атаки на сховища сільськогосподарських хімікатів, в результаті чого пестициди і мінеральні добрива потрапляють у грунт, на якому вирощують сільгоспкультури, і в грунтові води, що використовуються як джерела питного, промислового і сільськогосподарського водопостачання. Поля забруднюються і в результаті падіння артснарядів. Скільки років там зберігатимуться важкі метали? Це теж невідомо.
Що стосується клімату, зокрема, процесу глобального потепління, то воно може дещо пришвидшитися. Адже окупанти руйнують все, у тому числі й сховища, де зберігалися парникові гази, які використовують у сільгоспвиробництві, для обробки сільгосппродукції як холодоагенти. Скільки таких цистерн зруйновано – не знає ніхто. Від горіння нафтопродуктів на зруйнованих нафтобазах і нафтопереробних підприємствах теж додається викидів парникових газів. А, з іншого боку, багато населених пунктів зараз позбавлені газопостачання, скорочуються поставки блакитного палива з Росії до Європи. Це мало б призвести до зменшення парникових газів. Але якщо альтернативою буде, наприклад, вугілля, то, навпаки, викидів стане ще більше.
"Оцінити збитки, завдані окупантами, і наслідки від тих збитків, можна буде лише після війни. Зараз важливо кожен злочин проти природи, по можливості, фіксувати. Але можна припустити, що, мінімум, два покоління українців у тій чи іншій мірі відчуватимуть шкоду, завдану нашій природі бойовими діями. Хтось відчує це на власному здоров’ї, але, скоріш за все, через кілька років. Це можуть бути різні захворювання, у тому числі й онкологія. Все залежить від того, наскільки близько людина знаходилася від впливу зруйнованих небезпечних об’єктів чи пошкоджених екосистем та інших чинників", - резюмує А. Павелко.
Галина Гірак