Для того, аби послабити російську економіку і можливість здійснювати військові дії в Україні, Захід вдається до чималих зусиль. Зокрема, наслідком падіння вартості нафти може стати розвал РФ.
Послаблений варіант ембарго
Введення ембарго на купівлю російської нафти довго дискутувалося в Європейському Союзі. Проти активно виступала Угорщина. Однак наприкінці травня на саміті ЄС була досягнута політична домовленість, на основі котрої на початку літа прийняли шостий пакет санкцій Євросоюзу проти РФ. Під санкції потрапили дві третини російської нафти, що надходять у ЄС танкерами.
За словами голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляйен, ембарго запровадили саме на неї, а також на ті об’єми "чорного золота", що йдуть по північній голці нафтопроводу Дружба до Польщі та Германії, це 90% всього експортного обсягу. Залишок у 10% південною гілкою Дружби, як і раніше, буде отримувати Угорщина, а також країни, що не мають виходу до моря - такі, як Словаччина та Чехія. Це дає можливість Угорщині, що вирізняється особливою прихильністю до країни-агресора Росії, та іншим країнам поступово владнати свої енергетичні проблеми.
Зараз Росія експортує близько 8 млн барелів нафти на добу, ембарго може скоротити ці обсяги на 3 млн барелів, вважають в Міжнародному енергетичному агентстві. Як пише Bloomberg, росіяни тоді втрачатимуть до 10 млрд доларів на рік.
Фахівці кажуть, що це незворотній процес: не маючи змоги продавати нафту, РФ змушена буде закривати розроблені родовища, бо консервувати їх неможливо. І навіть у майбутньому у росіян не буде достатніх технічних можливостей, аби облаштувати нові свердловини.
Поки ембарго не запрацювало (а це станеться наприкінці грудня), багато країн відмовляються купувати "криваву" нафту, а Росія всіляко намагається це обійти: у відкритому морі нафту переливають з одного танкера в інший, змішують різні її марки. Танкери, маскуючись, заходять під "лівими" прапорами у порти для завантаження.
Однак партнери України намагаються це контролювати. Наприклад, Нідерланди запровадили посаду окремого міністра по санкціям і відслідковують, як держава впроваджує обмеження, а компанії їх дотримуються. До того ж, росіяни не мають можливості маскувати великі партії нафти, це можливо лише з маленькими її обсягами. Так що всі ці зусилля суттєво не можуть вплинути на експорт нафти з РФ.
Та, попри санкції, Євросоюз досі переказує Москві за нафту та газ близько 900 млн доларів щодня. Тому під час останнього саміту G7 в Баварії США запропонували встановити такі нові обмеження цін на російську нафту, котрі не дозволять РФ фінансувати війну.
Нині європейське ембарго забороняє страховим компаніям страхувати судна, що перевозять нафту РФ. Відтак США пропонують узаконити виняток: судна можуть бути застраховані для транспортування цієї нафти, тільки якщо вона була придбана за ціною, нижчою від максимальної. Наприклад, по 50 доларів за барель, тоді як барель марки Brent на ринку коштує більше 100 "зелених".
Російська нафта зникне з ринку?
За словами радниці міністра енергетики України Лани Зеркаль, можливість домовитись про зниження нафтових цін обговорювалася партнерами вже починаючи з березня. І тоді вони були дуже скептичні до встановлення так званого "прайс-кепу" (мінімальне цінове обмеження, нижче котрого учасники ринку не можуть надавати цінові пропозиції - ред.).
"Ми більше фокусувались на якомусь податку, який може бути запроваджений всіма країнами, - зазначила вона в ефірі телемарафону. - Що стосується прайс-кепу, то мова йде про 50% нафти, які не покриті санкціями Євросоюзу, США та Великобританії. А всі решта, вони, фактично, втрачають. Мова йде про 3 млн барелів на сутки".
Новий механізм фіксування ціни полягає у прив’язці її до вартості страхування суден та, власне, її розміру. Якщо вона буде продаватися по-іншому, то судна просто не будуть страхувати.
Однак зараз ця методика доопрацьовується. Як саме будуть впроваджувати та контролювати ці перевезення і взагалі плату за такий товар, як нафта чи нафтопродукти, досі залишається загадкою. Але, за словами Л. Зеркаль, Японія вже підтримала цю ініціативу, заявивши, що над цим працює. До неї долучилась і Південна Корея.
"Це найбільші ринки для Росії після ЄС, тому вони їй дуже важливі. Наскільки будуть інші це підтримувати, не знаю. Але зважаючи на те, що в Китаї та Індії вже працює знижка у 30-40 доларів за барель, котру дають росіяни, воно фактично так і буде виходити по ціні, як і у всіх інших країнах", - додала вона.
Як повідомила радниця міністра енергетики, такий механізм - це певне ноу-хау, його ще кілька місяців тому доволі важко було уявити, адже він неринковий. Країни, що раніше просували лише ринкові підходи, зараз, фактично, повертаються до Росії спиною.
Якщо прайс-кеп запрацює, каже О. Зеркаль, росіяни втратять "половину від половини" експортних обсягів нафти. Половину – завдяки європейським санкціям і ембарго, ана іншу половину будуть введені прайс-кепи.
"Це значно зменшить їх можливості і дохід, - підкреслила вона. - Але, знову-таки, питання у тому, коли і що запрацює. Якщо ми знаємо, що санкції по ембарго будуть вже у грудні, то як запрацює цей прайс-кеп, поки що невідомо, остаточного рішення немає. Ми всі чекаємо на це. Зараз важливо було би інтенсифікувати роботу і зі світовими столицями, і з Міжнародною енергетичною агенцією, бо вони формують політику в енергетичній сфері і мають усю доступну інформацію щодо можливостей у цьому питанні та того, як їх краще реалізувати", - резюмувала вона.
При цьому, як зазначив французький часопис LaCroix, контроль нафтових цін дозволить зменшити інфляцію, що так дошкуляє країнам Заходу із-за енергетичної кризи, спричиненої Росією. Однак доволі складно буде переконати, наприклад, Індію не купувати російську нафту, адже ця країна сьогодні має від РФ знижки на нафту.
Разом із тим, економічний аналітик, експерт нафтогазового ринку Михайло Крутіхін вважає: збільшення експорту нафти в Індію та Китай (та сама політика диверсифікації, яку об’явив Путін), не врятує російську нафтову галузь. Адже танкерами багато нафти до Індії не доправиш, і всі потужності для транспортування її до Китаю вже зайняті, треба будувати нові трубопроводи. А зробити це без західних технологій РФ зараз неспроможна.
До того ж, під час близькосхідного турне президент США Джо Байден зустівся з наслідним принцем Саудівської Аравії Мухаммедом бін Салманом, котрий підтвердив готовність його країни збільшити виробничу потужність з 12 до 13 млн барелів нафти на добу до 2027 року. Знизивши цим ціни на ринку, країни Перської затоки теж можуть серйозно підірвати експортні надходження до бюджету РФ. Про квоти щомісячного видобутку учасники ОПЕК зі своїми союзниками домовляються на засіданнях, найближче з них очікується на початку серпня.
Ірина Носальська