Як виживають підприємці під час війни: кому вона шкодить, а кому допомагає нарощувати обороти?
Більшості підприємців приходиться нелегко під час війни. Деякі вже припинили діяльність, деякі зменшили обороти, але є й такі, які стали заробляти більше, ніж до війни. Які справи у бізнесу, чи допомагає їм держава та у кого шансів вижити більше?
Невтішні цифри
Лише за перші два місяці війни в Україні зупинили роботу 20,6% підприємств малого та середнього бізнесу. Близько 30% потужностей на межі зупинки в силу того, що обсяг робіт становить вже від 10% до 30% довоєнного. Менше 10% підприємств, при цьому збільшили обсягів робіт.
За даними опитування Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА), лише 17% компаній працюють у повному обсязі, а кожна третя не працює.
Самі керівники українських підприємств очікують погіршення ситуації протягом року. Згідно з опитуванням НБУ, бізнесмени вважають, що через війну, в найближчі 12 місяців їм доведеться скорочувати кількість співробітників. Зарплати ж при цьому будуть заморожені або зростуть незначно на тлі 20% інфляції.
За словами Олександра Болтяна, аналітика компанії Esperio не можна сказати, що закривається лише проблемний бізнес, навпаки, ті, хто закрився від самого початку, вірогідніше грамотно все розрахували і не нарощували собі борги під час простою активності.
Стан українських бізнесменів відрізняється через те, у кого який бізнес, який досвід ведення бізнесу, мають значення наявність кредитної історії чи інвестиційних вливань, а також локації бізнесу та його об’єми (мережевий бізнес або дрібний).
Аграрії та металурги страждають більше за інших
Найбільше за все постраждали аграрії. Ринок страждає від дефіциту робочої сили, пального, добрив та оборотних коштів.
В скрутному становищі перебуває металургійний ринок. Більшість підприємств галузі зосереджені у південно-східній частині України, де тривають активні бойові дії. Як відомо через окупацію Маріуполю, не працює "Азовсталь". "Запорожсталь" та “Запоріжкокс" після режиму гарячої консервації запрацювали знову, проте на 40-50% своєї потужності.
Зазнав значних втрат і логістичний ринок, бо чимало територій відрізані від сполучення. Багато магістральних шляхів зруйновані, тому доводиться будувати нові маршрути.
Ринок страхування теж переживає нелегкі часи. Майже третина фірм мають перебої в роботі або можуть працювати лише частково. 10% компаній не можуть продовжувати діяльність взагалі.
Постраждало і будівництво та продаж житла. За словами Олександра Охрименко, президент Українського аналітичного центру
довелося повністю зупинити будівництво, і є дуже мало бажаючих купити житло.
IT та рознічна торгівля живуть нормально
Однією з найбільш стійких виявилася ІТ-галузь. За часи карантину вона навчилася працювати у віддаленому режимі.
Багато ІТ-компаній мали офіси за кордоном, тож після початку війни частина працівників переїхала туди. Але, більша частина фахівців галузі залишилась в Україні і працює в безпечних регіонах.
На роздрібну торгівлю війна негативно не вплинула. Навпаки їх статки навіть зросли.
За словами О. Болтяна заробляти у період війни змогли роздрібні продавці мобільних телефонів, портативних електроприладів, військової атрибутики (біноклі, каски тощо). Аптеки продовжують активно вести свою діяльність, оскільки стрімко зріс попит на антидепресанти, заспокійливі, серцеві ліки.
Якщо міркувати з погляду доцільності ведення бізнесу, хоч великого, хоч дрібного, то найстійкішим завжди, хоч у мирний час, хоч у військовий, буде бізнес із продажу товарів першої необхідності. Хліб, крупи, побутові товари - це те, що люди купуватимуть, а отже, споживча активність збережеться.
О. Охрименко каже, що від війни виграли спекулянти.
“Під час війни дуже вигідно спекулювати. Фактично зараз багато бізнесменів зайнялися саме цим і мають дуже великий дохід. Вони торгують паливом, ліками, продуктами харчування, військовою амуніцією. Роздрібна торгівля зараз - це найприбутковіший бізнес і тому багато хто цим зайнявся”, - каже експерт.
Як допомагає держава бізнесу?
У держави до кінця війни навряд чи з'являться гроші на підтримку бізнесу за допомогою бюджетних програм.
“Якщо йдеться про бюджетні програми – на сьогодні це питання пріоритетів, давайте будемо відвертими. На це немає коштів. Нашим абсолютним пріоритетом є армія. Другим – соціалка. Третім – зима. Тому залежно від ситуації будемо реалізувати стільки ресурсів, скільки буде потрібно для того, щоб вистояти на фронті. А допомога бізнесу буде до кінця війни значно обмежена”, – заявив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, нардеп Данило Гетманцев.
Дефіцит бюджету становить 5 млрд дол. щомісяця. Тому ресурси для бізнесу дуже обмежені. Однак ця ситуація зміниться після війни.
"Допомога буде точно після війни. І ми вкладатимемо в це гроші. Істотна допомога передбачена Планом оновлення", – запевнив депутат.
В той же час О. Болтян каже, що державна допомога є з іншого боку.
У період війни цю допомогу відчутно з позиції того, що бізнесу надали кредитні канікули.
Своєю чергою, О. Охрименко вважає, що українська влада загалом дуже багато пільг зробила для бізнесу. Зараз практично будь-який бізнес може перейти на спрощений режим, де податок складає лише 2% від обороту.
При цьому “спрощенцям” 1-2 групи дозволили не сплачувати податки із зарплати взагалі та не платити Єдиний соціальний внесок (ЄСВ). Фактично, влада дуже знизила податкове навантаження для бізнесу.
В той же час ситуація зі спрощенням податків може найближчим часом змінитися, бо влада планує введення нових податків. Також у планах є внесення змін до пільгового податкового режиму для фізосіб-підприємців (ФОПів), тобто частина підприємців їх може позбутися.
“Мета держави при введенні нових податків та відміні пільгового режиму для деяких Фопів - поповнити скарбницю, але на жаль вона призведе до того, що бізнес буде під ще більшим тиском і стрімко закриватиметься до кінця 2022 р.”, - вважає Максим Орищак, аналітик компанії "Центр біржових технологій" (ЦБТ) .
Також на користь підприємців новий Трудовий закон, розроблений на період воєнного стану (мова йде про підписаний президентом України законопроект № 7251 "Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин"). Він дозволяє виплачувати відпустки за бажанням роботодавця, спрощує зміну оплати труда - вона може відбуватися одразу після відповідного повідомлення, це означає, що працівника можуть просто поставити перед фактом, що його зарплата зменшена, збільшувати робочий час деяких працівників тощо.
За словами О. Охрименко багато, хто з підприємців перевів своїх співробітників на чорну зарплату, щоб економити собі кошти.
“Війна - це для деякого бізнесу ідеальний час, хоч і дуже ризикований. Але чим більше ризику, тим більше можна отримати доходу, це закон”, - резюмує експерт.
За його словам, війна допомагає деяким людям заробити гроші і не маленькі. Тому після її закінчення в Україні з'явиться декілька нових олігархів, які сколотили свій капітал на війні.
Вікторія Хаджирадєва