В Україні триває вступна кампанія. Скільки цьогоріч виші візьмуть студентів за держзамовленням і яка вартість навчання за контрактом?
"Відмінників"побільшало
Попри війну, у нашій країні триває вступна кампанія. З 29 липня, після реєстрації електронних кабінетів, абітурієнти отримали можливість подавати заяви, а також документи для вступу до закладів вищої освіти. Цього року можна оформити 20 заяв, але для навчання на бюджет їх може бути не більше п’яти.
Прийом заяв триватиме до 23 серпня включно. А для тих, хто вступає на основі співбесіди, іспитів і творчих конкурсів, подавати заяви можна до 8 серпня включно. Детальна інформація про строки прийому заяв і документів для участі у вступних іспитах та творчих конкурсах оприлюднюється на офіційному сайті кожного вишу. Вступні іспити та творчі конкурси проводяться у кілька етапів: для вступників на бюджетні місця - з 1 до 18 липня включно; на навчання за контрактом - з 9 до 16 серпня, а індивідуальні усні співбесіди - з 9 до 16 серпня.
Оприлюднення списків осіб, рекомендованих до зарахування на бюджет, має відбутися до 29 серпня, а подача документів для зарахування на бюджет - до 2 вересня включно. Зарахування на бюджет заплановано на 5 вересня, а переведення на вакантні бюджетні місця осіб, зарахованих на контракт, може відбутися не пізніше 19 вересня. Зарахування на контракт - до 30 вересня.
Як повідомила прес-служба Міносвіти і науки, за підсумками перших двох тижнів основних сесій вступної кампанії 6 556 вступників склали на максимальні 200 балів НМТ (Національний мультипредметний тест, який через військові дії став цього року альтернативою ЗНО). За інформацією Українського Центру оцінювання якості освіти, 116 181 учасник отримав результат за шкалою 100-200 балів. А найвищі 200 балів мають 6 556 вступників: 375 учасників - з трьох предметів; 1 269 - з двох; 4 912 - з одного. Минулого року за результатами ЗНО 200 балів отримали 574 випускники шкіл. Тобто, "відмінників"більш ніж вдесятеро побільшало: або мультипредметний тест в 10 разів легше здавати ніж ЗНО, або випускники шкіл почали набагато краще навчатися.
Цього року, за планом Кабміну, для всіх вступників передбачено 188 тис. бюджетних місць. Вступити на денну форму навчання зможуть майже 173 тис. абітурієнтыв, з них понад 89 тис. - бюджетні місця для бакалаврів. Крім того, 38 тис. бюджетних місць передбачені для молодших бакалаврів. Держзамовлення для тих, хто вступає в магістратуру, становить понад 49,5 місця. Також передбачено 4 070 бюджетних місць для аспірантів і 423 - для докторантів.
Для порівняння: торік для бакалаврів було передбачено 88 тис. бюджетних місць, для магістрів - майже 60 тис.
Які спеціальності в пріоритеті?
Для тих, кому не вдасться вступити на навчання за держзамовленням, щоб навчатися безкоштовно, ще й отримувати стипендію, є альтернатива: навчання за контрактом, тобто, платне. Але його вартість зросла приблизно на 10-15 % порівняно з минулим навчальним роком, і в деяких вишах ціни стали досить суттєвими. Чим це пояснюють?Крім інфляції, яка враховується кожного року, ще, певною мірою, й тим, що студенти, зареєстровані на територіях бойових дій, а також ті з них, хто перебуває або перебував у тимчасовій окупації, не мали змоги оплачувати своє навчання. З цієї причини навіть понад 13 тис. студентів звільнено від сплати заборгованості. А Кабмін ухвалив розпорядження про виділення 87 млн грн з резервного фонду держбюджету для компенсації витрат вишів на підготовку цих фахівців.
Тим, хто планує здобути ступінь бакалавра на контракті, варто підготуватися до таких витрат:
-
спеціальність "міжнародні відносини"- в середньому 30-62 тис. грн/рік;
-
"право"- 30 - 60 тис. грн;
-
"журналістика"- 25 - 50 тис. грн;
-
"інформаційні технології"- 30-45 тис. грн;
-
"іноземні мови"- 25 - 50 тис грн;
-
"політологія", "психологія"- 24 - 38 тис грн
-
"менеджмент", "маркетинг"- 16-38 тис. грн;
-
"загальна медицина"- 25-45 тис грн;
-
"стоматологія" - 30-45 тис. грн;
-
"ветеринарна медицина"-25-35 тис. грн.
Вступні випробування для абітурієнтів та їхніх батьків - час нервувань, коли, здається, на карту поставлена доля. Але після закінчення вишів понад 50% українців не працюють за обраним фахом. Дехто навіть шукає професію своєї мрії все життя. Тому Міносвіти і науки запроваджує проект з системної профорієнтації серед українських школярів.
"Ми поставили перед собою амбітне завдання - запустити ефективний соціальний ліфт, який з’єднає навчальні заклади та роботодавців, що стане основою формування системного кадрового резерву України", - зазначив міністросвіти і науки Сергій Шкарлет. Він наголосив, що з цією метою запроваджено всеукраїнський проект з профорієнтації та побудови кар'єри "Обери професію своєї мрії".
"Цей проект є результатом найкращих світових кейсів з профорієнтації і реалізується на державному рівні в таких країнах як США, Велика Британія, Німеччина, Франція тощо. Усього за 3 місяці роботи даного проекту було проведено понад 10 тисяч профорієнтаційних тестувань та консультацій, інформаційно охоплено більше 1 млн учнів старших класів, вчителів та їхніх батьків з усіх регіонів України", - підкреслив міністр.
Окрім того, він зауважив, що у школі "Кар'єрного консультанта" вже навчаються більше двох тисяч вчителів та шкільних психологів.
Абітурієнтам також допомагають зорієнтуватися у виборі майбутньої професії, коригуючи розподіл бюджетних місць. І найбільше держзамовлення отримають ті спеціальності, на які є попит у роботодавців. Максимальну кількість бюджетних місць цього року виділять для високотехнологічних сфер та галузей, необхідних для відновлення економіки після війни. Тобто, у пріоритеті будуть будівельники, аграрії, високотехнологічні і педагогічні спеціальності. Також бюджетними коштами Міносвіти і науки планують підтримувати заклади фахової передвищої освіти та заклади професійної технічної освіти - адже там триває підготовка потрібних робочих рук для відбудови країни.
Натомість для гуманітарних спеціальностей, наприклад, економіки, суспільних наук, менеджменту, державного управління, правознавства виділять дуже мало бюджетних місць.
Галина Гірак